26) Виявити і обґрунтувати потенційні можл. Викор-ня краєзнавчого матеріалу під час викладання предмету з фаху

Зміст будь- якого напрямку виховання реалізується, перш за все в процесі вивчення навчальної дисципліни. Одним із засобів реалізації змісту національного виховання і принципу н-ня (зв’язок з життям) є використання краєзнавчого матеріалу в процесі вивчення математики. В підручниках «Математика» (5-6 клас) досить часто зустрічається використання краєзнавчого матеріалу в задачах та вправах. Перерахую деякі з них: знаходження площ, глибини чорного та азовського морів, висоти кримських та Карпатських гір, довжини найбільших річок України. А також використовується історія, географія та традиції нашого рідного краю – Тернопільщини. Так , наприклад при вивченні теми «Масштаб», учні мають змогу виміряти відстані між районними центрами Тернопільської області, ознайомитися з географічною картою області. Цікавими є вправи в підручниках на побудову діаграм кількості опадів по Тернопільській області, або розподілу населення в Тернополі. Захоплюючою є інформація, про яку ми дізнаємося із задачі : «найбільші у світі печери знаходяться в Україні, в Тернопільській області, вони називаються Оптимістична і озерна…». Розв’язування сформульованої такої задачі стає ще більш захоплюючим, якщо вчитель розповість по печери додаткову інформацію. Використання краєзнавчого матеріалу можна застосовувати не тільки при розв’язанні вправ, але й під час пояснення матеріалу: «Додатні і від’ємні числа»(використання зведення до погоди по Тернопільській області або рівень води в річках Тернополя), «вісь симетрії» (можна показати симетрію на прикладах герба України - тризуба). На уроках математики можна теж розповісти про видатних людей нашого краю. Зокрема, про математиків В.Левицького, М.Чайковського, К.Глібовицького. Левицький – уродженець м. Тернополя, основоположник матем-ї культури нашого народу. Напсав близько 100 наукових праць. Осн. Ділянкою наукової роботи професора була теорія аналітичних функцій. Також можна дати задачу: автор стрілецьких пісень Лепкий – помер 28.10 1971. 7. 12. 1988 року святкували сторіччя з дня його народження. Скільки років, місяців і днів він прожив. Одже, вже на цих прикладах бачимо, що під час розв’язування різних вправ та задач, пояснення нового матеріалу є доцільним використання краєзнавчого матеріалу. Учні, вивчаючи математику, мимовільно знайомилися з історією, культурою, географією свого краю, при цьому вивчення математики стає цікавим, різноманітним та захоплюючим. Сухомлинський, порада №25: «Джерело інтересу – в застосуванні знань, у переживанні почуття влади, розуму над фактами і явищами».

27. Причини неуспішності

Внутрішні по відношенню до школярів:

Недоліки біологічного розвитку:

а) дефекти органів чуттів; б) соматична ослабленість; в) особливості вищої нервової діяльності, що негативно впливають на навчання; г) психопатологічні відхилення.

Недоліки психічного розвитку:

а) слабкий розвиток емоційної сфери особистості; б) слабкий розвиток волі; в) відсутність позитивних пізнавальних інтересів, мотивів, потреб.

Недоліки вихованості особистості:

а) недоліки в розвитку моральних якостей особистості; б) недоліки у ставленні особистості до вчителів, колективу, сім’ї та ін.; в) недоліки у трудовому вихованні.

Недоліки освіти особистості:

а) прогалини в знаннях та спеціальних уміннях; б) прогалини в навичках навчальної праці.

Недоліки досвіду впливів школи:

а) недоліки процесу навчання, навчальних посібників та ін.; б) недоліки виховних впливів школи (вчителів, колективу, учнів та ін.).

Недоліки впливів позашкільного середовища:

а) недоліки впливів сім’ї; б) недоліки впливів однолітків; в) недоліки впливів культурно-виробничого оточення.

Профілактика неуспішності

1. У процесі контролю за підготовленістю учнів (Спеціально контролювати засвоєння питань, які зазвичай викликають в учнів найбільші утруднення. Ретельно аналізувати та систематизувати помилки, яких припускаються учні в усних відповідях, письмових роботах та концентрувати увагу на їх усуненні. Контролювати засвоєння матеріалу учнями, які пропустили попередні уроки. По закінченні вивчення теми чи розділу, узагальнювати підсумки засвоєння основних понять, законів, правил, умінь і навичок школярами, виявляти причини відставання).

2. Під час викладу нового матеріалу (Обов’язково перевіряти в ході уроку міру розуміння учнями основних елементів матеріалу, що викладається. Стимулювати запитання збоку учнів за утруднень в засвоєнні навчального матеріалу. Застосовувати засоби підтримки інтересу до засвоєння знань. Забезпечувати різноманітність методів навчання, які дозволяють всім учням активно засвоювати матеріал).

3. Під час проведення самостійної роботи учнів на уроці (Підбирати для самостійної роботи завдання з найбільш суттєвих, складних і важких розділів навчального матеріалу, прагнучи меншим числом вправ, але поданими в певній системі, досягнути більшого ефекту. Включати до змісту самостійної роботи вправи з усунення помилок, яких учні припустились під час відповідей і в письмових роботах. Інструктувати про порядок виконання роботи. Стимулювати ставлення запитань до вчителя за утруднень у самостійній роботі. Уміло надавати допомогу учням у роботі, всіляко розвивати їхню самостійність. Навчати вмінням планувати роботу, виконувати її в потрібному темпі та здійснювати контроль).

4. Під час організації позакласної самостійної роботи (Забезпечити в ході домашньої роботи повторення пройденого, концентруючи увагу на найбільш суттєвих елементах програми, які викликають найбільші утруднення. Систематично давати домашні завдання з роботи над типовими помилками. Чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти міру розуміння цих інструкцій слабовстигаючими школярами. Узгоджувати обсяг домашніх завдань з іншими вчителями класу, викликаючи перевантаження, особливо слабовстигаючих учнів).

Система мір з надання допомоги невстигаючому учневі

1. Допомога в плануванні навчальної діяльності (планування повторення та виконання мінімуму вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності з аналізу та усунення типових помилок та ін.).

2. Додаткове інструктування в ході навчальної діяльності.

3. Стимулювання навчальної діяльності (заохочення, створення ситуацій успіху, спонукання до активної праці та ін.).

4. Контроль за навчальною діяльності (більш часте опитування учня, перевірка його домашніх завдань, активізація самоконтролю в навчальній діяльності та ін.).

5. Різні форми взаємодопомоги.

6. Додаткові заняття учителя з учнями.

Сухомлинський: «Ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомленя безперспективності: все, я ні на що не здатний… Тільки світле почуття оптимізму є цілющим струмком, який живить річку думки. Цим струмком може бути вчитель»