1.2. Розвиток ринкових форм управління в галузях комунального господарства міста

Реформування комунального господарства, яке проводиться в Україні, не приносить очіку­ваних результатів. Дотації на утримання об'єктів комунального господарства складають значну ча­стину видатків місцевих бюджетів. Органи місцевої влади прикладають значні зусилля на змен­шення цієї частини видатків бюджету, однак ці спроби не відповідають досягненим результатам.

Проблеми, які постали перед людською цивілізацією на початку XXI ст., а саме збереження матеріального балансу біосфери, природно-заповідного фонду, використання та охорона природ­но-ресурсного потенціалу, природокористування, зростання чисельності народонаселення, вима­гають для свого вирішення нового підходу. Тому цілком закономірно, що, починаючи з другої по­ловини XX ст., приділяється все більше уваги розвитку зеленого господарства, дослідженню еко­логічних проблем міста.

Сьогодні неможливо ігнорувати такі об'єктивні чинники, як ускладнення процесу взаємодії природи та суспільства, вразливість навколишнього середовища, екологічна стійкість та ресурсно-екологічна місткість довкілля, межі його екологічної опірності щодо негативних антропогенних дій, які виникають унаслідок техногенного впливу на природу. Всі ці фактори потребують всебічного врахування в господарській діяльності міста.

У сучасних умовах лише після вирішення містобудівного аспекту екологічних проблем можна приступати до вирішення естетичних, функціональних та інших проблем проектування міста. Це, перш за все. означає ставлення до всіх озеленених територій в місті, тобто до територій з від­критим ґрунтом. Досконало запланована система озеленених територій в основі містобудівної структури спроможна змінити екологічну ситуацію в місті створивши примусову вентиляцію мі­ських територій. Основними вимогами до системи міських озеленених територій є безперервність, багаторівневість та вихід на приміські простори. З врахуванням цього значну роль має відіграти розвиток зеленого господарства.

Виходячи з вищенаведеного, важливого значення набуває визначення основних шляхів фор­мування та розвитку зеленого господарства в сучасних умовах господарювання як екологічно ва­жливої складової комунального господарства міста.

Зелене господарство - одна з галузей господарського комплексу міста, його обслуговуючої сфери. Галузь має виняткове значення як для населення, так і для виробничої структури міста. Але рівень її розвитку залежить від географічного положення, природно-кліматичних, еколого-економічних та інших умов.

Відповідно статті 10 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» передбачено ство­рення системи насінництва та розсадництва квітково-декоративних рослин, яка складається з ла­нок оригінального, елітного і репродукційного насінництва та розсадництва. В сучасних умовах господарювання об'єм імпорту іноземного насіння квітково-декоративних рослин (в першу чергу насіння газонних трав та квітів) значно перевищує об'єм виробництва такого насіння вітчизняними виробниками, що свідчить про його суттєву потребу для озеленення і благоустрою міст. Попит на цей матеріал має тенденцію до збільшення, оскільки масово проводиться будівництво житлових комплексів, будинків різного призначення та існують вимоги до покращення стану благоустрою існуючих прибудинкових територій.

Ринок декоративних рослин в Україні розвивається стихійно і при цьому не враховуються першочергові потреби населених пунктів. На даний час держава не може виконати функцію щодо підвищення до належного рівня вітчизняного виробництва насіння і садивного матеріалу декора­тивних рослин та забезпечення на мінімальному рівні потреби підприємств житлово-комунального господарства в якісному насінні і садивному матеріалі.

Розвиток галузі зеленого господарства потребує налагодження взаємовідносин з науково-дослідними установами з метою введення в культуру нових та селекції перспективних квітково-декоративних рослин і створення науково-обґрунтованих рекомендацій з розвитку зонального насінництва і розсадництва.

Суб'єктом господарської діяльності у сфері озеленення м. Києва є КП «Київзеленбуд». Підприємство зеленого господарства виконує озеленювальні роботи по догляду та контролю за збереженням усіх видів зелених насаджень загального користування.

Важливою містобудівною складовою міста є благоустрій територій, а саме озеленення - це один з показників, який свідчить про культурний рівень мешканців. Загальна площа зелених наса­джень в межах міста становить 5504,71.

Поряд із цим ефективність функціонування зеленого господарства залишається на досить ни­зькому рівні. До основних проблем галузі відносяться:

- використання старих технологій, моральна та фізична зношеність основних фондів, кому­нальних мереж, інженерних споруд;

- відсутність належного благоустрою парків, скверів, берегів річок і водоймищ;

- низька якість продукції;

- обмеженість асортименту та запропонованих послуг;

- недостатньо розвинута інфраструктура відпочинку;

- складна екологічна ситуація в місті (невирішеність проблем утилізації сміття, зростання рівня шуму та забруднення вихлопними газами через збільшення кількості автотранспорту).

Фінансування зеленого господарства міста здійснюється за рахунок місцевого бюджету по залишковому принципу, що не дозволяє органам місцевого самоврядування фінансувати його від­повідно до розрахункових потреб міста. Як показує практика, практично нульові державні асигну­вання на капітальні вкладення, вичерпність джерел місцевого наповнення місцевого бюджету розвитку та незначні об'єми його доходної частини звели до мінімуму можливість розвивати інфраструктуру міста та комплексно облаштовувати його територію. Розрахункові потреби КП «Київзеленбуд» на 2006 рік складали 1100 тис. грн. З бюджету міста було видоєно на:

• капітальний ремонт - 205220 гри;

• поточний ремонт та утримання - 350 тис. грн.;

• покос газонів - 100 тис. грн.

Дисбаланс потреб і фінансових ресурсів, у свою чергу, визначив ряд проблем: від рівня ком­фортності проживання до інвестиційної привабливості міста. Відсутність сталого фінансового за­безпечення господарської діяльності КП «Київзеленбуд» пов'язана з:

• недостатністю обігових коштів у підприємства;

• низькою інвестиційною привабливістю;

• обмеженістю інноваційних розробок;

• відсутністю ефективного сучасного кредитування;

• низьким рівнем пристосування до ринкових умов господарювання.

Це призвело до обмеження капіталовкладень на розвиток зеленого господарства, забезпечен­ня новітніми сучасними засобами виробництва та технологіями. А це, як наслідок, впливає на його ефективність і, відповідно, на рівень та якість благоустрою міста.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» організація благоустрою населених пунктів, організація озеленення та охорона зелених насаджень належить до власних повноважень виконавчих органів в галузі житлово-комунального господарства. Відділ еколо­гії міськвиконкому здійснює лише додаткове фінансування з міського фонду охорони навколишнього природного середовища заходів по збереженню та відновленню природно-заповідного фонду міста.

З 1 квітня 2005 р. введені в дію нові «Нормативи приживлюваності дерев та кущів при про­ведені робіт з озеленення міст та інших населених пунктів України». Відповідно до даних норма­тивів, територія м. Києва знаходиться у II ґрунтово-кліматичній зоні - лісостепу, де діють наступні показники приживлюваності зелених насаджень:

• для листопадних без грудки саджанців дерев -90%;

• для листопадних без грудки саджанців кущів -95%.

Але враховуючи вплив міської агломерації та рівень свідомості населення міста, за нормативні показники можна вважати найнижчі показники, притаманні III або IV фунтово-кліматичним зонам:

• для листопадних без грудки саджанців дерев - 88%;

• для листопадних без грудки саджанців кущів - 91 %.

Основними причинами низької приживлюваності зелених насаджень є:

• неякісний посадковий матеріал;

• недотримання правил агротехніки посадки;

• неповне забезпечення після посадкового догляду за рослинами.

Виходячи з ситуації, яка склалася та продовжується в місті протягом останніх років, коли місцеві органи влади не можуть власним зусиллям вирішити проблеми розвитку еко­логічно важливої галузі - зеленого господарства, особливо важливої актуальності набувають пи­тання залучення в комунальну власність приватного капіталу.

Такі позитивні приклади вже існують в міжнародній практиці господарювання. Наприклад, у Німеччині озелененню будинків приділяється велика увага. Міністерство сільського господарства та Гессенське Міністерство з питань охорони навколишнього середовища рекомендують озеленя­ти пласкі дахи не лише приватних жителів і гаражів, а й громадських споруд - офіційних установ, фабрик і заводів, лікарень, пропонують конструктивні вдосконалення для озеленення двоскатних дахів. Ідея озеленення набирає в Німеччині чимдалі більшої популярності серед власників приват­них помешкань та фірм. Приватні садівництва забезпечують їх практичними рекомендаціями, а деякі міста і комуни почали видавати відповідні субсидії. Нові тенденції у сучасному містобуду­ванні добре усвідомили приватні садівничі фірми. Вони пропонують власникам будинків і держа­вним установам різноманітні послуги - від консультацій до допомоги в облаштуванні споруд, по­стачають їх контейнерами для рослин, фольгою, дренажними покриттями, рослинними субстрата­ми, трав'яними рулонами, насінням квітів.

В сучасних умовах господарювання широко використовується в багатьох країнах світу така фо­рма залучення приватного капіталу у комунальну сферу, як концесія, яка передбачає передачу суб'єкту підприємницької діяльності право на створення (будівництво) або управління (експлуатацію) об'єктів комунального господарства. Концесії отримали широке застосування у Франції, Болгарії, Філіппінах, Аргентині, Естонії [10]. Ця форма залучення приватної ініціативи ґрунтується на договірній основі по­садових осіб органів місцевого самоврядування з фізичною чи юридичною особою.

Враховуючи цей досвід правомірно стверджувати, що одним з перспективних шляхів віднов­лення зеленого господарства м. Києва є передача садової шкілки декоративних культур ко­мунального підприємства «Київзеленбуд» у концесію приватному власнику, який на даний час має найкращі показники діяльності в даній галузі. Таким підприємством в межах міста є TOB «Го­тландські троянди» Вже понад 7 років воно утримує лідерство на ринку України.

Шлях до успіху й визнання на ринку України TOB «Голландські троянди» одержало в 2000 році, отримавши диплом кращого виробника квітів у закритому ґрунті на фестивалі квітів «Місто мрії». Досягненням підприємства також є диплом за вирощування нового сорту троянд «Аква» на фестивалі квітів «Місто мрії навесні» у Києві в 2002 році.

TOB «Голландські троянди» має досить потужний аграрний і науковий потенціал. Тепличний комплекс, розташований на території 8 га., оснащений сучасним устаткуванням, що дозволяє впроваджувати інтенсивні технології в процес вирощування квітів, підтримує тісні стосунки з за­кордонними партнерами з Польщі, Нідерландів, Німеччини, Італії.

Співробітництво з іншими країнами надає можливість обмінюватися досвідом щодо вироб­ництва й одержання інформації відносно розвитку найсучасніших технологій, дозволяє розширити асортимент та запропонувати новий асортимент квітів.

Закон України «Про концесії» передбачає передачу об'єктів комунального господарства у концесію за умови взяття на себе зобов'язання з управління об'єктом концесії, майнової відпові­дальності та можливого підприємницького ризику. Передача об'єктів у концесію з встановленим терміном від 10 до 50 років здійснюється на основі укладання концесійного договору, відповідно­го до якого концесієдавець надає на платній та строковій основі концесіонеру право на створення (будівництво) або управління (експлуатацію) об'єктів концесії. Об'єкти комунальної власності, які можуть надаватися у концесію, визначаються на тендерах, які проводяться органами місцевої вла­ди. Договір концесії є платним, відповідно до користування майном, що передане у концесію, сплачуються концесійні платежі, які надходять до місцевого бюджету. При цьому передача об'єк­тів у концесію не зумовлює перехід права власності на цей об'єкт до концесіонера: майно надалі перебуватиме у комунальній власності територіальної громади, воно не продається, при припи­ненні дії концесійного договору підлягає поверненню в належному технічному стані, придатному для подальшої експлуатації, його попередньому власнику. Таким чином, така форма залучення приватного капіталу у зелене господарство є більш привабливою та корисною для міста.

Концесійна угода не зніме з приватного власника відповідальності за комунальне майно і по­казник діяльності зеленого господарства міста, а навпаки, зробить його основним завданням покращення стану озеленення міста. Тобто, заключення концесійного договору забезпечить переваги для всіх взаємодіючих сторін.

Перелічені вище переваги концесії, як форми залучення приватного капіталу в зелене господарство міста, дають підстави стверджувати про її доцільність і необхідність щодо підвищення його ефективності та створення сприятливих умов для беззбиткової діяльності галузі в довгостроковій перспективі з метою екологічного оздоровлення, збереження культурної й приро­дної спадщини міста.