- •Національний технічний університет
- •Мета роботи
- •Оператори введення/виводу
- •Лабораторна робота № 2
- •Приклад виконання завдання
- •Вибір варіанта розрахунку. Використання операторів if, else, else if Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Оператор if
- •Використання оператора else в операторі if
- •Оператор else if
- •Лабораторна робота №4
- •Циклічні алгоритми.
- •Організація циклу за допомогою операторів while і do while
- •Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Циклічний алгоритм. Організація циклу за допомогою оператора for Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Робота з масивами символів. Використання функцій getchar (), putchar () Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Робота з масивами символів. Використання операторів continue, break і функції switch () Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Оператор continue
- •Оператор break
- •Множинний вибір: функція switch ()
- •Робота з рядками Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Лабораторна робота № 9
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Робота з одномірними масивами. Обчислення максимуму, мінімуму, кратність елементів
- •Сортування масиву Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Робота з двовимірними масивами. Організація введення / виводу елементів двовимірного масиву Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Лабораторна робота № 13 робота з функціями Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Придбання і закріплення практичних навичок у використанні файлового введення/виводу при складанні програми мовою с.
- •Лабораторна робота № 15
- •Робота з функціямипідпрограмами Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Лабораторна робота № 17 Програмування задач матричної алгебри Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Лабораторна робота № 18 Обчислення визначеного інтегралу Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Лабораторна робота № 19 Робота зі структурами Мета роботи
- •Завдання
- •Вказівки до виконання завдання
- •Додаток 1 Завдання до лабораторної роботи № 2
- •1. Обчислити значення виразу , якщо ,
- •Додаток 2 Завдання до лабораторної роботи № 3
- •Додаток 3 Завдання до лабораторної роботи № 4
- •Додаток 4 Завдання до лабораторної роботи № 5
- •Додаток 5 Завдання до лабораторної роботи № 6
- •Додаток 6 Завдання до лабораторної роботи № 7
- •Додаток 7 Завдання до лабораторної роботи № 8
- •Додаток 8 Завдання до лабораторної роботи № 9
- •Додаток 9 Завдання до лабораторної роботи № 10
- •Додаток 10 Завдання до лабораторної роботи № 11
- •Додаток 11 Завдання до лабораторної роботи № 12
- •Додаток 12 Завдання до лабораторної роботи № 13
- •Додаток 13
- •Додаток 14
- •Додаток 15
- •Додаток 16
- •Додаток 17
- •Додаток 18
- •Список літератури
Оператори введення/виводу
Одним з операторів виклику функції є оператори введення/виводу даних. Для виводу на екран використовується функція printf (), що містить керуючий рядок і список аргументів.
Керуючий рядок – це фраза в подвійних лапках, що обумовлює вигляд роздруківки і повинна містити специфікатор перетворення для кожного з виведених елементів. Наприклад:
printf(“Результати розрахунку: res=%d %c”, res, yes);
У мові С використовуються наступні основні специфікатори перетворення даних:
%с – одиночний символ;
%d ціле число;
%e число з крапкою, що плаває, експонентне представлення;
%f число з крапкою, що плаває, десяткове представлення.
Більш повний перелік специфікаторів перетворення можна знайти в додатковій літературі. Якщо на екран необхідно вивести тільки фразу, то специфікатори не потрібні. Наприклад:
printf (“ Вихідні дані. \n”);
Керуючий рядок може містити тільки специфікатори, без символів, якщо на екран необхідно вивести тільки числові значення:
printf(“%c %f\n”, yes,z);
Наприкінці керуючого рядка може знаходитися символ «\n», що називається символом переведення рядка. При його використанні виконання наступного виклику функції буде починатися з нового рядка.
Список аргументів може включати змінні, константи і вирази.
Для введення даних використовується функція scanf (). Принцип її роботи аналогічний функції printf (). Ця функція також містить керуючий рядок і список аргументів. Керуючий рядок указує, в який формат повинно бути перетворено значення, що вводиться. У списку аргументів функції використовуються адреси комірок пам'яті, де будуть збережені дані змінні. Наприклад:
scanf(“%f %d”, &z, &col);
Функція scanf () використовує той же набір основних специфікаторів перетворення, що і функція printf ().
Лабораторна робота № 2
ОБЧИСЛЕННЯ АРИФМЕТИЧНОГО ВИРАЗУ З
ВИКОРИСТАННЯМ СТАНДАРТНИХ ФУНКЦІЙ
Мета роботи
Метою даної лабораторної роботи є придбання навичок запису арифметичних виразів мовою програмування С з обліком пріоритету арифметичних операцій і ознайомлення з правилами використання стандартних функцій мови.
Завдання
1. Написати програму для розрахунку арифметичного виразу мовою програмування С. Варіанти завдань надано в додатку 1. Номер варіанта призначається викладачем.
2. Провести налагодження програми на ЕОМ, проаналізувати отримані результати.
3. Скласти звіт про роботу.
Вказівки до виконання завдання
Для запису арифметичного виразу необхідно використовувати арифметичні операції. Основними арифметичними операціями є операції присвоювання, додавання, вирахування, множення, ділення і зміни знака. Крім основних операцій, у мові С існують додаткові:
1. Операція визначення розміру змінної в байтах: sizeof(n).
Результатом виконання наступних операторів:
int i;
printf(“Розмір змінної i у байтах буде %d\n.”, sizeof(i));
буде рядок: Розмір перемінної i у байтах буде 4.
2. Операція ділення за модулем: %.
Дана операція дозволяє визначити залишок від ділення цілих чисел. Наприклад, результатом виконання операції 11%5 буде 1.
3. Операція приросту: ++.
Ця операція дозволяє збільшити значення змінної на 1. Вона має дві форми: префіксну ++k і постфіксну k++. У першому випадку операнд піддається зміні перед тим, як його значення використовується у виразі. У другому випадку k піддається зміні після того, як його значення використовується у вираженні. Різниця форм відіграє роль у тому випадку, коли операція є частиною вираження.
4. Операція зменшення: .
Дана операція дозволяє зменшити значення оператора на 1. Спосіб використання цілком збігається з операцією приросту.
Для правильного запису арифметичного виразу необхідно враховувати пріоритет виконання арифметичних операцій. Далі наведений список основних і додаткових операцій у порядку убування їхнього пріоритету:
операції приросту, зменшення і визначення розміру операнда в байтах;
операції множення, ділення і ділення по модулю;
операції додавання і вирахування;
операція присвоювання.
Операції у виразі, що мають однаковий пріоритет, виконуються зліва направо. Для зміни порядку обчислення використовуються дужки.
В арифметичних виразах можна використовувати стандартні математичні функції, що забезпечуються приєднанням заголовних файлів math.h і stlib.h. Усі математичні функції мови програмування С можна подивитися в довідковій літературі, найбільш розповсюджені з них наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Форма запису в мові С |
Опис |
acos(x) |
arccos(x) |
asin(x) |
arcsin(x) |
atan(x) |
arctg(x) |
atan2(y/x) |
arctg(y/x) |
sin(x) |
sinx |
tan(x) |
tg(x) |
cos(x) |
cos(x) |
exp(x) |
ex |
log(x) |
ln(x) |
log10(x) |
lg(x) |
pow(x,y) |
xy |
sqrt(x) |
|
fabs(x) |
|
Додатково необхідно відзначити, що аргументами всіх математичних функцій є величини типу double; такий же тип має і результат, що повертає функція. Аргументами і результатами виконання тригонометричних функцій є кут, виражений у радіанах.
