7.2 Основні методи підготовки і оптимізації управлінських рішень

7.3 Особливості методів колективного рішення проблем

Тема 8. Управління конфліктами та змінами

8.1 Конфлікти в організаціях: суть, природа, вплив на результати роботи персоналу фірми

Вплив конфлікту не організацію

Сучасна точка зору на конфлікт полягає в тому, що в організаціях, навіть з ефективним управлінням, деякі конфлікти не тільки можливі, але і бажані. У багатьох ситуаціях конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, більше число альтернатив або проблем. Це робить процес ухвалення рішень ефективнішим. Звідси - конфлікт може бути функціональним, ведучим до підвищення ефективності організації, або дисфункціональним, що призводить до зниження особистої задоволеності, групової співпраці і ефективності ухвалення рішень

Конфлікт часто визначають як відсутність згоди між двома або більш сторонами, які можуть бути конкретними особами або групами

Типи конфліктів

8.2 Причини і наслідки конфліктів в організаціях

1. Причини конфліктів

2. Наслідки конфлікту

8.3 Способи вирішення конфліктних ситуацій в колективі

8.4 Управління організаційними змінами

Зміни в організаціях - рішення керівництва змінити одну або більш внутрішніх складових організації, що відносяться до цілей, завдання, структури, технології, людському чиннику, викликані змінами в зовнішньому або внутрішньому середовищі

Види змін в організаціях

Модель управління організаційними змінами (шість етапів)

 Зміна цілей: для виживання організації керівництво повинне періодично оцінювати і міняти свої цілі відповідно до змін зовнішнього середовища і самої організації. Часто необхідність міняти цілі виявляється за допомогою системи контролю.

 тиск і спонукання. Керівництво повинне усвідомити необхідність змін під тиском таких зовнішніх чинників, як збільшена конкуренція, зміни в економіці, поява нових нормативних актів, або внутрішніх чинників, якось: зниження продуктивності, збільшені витрати, велика плинність кадрів, велика кількість скарг працівників;

 Структурні зміни відносяться до змін в системі розподілу повноважень і відповідальності, в координаційних і інтеграційних механізмах, управлінській ієрархії, ступеню централізації. Це одна з найпоширеніших форм змін в організаціях.

 посередництво і переорієнтація уваги. Може виникнути необхідність в посередницьких послугах, які повинні привести до зміни орієнтації уваги вищого керівництва на внутрішні проблеми;

 Зміни в технології відносяться до впровадження нового устаткування (інноваціям), змінам нормативів, характеру роботи.

 діагностика і усвідомлення. Керівництво збирає інформацію, визначає причини виникнення проблем. Визначення області проблеми веде до усвідомлення конкретних проблем;

 Зміни в персоналі мають на увазі модифікацію можливостей, установок або поведінки співробітників організації. Можуть охоплювати технічну підготовку, підготовку до міжособового або групового спілкування, підвищення кваліфікації, впровадження програм по підвищенню задоволеності роботою, підвищенню якості трудового життя.

 знаходження нового рішення і розробка заходів по його виконанню;

 експеримент і виявлення. Звичайно організація проводить випробування планованих змін, виявляючи приховані труднощі, перш ніж упроваджувати нововведення в крупних масштабах;

 підкріплення і згода. Ґрунтуючись на позитивних результатах, організація приймає нові методи. Виникає необхідність мотивувати людей, щоб вони прийняли зміни.