
- •1. Визначити основні світоглядницькі аспекти предмету з фаху і на конкретних темах показати шляхи їх реалізації.
- •3. Розробити та обґрунтувати фрагмент уроку з питання осмислення і розуміння учнями навч.Матер.
- •4. На конкр.Темі уроку з фаху показати необхідність поєднання використання словесних, наочних і практичних методів навчання.
- •5. Продумати та обґрунтувати систему запровадження диференційованого навчання учнів з фаху.
- •6. Розробити та обгрунтувати фрагмент нестандартного уроку з фаху.
- •7. Розробити та обгрунтувати фрагмент уроку з фаху з проблемним викладом матеріалу.
- •8. Показати на конкретній темі уроку з фаху можливості реалізації принципів навчання.
- •9. Скласти та обгрунтувати тести з вибірковими відповідями для контролю знань учнів на уроці
- •10. Сласти та обгрунтувати план проведення вступного заняття гуртка
- •11. Проаналізувати один із шкільних підручників з фаху з точки зору психолого-педагогічних вимог до нього як засобу навчання
- •12. Скласти та обґрунтувати план проведення тижня з предмету за фахом
- •13. На конкретному уроці з фаху показати шляхи реалізації його виховної та розвиваючої мети.
- •14. На конкретних темах навчальної програми з предмету вашої спеціальності показати, як реалізуються при його вивченні принципи науковості, систематичності, доступності навчання.
- •15. Назвати та обгрунтувати можливі дослідницькі завдання, які можна пропонувати учням під час вивчення предмету вашої спеціальності
- •16. Розробити та запропонувати фрагмент уроку з програмованого контролю знань з якось теми предмету вашої спеціальності
- •17. Побудувати дидактичну модель комбінованого уроку.
- •18. Побудувати дидактичну модель уроку засвоєння нових знань.
- •19. Урок формування і вдосконалення навичок і вмінь.
- •20. Побудувати та обґрунтувати модель уроку застосування знань, умінь і навичок.
- •21 Модель уроку узагальнення і систематизації знань
- •22 Побудувати дидактичну модель уроку перевірки і оцінки знань, умінь та навичок. Визначити і обґрунтувати його мету, структуру виконувані методи, реалізовані принципи навчання
- •23 Скласти і обгрунтувати план роботи предметної методичної комісії з вашого фаху
- •24) Назвати і обґрунтувати позитивні сторони 12-бальної оцінки зун учнів, вказати вади.
- •25. Зробити схему методів навчання, що відноситься до групи “Методи організації навч-пізнавальної діяльності ”, показавши можливі звязки між окремими предметами
- •26) Виявити і обґрунтувати потенційні можл. Викор-ня краєзнавчого матеріалу під час викладання предмету з фаху
- •27. Причини неуспішності
- •29. Розкрити причини найбільш поширених порушень дисципліни учнями на уроці і обгрунтувати шляхи їх попередження та подолання
- •28. Сформувати і обгрунтувати основні правила навчальної праці учнів під час вивчення предмету вашого фаху, які можна запропонувати учням
- •30. Розкрити найбільш поширені недоліки в перевірці і оцінці знань , умінь та навичок учнів, обґрунтувати шляхи їх попередження і подолання.
- •31.Скласти і обґрунтувати схему аналізу ефективності проведення колегою уроку з Вашого фаху.
30. Розкрити найбільш поширені недоліки в перевірці і оцінці знань , умінь та навичок учнів, обґрунтувати шляхи їх попередження і подолання.
У жодному разі не можна допускати щоб єдиною метою перевірки знань було
виставлення оцінок. Оцінка-це один з найточніших інструментів виховання.
Вона стає стимулом тоді, коли відносини між вчителем і учнем побудовані на взаємних
довірі і доброзичливості. Учні і вчитель - це єдина система, в якій кожен добре
знає звички один одного. Якщо вчитель постійно проводить індивідуальне опитування,
то решта дітей думають: “тільки б не спитав”. 1. Нехай оцінок буде менше, але вагоміших
Оцінка завжди повинна охоплювати працю учня за певний період і включати оцінювання
декількох видів праці: відповідь, доповнення, письмову роботу. 2. Не потрібно ставити негативну оцінку, якщо учень в силу якихось обставин не вивчив уроку. 3. Потрібно уникати питань, які вимагають точного відтворення. Трансформація знань повинна бути основою повторення.
Шляхи подолання: 1. Виставляти оцінку за належний рівень знань. 2. На оцінку не повинні впливати інші фактори (поведінка). 3. Не виставляти оцінки за інерцією,
Враховуючи попередні успіхи чи невдачі. 4. Подолання хаотичності у виставленні оцінок за ради оцінок. 5. Не орієнтуватися на середній бал. 6. Вести тематичний облік знань.
А також потрібно враховувати індивідуальні особливості учнів не всі однакові (одним легше, другим важче).
31.Скласти і обґрунтувати схему аналізу ефективності проведення колегою уроку з Вашого фаху.
Урок-така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу і відповідно до розкладу.
Схема аналізу уроку:
І.Вступ.
1.Тема уроку, її місце в системі знань з даного предмета.2.Дидактична і виховна мета уроку.3.Як вчитель зайшов в клас.4.Зовнішній вигляд вчителя.5.Привітання вчителя з учнями.6.Готовність класу до уроку.
ІІ.Пепевірка домашнього завдання.
1.Методи перевірки виконання домашніх завдань, їх ефективність.2.Доцільність застосованих методів з погляду закріплення і поглиблення знань учнів.3.Активізація розумової д-сті учнів.4.Оцінка відповідей учнів та їх мотивація.5.Аналіз знань учнів: повнота і глибина засвоєння матеріалу, самостійність і логічність міркувань, уміння застосовувати знання на практиці.6.Основні недоліки в знаннях учнів та шляхи їх подолання на уроці.
ІІІ.Вивчення нового матеріалу.
1.Тема уроку(повідомлення теми і записана тема на дошці).2.Мотивація важливості нового навчального матеріалу. Зв’язок його з сучасністю3.Виховна спрямованість викладу теми.4.Способи збудження і підтримання уваги та інтересу учнів.5.Зв’язок нового матеріалу з наявними знаннями учнів. Методи його пояснення (бесіда, розповідь, лекція тощо).6.Мова викладу теми (доступність для розуміння, емоційність).7.Змістовність,чіткість,логічна послідовність і глибина розкриття теми. 8.Підкреслення найбільш істотного в новому матеріалі, його систематизація й узагальнення.9.Ефективність використання унаочнення і технічних засобів навчання. Розвиток уяви учнів.10.Записи вчителя на дошці(їх функції і відповідність змістові уроку).11.Способи активізації розумової д-сті учнів: створення проблемних ситуацій, виконання репродуктивних і творчих завдань, розв’язування пошукових задач.12.Засоби зворотного зв’язку та їх використання для керування розумовою д-стю учнів.13.Ставлення учнів до нового матеріалу.14.Спрямованість і зосередженість їх уваги. Який вид уваги учитель найчастіше викликав в учнів під час уроку?15.Пізнавальна активність учнів(запитання учителю, добір прикладів, самостійні висновки тощо).Прояв вольових зусиль при засвоєнні нових знань та розв’язуванні нових задач і вправ.
ІV.Закріплення навчального матеріалу.
1.Пирйоми закріплення навчального матеріалу та їх ефективність.2.Активізація розумової д-сті учнів.3.Зв’язок закріпленого матеріалу з поглибленням знань учнів.4.Виявлення недоліків у знаннях учнів, їх причини та шляхи виправлення.5.Дієвість засвоєних знань.
V.Завдання додому.
1.Вчасність подачі дом.завдання, його посильність.2.Характер домашнього завдання(репродуктивний чи творчий).
VІ.Характеристика педагогічної майстерності вчителя на уроці.
1.Поведінка вчителя на уроці: вміння керувати своїм психічним станом, діями і вчинками.2.Особливості уваги вчителя.3.Ставлення до учнів(доброзичливе,байдуже,негативне). Вимогливість.4.Ерудиція вчителя.5.Використання на уроці наукових досліджень. Методика викладання.6.Різноманітність прийомів організації навчальної д-сті учнів.7.Індивідуальний підхід. Робота з сильними учнями.8.Засоби заохочення та покарання на уроці, їх вмотивованість і доцільність.9.Педагогічний такт учителя. Його організаторські і педагогічні здібності.
VІІ. Висновки.
1.Психологічна характеристика особливостей д-сті вчителя і учнів під час уроку.2.Ступінь досягнення мети уроку.
3.Рівень оволодівання учнями новими знаннями, навичками і вміннями.4.Виховна ефективність уроку: формування в учнів моральних переконань, наукового бачення світу, розвиток вольових і емоційних якостей учнів, збудження інтересу до предмета тощо. Загальна оцінка наукового і методичного рівня уроку.