Тема 4. Аналіз виробництва і реалізації продукції

Навчальні цілі: Засвоїти методику «аналізу виробництва продукції, якості продукції , ритмічності та договірних зобов’язань.

Студент повинен знати : Способи оцінки економічної обґрунтованості виробничої програми: описати методику аналізів ритмічності та реалізації продукції.

Студент повинен вміти: Дослідити зміну у випуску продукції, виконання поставок продукції.

I Завдання для сасотійної роботи.

1. Розглянути вузлові питання теми:

1. Завдання аналізу виробничої програми

2. Аналіз економічної обґрунтованості виробничої програми

3. Аналіз якості продукції

4. Аналіз виконання договірних зобов’язань

5. Аналіз резервів виробництва та реалізації.

1.2.Розглянути методичні рекомендації щодо опрацювання матеріалу теми.

Зміст теми розкрито у підручниках [1], [2].

Перш за все необхідно уяснити сутність та основні завдання аналізу виробництва та реалізації продукції. Об’єктом аналізу в умовах переходу до ринкових відносин є не просто виробничий процес, а одержання замовлень на продукцію, роботи, послуг, виконання цих замовлень за обсягом, номенклатурою, асортиментом, якістю, термінами поставки, а також оплата виконаних замовлень, тобто обсяг реалізації продукції.

Основні завдання аналізу виробничої програми:

1. Дослідження економічної обґрунтованості виробничої програми

2. Перевірка відповідності вимогам ринку прийнятих завдань з обсягу виробництва і реалізації продукції.

3. Аналіз ринку продукції, виконання договорів поставки за попередній період з тим, щоб визначити розширення чи продовження яких договорів може принести підприємству максимальну вигоду при наявних ресурсах.

4. Оцінка рівня виконання планових завдань та динаміки випуску продукції за обсягом, номенклатурою, асортиментом, якістю та вплив цього рівня на фінансово-економічні показники

5. Вивчення забезпечення виробничої програми матеріальними, фінансовими, трудовими ресурсами, основними фондами та ефективність їх використання

6. Виявлення додаткових резервів підвищення ефективності використання засобів і предметів праці, трудових ресурсів для встановлення найоптимальнішого обсягу та асортименту виробництва та найбільш вигідні пропозиції при укладенні договорів.

7. Розроблення пропозицій щодо прийняття оптимальних управлінських рішень з формування виробничої програми

Аналіз економічної обґрунтованості виробничої програми

Аналіз виробничої програми підприємства розпочинають з дослідження її економічної обґрунтованості.

Для того, щоб виробнича програма була економічно обґрунтована, при її розробці слід керуватися бізнес0планом, у якому, поряд з іншими показниками, повинна бути така важлива інформація як:

• Характеристика основних видів продукції

• Оцінка ринку збуту

• Дослідження конкурентів

• План маркетингу

• План виробництва

Вивчення ринку, на якому підприємство планує збувати продукцію, - чи не головне завдання аналізу.

Ринок розуміють як взаємодію попиту, пропозиції і сукупності домовленостей, які здійснюють в результаті такої взаємодії.

У процесі дослідження ринку вивчається пипит на продукцію підприємства.

При оцінюванні економічної обґрунтованості виробничої програми враховують конкурентоспроможність продукції.

Дослідження ринку передбачає також вивчення і інших його характеристик:

• Географія ринку та його сегмент;

• Ємність ринку, можливі її зміни;

• Частка підприємства на ринку;

• Основні конкуренти, гострота конкуренції;

• Оцінка кон’юнктури ринку на перспективу.

Для оцінки економічної обґрунтованості виробничої програми аналітики повинні визначити мінімальний обсяг реалізації продукції, що забезпечує підприємству вихід за межі банкрутства – точка беззбитковості.

Економічне обґрунтування виробничої програми – це узгодження її з необхідними виробничими потужностями даного підприємства, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами. Визначається максимальний обсяг випуску виробів, що реально може бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

Далі важливо розглянути що підвищення якості продукції в кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами.

Оцінка якості продукції передбачає визначення рівнів якості:

1. Абсолютний (знаходять обчислення показників, вибраних для його вимірювання, без порівняння їх з відповідними показниками аналогічних виробів)

2. Відносний ( визначають шляхом порівняння показників якості з абсолютними показниками найкращих аналогів)

3. Оптимальний (рівень, за якого загальні суспільні витрати на виробництво й використання продукції за певних умов споживання були б мінімальними)

Економісти підприємства більше уваги приділяють сигнальним показникамЮ що сповіщають про відхилення в якості продукції, оскільки це позначаються на розмірі прибутку. Такими показниками є:

1. Кількість рекламації і претензії, визначених підприємством;

2. Сума штрафів, сплачених за поставку неякісної продукції;

3. Зниження рівня сортності випуску продукції;

4. Відхилення в якості виконання технологічних операцій;

5. Наявність і обсяги виробництва браку.

Аналіз якості продукції передбачає:

1. Оцінку динаміки показників, виконання завдання щодо їх рівня

2. Вивчення причин, які вплинули на зміну якості продукції

3. Оцінку впливу якості продукції на вартісні показники діяльності підприємства

4. Вироблення пропозицій щодо прийняття оптимальних рішень з управління якістю продукції.

Узагальнюючу оцінку виконання завдання з якості прордлукції виводять різними методами:

• Методом порівняння фактичнї питомої ваги з плановою та фактичною питомою вагою попередніх періодів сертифікованої продукції, продукції, віднесеної до різних категорій якості; продукції, поставленої на експорт, у тому числі – у високо розвинуті країни; забракованої та за рекламованої продукції в загальному обсязі промислової продукції

• За середнім коефіцієнтом сортності

• Бальним методом

• Методом порівняння фактичних показників втрат від браку ( у сумі та у відсотках до виробничої собівартості промислової продукції) з плановими ( на тих підприємствах, де втрати від браку планують) або з показниками попередніх періодв.

Визначають питому вагу штрафів у прибутку підприємства, одержаний показник порівнюють з аналогічними показниками попередніх періодів та інших однотипних підприємств.

Якість продукції, випущеної на підприємствах легкої, харчової і деяких інших галузей промисловості, оцінюється за показниками сортності. У ході аналізу обчислюють питому вагу випуску продукції кожної категорії сорту в загальному випуску, вивчають скільки продукції здано з першого подання, скільки виробів переведено в нижчий сорт.

Коефіцієнт сортності – це відношення вартості всієї випущеної продукції до вартості за умови, що вся продукція випускається за ціною найвищого сорту.

Якщо покращення якості продукції знаходять відображення у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок підвищеної ціни на продукцію вищого сорту

ΛПя=((Ц₂ - С₂) – (Ц₁ –С₁)) х ОП,

Де Ц₂ , Ц₁ – відповідно ціна одиниці продукції нижчого і вищого сорту;

С₂ , С₁ - собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту

ОП – обсяг випущеної продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.

Оцінка виконання договірних зобов’язань із поставок продукції є важливим об’єктом аналізу діяльності підприємств.

Аналіз передбачає дослідження та оцінку:

• Обґрунтованості та напруженості договірних зобов’язань

• Виконання договірних зобов’язань із поставок продукції в цілому, за асортиментом, якістю і строком поставок

• Змін у структурі поставок продукції та експорт

• Причин відхилень у виконанні договірних зобов’язань

• Впливу невиконання зобов’язань із договорів поставки на економічні показники діяльності підприємства

Вивчається обґрунтованість та напруженість договорів поставок. Насамперед дають оцінку відповідності суми, на яку укладено договори поставок, виробничій потужності підприємства. Обчислюють коефіцієнт напруженості як відношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами (фактично поставленої) до виробничої потужності підприємства.

Аналітичному дослідженню підлягає вивчення динаміки та оцінка змін у структурі поставок продукції на експорт. Експортну продукцію оцінюють за конкретними цінами звітного року, переведеними в державну валюту за курсом НБ нна дату виписування розрахункових документів.

Одним із завдань аналізу є вивчення причин не поставки продукції. Такими причинами можуть бути:

• Невиконання завдань з випуску продукції за обсягом, асортиментом

• Порушення ритмічності виробництва

• Погіршення якості продукції, зниження її конкурентоспроможності

• Недостатньо чітка робота відділу збуту (маркетингу)

• Коригування завдань з випуску та реалізації продукції

• Неузгодженість роботи окремих цехів та підрозділів

• Відсутність добре налагодженої системи обліку, контролю й аналізу та ін.

За результатами аналізу розробляють заходи щодо безумовного виконання договірних зобов’язань

Під резервами зростання обсягів виробництва і реалізації продукції розуміють можливості їх збільшення шляхом поліпшення використання всіх видів ресурсів підприємства.

Резерви виробництва і реалізації продукції поділяють на зовнішні і внутрішні. Зовнішні резерви формуються зміною конюктури ринку ( попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, можливостей конкурентів і контрагентів ринку), станом ринку капіталу, фондів, матеріалів, робочої сили тощо. Внутрішні резерви зростання обсягу виробництва і реалізації продукції пов’язані з використанням виробничого потенціалу підприємства.