3. Розробити та обґрунтувати фрагмент уроку з питання осмислення і розуміння учнями навч.Матер.

Засвоєння навчального матеріалу неможливе без глибокого проникнення в суть процесу, явища. Процес проникнення проходить такі етапи: - усвідомлення, - осмислення,-розуміння. Досягти певного осмислення й розуміння навчального матеріалу учні можуть шляхом аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції. У ряді випадків осмислення і узагальнення залежить від того, наскільки вчитель вміє поєднувати позитивне абстрагування (виділення істотних ознак) і негативне (виділення і відхилення неістотних ознак). Аналіз – вичленення ознак, властивостей, відношень, знаходження спільних і відмінних ознак. Синтез – поєднання , складання сатин (дія, зворотна аналізу). Порівняння – виділення ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей. Індукція – метод міркувань від часткового до загального, а дедукція - від відомого загального твердження до часткового.

Тема: Множення десяткових дробів (5 клас). Мета: відкрити правило множення десяткових дробів, сформулювати та навчити учнів користуватися ним при розв’язуванні вправ. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Хід уроку. 1. перевірка д/з. 2. «Мозковий штурм». 3. Пошук правила множення десяткових дробів. 4. робота над правилом . 5. розв’язування вправ (усне, з повним поясненням). 6. Робота з підручником. 7. підведення підсумків. д/з.

Хід уроку. На цьому уроці я буду керуватися конкретно-індуктивним методом викладу матеріалу. Перед учнями ставлю проблему, яка показана на прикладі задачі: знайти площу прямокутника, довжина якого = 1,3 дм, а ширина 0,6 дм. 1. усні виконують малюнок і аналізують розв’язання задачі. 2. виділяють загальні, істотні ознаки (наприклад к-сть десяткових знаків добутку = сумі дес.. знаків множників). 3. за доп. істотних ознак формулюється правило множення дес. дробів. 4. осмисливши і зрозумівши дане правило, закріплюю його на конкретних прикладах (усно і письмово кілька номерів). Це здійснюється в ході евристичної бесіди, в процесі якої вчитель і вияснює чи розуміють учні даний матеріал. Сухомлинський «Сто порад»: «Добивайтесь того, щоб учні ваші побачили, відчули незрозуміле – щоб перед ними постало запитання. Якщо вам удалося цього досягти – маєте половину успіху».№13: «ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення (усвідомлення), розуміння численних фактів, речей, предметів, явищ. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, не осмислене. Шлях від осмислювання фактів, речей, явищ до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, закону, висновку) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодінням знаннями.» Дістервег рекомендував вчити вихованців мислити, а решта, тобто знання, прийде до них у процесі розвитку.

4. На конкр.Темі уроку з фаху показати необхідність поєднання використання словесних, наочних і практичних методів навчання.

Метод навчання - спосіб упорядкованої взаємодії вчителів та учнів ,за допомогою якого вирішуються проблеми освіти, виховання і розвитку в процесі навчання. Методи організації навчально-пізнавальної діяльності-це сукупність методів, які спеціально спрямовані на передачу й засвоєння учнями ЗУН. До них належать: словесні методи навчання: розповідь(послідовне розкриття змісту навчального матеріалу), пояснення, бесіда(вступна, повідомлююча, бесіда-повторення, контрольна, репродуктивна, евристична), лекція, диспут, дискусія; наочні: ілюстрація, демонстрування, самостійне спостереження; практичні : вправи(підготовчі, вступні, пробні, тренувальні, творчі, контрольні), лабораторні, практичні і дослідні роботи. Розглянуті словесні, наочні і практичні методи діяльності вчителя тісно переплітаються між собою. Для прикладу розглянемо: Тема: Прямокутний паралелепіпед. Мета: Засвоєння поняття прямокутного паралелепіпеда, куба та їх лінійні виміри. Хід уроку. 1.актуалізація опорних знань учнів. 1). Обчислити зручним способом(усно): а) 298*4*5;б). 2*7294*5; в) 80*20*25. Спростіть вираз: а) 5*а*4; б) 7*12*а; в) с*125*8. 2). Запишіть формули площі прямокутника, квадрата.

2. Вивчення нового матеріалу(на урок вчитель або учні приносять виготовлені вдома моделі паралелепіпеда або куба). Пояснення вчителя за навчальним підручником. При цьому вчитель використовує словесні методи навчання: бесіду та розповідь-опис (дає послідовний виклад ознак і властивостей прямокутного паралелепіпеда). 1) поняття про прямокутний паралелепіпед (моделі, малюнки, навколишні предмети). 2) поверхня прямокутного паралелепіпеда складається з 6 попарно рівних прямокутників. 3) ребра прямокутного паралелепіпеда. 4) його виміри. 5) куб як прямокутний паралелепіпед. За допомогою моделей та навколишніх предметів (клас, шафа, пенал) використовується наочний метод навчання. Він ще й доцільний тим, що учні самостійно виготовляють моделі і приходять до висновків самостійно. При використанні цього методу забезпечується всебічний огляд об’єкта, оскільки кожен учень має перед собою модель, може виділяти основні ознаки. Розуміння учнями усіх цих понять учитель виявляє поступово, в процесі пояснення.

3. Закріплення вивченого матеріалу. На цьому етапі уроку використовуються одночасно всі три методи. Учні розв’язують вправи (практичний), які супроводжуються поясненням вчителя (словесний) та ілюстрування моделі (наочний). При виконання задачі вчитель повинен продемонструвати каркас паралелепіпеда, виготовленого з дроту та виконують відпов. малюнки в зошитах. Повинен бути також колективне розв’язування з коментуванням.

4. Підсумок уроку.

5. Д/з. №4 + вдома виміряти всі виміри свого паралелепіпеда і знайти площу поверхні.

Сухомлинський «100 порад»: «Зрозуміти - це ще не означає знати, розуміння – ще не знання. Щоб були тверді знання необхідно поєднувати методи організації навч.-пізнав. діяльності». Щоб зацікавити – потрібно показати (наочність, Сухомлинський) Ушинський писав, що діти думають «формами, звуками, фарбами і відчуттями». Сухомлинський, порада №36 «Єдиним засобом виховання уважності є вплив на думку і наочність лише тією мірою сприяє розвитку і поглибленню уважності, якою вона стимулює процес мислення».