Робота з функціямипідпрограмами Мета роботи

Придбання і закріплення практичних навичок при роботі з функціями–підпрограмами при складанні програми мовою С.

Завдання

1. В лабораторній роботі необхідно розробити та налагодити програму, в якій оформити розв’язання основної задачі у вигляді функціїпідпрограми. Варіанти завдань надано в додатку 15. Номер варіанта призначається викладачем.

2. При програмуванні використати ввід даних з клавіатури. Обов'язково використати пояснювальний друк.

3. Результат роботи програми повинен бути відображений як на екрані, так і в файлі вихідних даних. Ввід та вивід даних реалізувати в основній програмі.

Вказівки до виконання завдання

У бібліотеці стандартних підпрограм мови С є багато корисних бібліотечних функцій. Для нас особливий інтерес представляють функції, які ми визначаємо самі.

Визначення функції складається із двох частин: заголовка й тіла. Заголовок визначає ім'я функції, її тип і формальні параметри, тіло визначає дії над даними, що виконує функція. Значення, яке функція звертає, передається в головну програму оператором return(вираз). Значення "вираз" і є результат функції ( значення, що звертається).

Всяка функція має вигляд:   

Тип ім'я (список формальних параметрів з описом)

     {

описи;

оператори;

}

Приклад: Визначити добуток двох чисел, розв’язання оформити функцією і результат вивести в головній функції main().

#include <stdio.h>

int func (int a, int b) ; //опис функції з формальними параметрами

void main()

{

int c,d,e;

scanf(“%d %d”,&c,&d);

e=func(c,d); //виклик функції з фактичними параметрами

printf (“e=%d\n”,e);

}

//визначення функції

int func (int a, int b)

{

int d; //локальна змінна для даної функції

d=a*b;

return d; //повернення значення функції в основну програму

}

Коментарі до програми:

1. Описується (скласти прототип) функція в заголовку функції main(), також можливо описати і в тілі функції main() до опису змінних. У дужках записуються формальні параметри і їх тип. Перед іменем функції–підпрограми вказується тип функції, в нашому випадку int. Тип функції визначається типом звертального значення в головну функцію.

2. В головній функції main() викликається функція з указанням імен і списків фактичних параметрів.

3. Після головної функції визначається функція func (). Описуються локальні змінні для даної функції і робиться розрахунок. Оператором return повертаємо отримане значення в головну функцію.

Звіт про роботу має включати стислий опис роботи, алгоритм виконання індивідуального завдання у вигляді блок–схеми, текст програми і результати її виконання.

Лабораторна робота № 17 Програмування задач матричної алгебри Мета роботи

Закріплення практичних навичок при роботі з одномірними та двомірними масивами, функціями-підпрограмами, функціями введення/виводу при складанні програми мовою С.

Завдання

1. В лабораторній роботі необхідно розробити та налагодити програму, в якій виконати розв’язання основної задачі у вигляді функції-підпрограми. Варіанти завдань надано в додатку 16. Номер варіанта призначається викладачем.

2. При програмуванні використати ввід даних з файла.

3. Результат роботи програми, вхідні дані повинні бути відображені як на екрані, так і у файлі вихідних даних. Обов'язково використати пояснювальний друк.

4. Введення та вивід даних реалізовувати в основній програмі.