Зміст

2. Основні типи підземних комунікацій і вимоги до їх будівництва 3

4.Безтраншейний спосіб будівництва, його переваги і недоліки. 5

5. Класифікація способів і машин для безтраншейної прокладки 7

При статичному проколі до заднього кінця труби, зо прокладається прикладається осьове навантаження від гідравлічного, пневматичного або механічного домкрата і робочому інструменту надають дискретно-поступальний рух. Статичне проколювання застосовують для прокладки свердловин діаметром до 425мм на глибині більше 2м у глинистих і суглинистих ґрунтах при максимальній довжині проходки до 40-60м. 7

Вібраційний прокол передбачає одночасну дію на робочий інструмент статичного навантаження і поздовжніх направлених коливань (вібрацій) від гідравлічного або електричного вібратора. Вібраційний прокол застосовують для прокладання підземних комунікацій у піщаних і супіщаних водонасичених ґрунтах, у яких не можливо отримати стійку свердловину. 7

7. Аналіз пасивних р.о. одноярусної конструкції для укладання підзених комунікацій 9

9.Схема дії сил на двоножову грунторозробну систему і визначення функціоналу тягового зусилля 12

10. Визначення тягового зусилля двоножової грунторозроблювальної системи з прямолінійними різ. частинами 15

11. Визначення оптимального кута різання переднього ножа 2-ярусного ЗРО, його залежність від кута різання заднього ножа. 16

12. Визначення питомого опору різання у 2-му ярусі, його залежність від кута різання ножа. 17

13. Схема дії сил на двоножову грунторозробну систему і методологія визначення її основних параметрів. 18

17. Структурна оптимізація багатоярусних ЗРО. Суть принципу рівності витрат грунту в суміжних ярусах. 19

18. Структурна оптимізація багатоярусних ЗРО. Суть принципу рівності площ поперечного перерізу зрізаного шару грунту і прохідних вікон у кожному ярусі. 20

19. Структурна оптимізація багатоярусних ЗРО. Суть комбінованого принципу конструювання. 21

20. Визначення кількості, висоти, ширини ярусів багатоярусних зро у яких кут нахилу бічних стінок до горизонту по висоті ярусів змінний. 22

22. Схема дії сил на багатоярусний ЗРО без відвальної конструкції. Визначення опору руйнуванню ґрунту у нижньому ярусі. 27

23. Схема дії сил на багатоярусний ЗРО безвідвальної конструкції. 28

24. Схема дії сил на багатоярусний ЗРО безвідвальної конструкції. 29

25. Визначення складових опору від затуплення, динамічної складової і від сил тертя ґрунту по бічних стінках стояка багатоярусного ЗРО. 30

26.Аналіз залежності опору переміщеню багатоярусного безвідвального ЗРО. 31

28. Метедологія визначення оптимальної висоти ярусів для багатоярусного відвального ЗРО її залежність від кута захвату лемішів. 32

29. 1) Аналіз залежності сумарного опору переміщенню багатоярусного ЗР0 відвального типу від кута захвату лемешів. 2) Визначення оптимального кута захвату лемеша. 33

30. Аналіз конструкції і принцип дії кабелеукладачів 34

31. Аналіз конструкції і принцип дії кабелеукладачів 36

Прокладка підземних комунікацій способом проколювання 37

Грунтопроколююча установка статичної дії приведена на мал. 3.54. Установка складається з двох гідравлічних домкратів 9, які змонтовані на рамі 8. Рама з домкратами вмонтовується на дні робочого котловану. Біля котловану встановлюється гідравлічний насос 2 високого тиску, який сполучений з домкратами 9, двигуном 3 з щитом управління і масляним баком 1. 39

Мал. 3.54. Схема статичної грунтопроколюючої установки: 39

Віброударна установкавикористовується для проколювання грунту свердловин діаметром від 273-426мм. 40

Рис. 3.55. Схема установки для вибропрокола: 40

36. Аналіз конструкції і принципу дії біонічно-синтезованих пристроїв 44

37. Аналіз конструкції накінечників 46

Вихідні дані і методика інженерного розрахунку 48

Обгрунтування параметрів біонічносинтизованих підземно рухомих пристроїв. 49

Рис 8.9 схема взаємодії біонічно-синтезованих підземно рухомих пристроїв з грунтом під час руху: 50

41 Визначення довжини фіксуючої камери біонічно-синтезованого пристрою і її залежність від швидкості переміщення носової частини пристрою 56

42 Суть протискування і вібропротискування. Конструкції і принцип дії установок для протискування і горизонтального буріння 58

43 Схема взаємодії кільцевидного наконечника з грунтом 61

Рис. 9.3. Схема дії сил на кільцевидний наконечник 61

44 Розрахунок напірного зусилля для протискування кільцевидного наконечника 61

Рис. 9.4. Залежності питомих лобових опорів від співвідношення Кd для: 63

Суть способу розкочування. Визначення основних параметрів розкатчика грунту. 65

Конструкція і принцип дії установок для розкочування свердловин у грунті. 66

Суть і технологія способу направленого буріння. 69

Конструкція і принцип дії машин і установок для для направленого буріння. 70

Конструкція і принцип дії бурових головок і розширювачів свердловин. 72

Конструкція і принцип дії установок для направленого гідропроколу. 74

Розрахунок зусилля проходження пілотної свердловини. 77

Розрахунок опору руху розширювача і трубопроводу. 82

2. Основні типи підземних комунікацій і вимоги до їх будівництва

Під підземними комунікаціями розуміються лінійно-протяжні об'єкти (у подальшому ЛПО), які призначені для транспортування під землею води, газу, нафто- та інших продуктів, а також для передачі енергії та інформації (електросилові лінії, лінії зв'язку, світловоди, термогідросистеми) під виробника до споживача.

Підземні комунікації прокладають при будівництві гідро- і гермогідромеліоративних, протиерозійних систем, при спорудженні мродукто- і газоводопроводів, а також ліній зв'язку.

Особливістю цих робіт є те, що вони виконуються, як правило, на площах, які відведені для вирощування сільськогосподарської продукції, а і ому процес прокладки не повинен призводити до техногенної дії на підорні горизонти і до зниження врожайності по ширині будівельної смуги. Навпаки, процес укладення підземних комунікацій повинен супроводжуватися розущільненням грунту, збереженням його родючого шару без проведення рекультиваційних робіт. Крім того, щоб не впливати на графіки проведення весняно-осінніх польових робіт, будівництво проводиться в стислі терміни, між збиранням і наступним посівом врожаю, а тому процесу повинна бути забезпечена висока робоча швидкість і продуктивність.

загальні Обов 'язкові технічні вимоги

1.Щільність грунту в зоні механічного впливу не повинна перевищувати:

для супіщаних грунтів - 1,2... 1,4 г/см3;

для суглинистих і глинистих грунтів - 1,1... 1,3 г/см3.

2.Пористість грунту при вказаній щільності і його найбільш ймовірній природній вологості повинна знаходитися в межах:

для супіщаних грунтів - 53...61%;

для суглинистих і глинистих - 58.. .68%.

Робочий процес повинен забезпечити суміщення операцій по розробці і розущільненню грунту щілині, укладанню ЛПО і її закриттю.

Над прокладеними комунікаціями повинен зберегтися родючий шар грунту без проведення додаткових робіт. Переміщення родючого шару грунту в нижчележачі горизонти не повинно перевищувати 10... 15%.

5. Прокладка об'єктів повинна забезпечуватися в грунтах І...III категорії на швидкостях до 2.. .3 км/год.

3.Траншейний спосіб будівництва, його переваги і недоліки.

Незалежно від типу і призначення підземних ЛІГО їх заглиблення можа здійснюватися траншейним і безтраншейним способами.

Траншейним називається такий спосіб будівництва, при якому викопується відкрита траншея з транспортуванням грунту на денну поверхню, на дно траншеї укладається ЛПО, після чого проводиться її зворотна засипка грунтом або іншим матеріалом. Ширина траншеї при траншейному способі складає від 200 мм до 500 мм і більше. Операції по розробці траншеї укладанню ЛПО і зворотній засипці не суміщені в часі.

Ведучою машиною при траншейному способі є, як правило багатоковшовий або скребковий (ланцюговий чи роторний) екскаватор, яка обладнані пристроями для подачі на дно траншеї ЛПО.

До переваг траншейного способу слід віднести: можливість укладання як гнучких, так і жорстких труб на глибину до 4,5 м; можливість візуального контролю якості процесу укладання труб; простоту подачі об'ємного фільтра (піску, гравію, щебеня та інших) в траншею.

недоліки: великий об'єм виконання земляних робіт (у 1,5...5 разів більший необхідного тому, що діаметр об'єкта укладання - до 200 мм, а ширина траншеї від 200 мм до 500...600 мм); необхідність проведення зворотної засипки траншеї і рекультиваційних робіт по відновленню гумусного горизонту (без проведення рекультивації втрачаються біля 10% гумусу); неможливість збереження по ширині траншеї грудкуватого стану грунту, стерні і таке інше; відносно мала робоча швидкість і продуктивність; складність і низька надійність робочих органів із-за швидкого зношування шарнірних з'єднань у абразивному ґрунтовому середовищі; неможливість укладання комунікаційних об'єктів у грунтах з високим рівнем ґрунтових вод, у запливаючих і обвальних грунтах.