28. Метедологія визначення оптимальної висоти ярусів для багатоярусного відвального зро її залежність від кута захвату лемішів.

Визначаєм кут захвату грунторозроблюючих органів за залежністю:

Вибираєм з таблиць числові значення коефіцієнтів Ар,Аз,Ая.

Для заданих значень висоти витримуючи похил дренажного ножа визначаєм висоту ярусів:

де hзт hv – висота затуплення різальних кромок ; k1-коефіцієнт збільшення висоти грунтового пласта у процесі відокремлення його від масиву , k1 = 1,35…1,4.

Згідно агротехнічних вимог hя*>0,2 м. У протилежному випадку слід зменшити кут захвату лемішів з одночасним збільшенням їх задніх кутів до 200. При цьому величина кута γзх вибираєм такою , щоб вона суттево не вплинула на зміну тягового опору.

Ширина захвату ЗРО дорівнює:

Кількість грунторозроблюючих органів (ярусів) Багатоярусного плуга визначають по залежності:

29. 1) Аналіз залежності сумарного опору переміщенню багатоярусного зр0 відвального типу від кута захвату лемешів. 2) Визначення оптимального кута захвату лемеша.

1 ) Залежність сумарного опору переміщенню багатоярусного ЗР0 відвального типу при розробці ґрунту на глибину 1,4 м від кута захвату грунторозроблюючих органів показана на рис.3.11. Мінімальне значений опору 100...390 кН має місце при кутах захвату грунторозроблюючик органів 70...80°. Опір переміщенню для сталого режиму різання менший, ніж для режиму заглиблення ЗРО. Така закономірність характерна для ЗРО, яки мають задні кути лемеша 10... 15°. Вибором заднього кута лемеша і кута захвату грунторозроблюючих органів можна стабілізувати опори переміщенню багатоярусного робочого органу незалежно від режиму різаний, що позитивно вплине на динаміку роботи машини. Вирівнювання опорів наступає при задньому куті лемешів 15° (див. рис. 3.11,6, в, г), який слід рахувати раціональним для багатоярусних ЗРО.

2) Для визначення оптимальної в плані форми різальної кромки виразимо критерій оптимізації Δ через похідну функції, що описує форму різальної кромки

Отримаємо функціонал. Дослідження показало, що екстремальними є прямі лінії, тобто:

y=C1x+C2

де постійні інтегрування C1, C2 визначаємо з граничних умов

Отже y=C1(x-B)

Оптимальне значення С1 визначимо числовими методами на основі нашого функціоналу при умові що

Таким чином при багатоярусному різанні з постійною шириною захвату мінімальний опір забезпечує прямолінійна різальна кромка з кутом захвату:

30. Аналіз конструкції і принцип дії кабелеукладачів

Сучасні кабелеукладачі класифікують по наступним ознакам:

діаметр кабелів, що укладаються кабелів малого (до 15 мм),середнього (15-80 мм), великого діаметрів (більше 80 мм)

глибині прокладанню кабелю в грунт – малої (0,2-0,7 м), середньої (0,7-1,2 м), великої (1,2-1,8 м), дуже великої глибини (більше 1,8 м)

типу робочого органу – пасивного (ножового), активного (вібраційного, фрезерного, роторного, з ріжучим ланцюгом, гідравлічного)

типу базового шасі – причіпні, навісні, напівнавісні

виду опорних елементів ходової частини – колісні (одновісні, багатовісні), на колодках, у вигляді тягнучого човна (з понтонами і без понтонів), у вигляді башмаків (передньою і двох задніх)

виду тягових засобів – змонтовані на базовому тракторі, що буксирується 1 або декількома тракторами, що бункеруються тросом тягової лебідки

найбільшому тяговому зусиллю.

Конструкцію і принцип дії кабелеукладачів розглянемо на прикладі одновісного причіпного кабелеукладача.

Одновісні причіпні кабелеукладачі виконані у вигляді причепа з двома опорними колесами, вони прості по конструкції і їх можна буксирувати тракторами різних марок.

Одновісна ходова частина має раму, кронштейн і несучі кабельні барабани, з’єднана горизонтальним шарніром з переднім кінцем ножової балки, на якій жорстко закріплено причіпний пристрій (рис 1). Така конструкція кабелеукладачі дозволяє зменшити дію на ножовий робочий орган зусилля різання ґрунту. Ножова балка 1 – зварної конструкції із листового прокату, коробкового профілю перемінного перерізу. Кабелеукладач може бути оснащений робочим органом – основним 2 і додатковим, товщиною відповідно 50 і 70 мм. Обидва ножі виготовлені із листового матеріалу і мають 2 ряда отворів – 6 діаметром 90 мм для встановлення на глибину укладання 0,9 або 1.2 м

Рис. 1 причіпний кабелеукладачі

1-ножова балка; 2 – ніж; 3 – кронштейн опор барабанів; 4-кран-балка; 5 –лебідка; 6 – отвори для зміни глибини прокладання

Основний ніж 2 оснащений касетою трубчатого профілю, яка складається з двох труб діаметром 34мм, одна з яких розміщена попереду іншої. Додатковий ніж має касету лоткового типу, оснащену знімною кришкою і направляючими роликами. Кришка своєю перегородкою розділяє канал касети на дві частини з внутрішнім проходом розміром 29,5х70мм, через який направляється кабель, що укладається. Кабелеукладач може одночасно прокладати 2 кабелі діаметром до 28мм.

В транспортне положення ножову балку 1 переводять шляхом повороту навкруги переднього горизонтального шарніра з допомогою канатної лебідки 5 з ручним приводом, яку використовують також для завантаження (розвантаження) кабельних барабанів кран-балкою 4. Вантажопідйомність кран - балки 500кг, виліт 2,3м.

При підйомі ножової балки 1 для підняття робочого органу 2 із ґрунту крюкова обойма підтискається до каретки кран – балки 4 в результаті натягу канату. Під час погрузки (розгрузки) кабельних барабанів ножову балку фіксують в робочому (нижньому) положенні стопорним пальцем. По обидві сторони рами кабелеукладачі на кронштейнах розташовані роликові опори 3 осі барабана.

Центр мас кабелеукладача знаходитись поблизу от опорних коліс, Завдяки чому полегшена його зчіпка з буксируючим трактором.