1. Визначити основні світоглядницькі аспекти предмету з фаху і на конкретних темах показати шляхи їх реалізації.

Світогляд складається з таких підсистем: а) найбільш загальні знання як основа формування поглядів і переконань; б) світоглядні вміння(розумові операції); в) сукупність почуттів, в яких виражається позиція особистості; г) вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей(рішучість, принциповість). Для наукового світогляду характерні такі риси: правильно пояснює минуле і сучасне(малює наукову картину світу), дозволяє передбачити хід розвитку подій і явищ, суспільства і природи:має гуманістичний характер.

Оскільки світогляд являє собою систему наукових, політичних, філософських, правових , естетичних , моральних понять, поглядів переконань, які визначають ставлення людини до оточуючого середовища і до самої себе, то кожний шкільний навчальний предмет являє собою складову єдиного цілого.

Шляхи формування наукового світогляду у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін: а)теоретична спрямованість навчально-виховного процесу; б)здійснення між предметних зв’язків ; в)забезпечення діалектичного мислення на уроках.

Математика належить до предметів природничого циклу. Розширення світогляду учнів на уроках м-ки відбувається за рахунок: одержання с-ми знань учнями, формування в них логічного мислення, уяви, творчості, вміння чітко і правильно формулювати думки і міркування, ознайомлення з укр. і світов. вченими, вміння відстоювати і аргументувати свою думку, доводити твердження, ознайомлення з методами розв. задач, приймати нестандартні рішення. Так, при введенні понятті ф-ції (7 кл.) доцільно ознайомити учнів, з тим, як історично формувалося поняття ф-ції, назвати вчених, які займалися цим питанням (Лейбніц, Бернуллі, Ейлер і ін), вказати, що привело до необхідності введення цього поняття (практ. потреби фізики, хімії, природознавства і ін). Під час формув. заг. поняття ф-ції використати приклади залежностей, що задаються різними способами (за допом. формул, графіка, таблиці), відомі учнем з поперед класів. Все це розширює світогляд учнів, вчить їх робити висновки, узагальнювати При вивченні графіків ф-й учні здобув. знання, які потім використовують. При вивченні інших предметів і у житті - з'язок з життям, міжпредметні зв'язки. При розв. задач і практичних завдань виховується цілеспрямованість, наполегливість, учні знайомляться

із способами їх розв’язання і методами доведення. Для того, щоб розширити світогляд учнів на уроках матем-ки, слід використовувати різні методи (наочні, словесні, практичні), дотримуватися принципів науковості, свідомості, активності, доступності й емоційності. Сухомлинський говорить про між предметні зв’язки, не тільки в зіткненні з іншим матеріалом, іншим предметом, скільки в характері розуміння праці.

М. стельмахович «Народна педагогіка»: «За сферою дії народна дидактика охоплює не лише сім’ю, а трудовий колектив, а й має спрямувати школу на світоглядницьке навчання». «Формування всебічно розвиненої особистості здійснюється через активну виховну діяльність школи, сім’ї, трудових колективів». «Головний принцип народної педагогіки – сформувати справжню людину – високоморальну всебічно розвинену, здорову тілом і душею, сильну розумом».

2. Визначити та обгрунтувати, які вікові та індивідуальні особливості учнів будете виховувати на різних етапах уроку.

Вікова періодизація - поділ цілісного життєвого циклу людини на вікові відрізки, що вимірюються роками. В педагогіці шкільний вік поділяють на:1-молодший шкільний вік - від 6,7 до 11, 12 років, 2- середній шкільний вік - 12-15р., 3- старший шкільний вік 15-18.

Кожний віковій групі характерні певні анатомо-фізіологічні, психічні, соціальні властивості, які називають віковими особливостями.

1. Важливими показниками готовності дитини до навчання є звичка до розумових зусиль, зосередженість у роботі, вміння слухати вчителя і виконувати його вказівки. Пізнавальна діяльність молодшого школяра в основному проходить в процесі навчання. Пам‘ять наочно-образна. Мислення розвивається від емоційно-образного до образно логічного.

2. Сприймання перебуває в стадії становлення, тому якість його різна. Поліпшується продуктивність і зростає якість пам‘яті. Характерна розкиданість інтересів. Значне місце відіграють різні форми спілкування. Під кінець підліткового періоду перед учнями постає питання вибору професії.

3. період формування світогляду, самосвідомості, характеру і життєвого самовизначення. Пізнавальна діяльність сприяє формуванню світогляду. Пам‘ять характеризується зрілістю, мислення здатне абстрагувати і узагальнювати навчальний матеріал. Мова збагачується науковими термінами, стає виразною і точною.

У кожній вікові групі є значні індивідуальні властивості. До них належать особливості сприймання, мислення, пам‘яті, уяви, інтересів, нахилів, здібностей. Глибокі знання вікових та індивідуальних особливостей учнів необхідні для вирішення завдання на кожному етапі уроку.

Індивідуалізація - це врахування в процесі навчання індивідуальних особ­ливостей учнів у всіх його формах і методах. У "Педагогічній енциклопедії"" індивідуалізація визначається як "організація навчального процесу, за якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відміннос­ті учнів, рівень розвитку їхніх здібностей до навчання" .

Вік: підлітки-8 клас. Тип уроку-комбінований. Я обрав саме комбінований урок, бо: 1. він найчастіше використовується в шкільній практиці. 2 Включає в себе особливості інших типів уроків. Коротка характеристика підлітків: На початкових етапах (у дівчат 11-13 рок». хлопців -12-14) спостерігаються значні відхилення в діяльності центральної нервової системи, підвищується активність підкіркових структур головного мозку, зменшується самоконтроль. Це обумовлює відомі особливості поведінки підлітка, його непостійність, вибуховість, знижений контроль за своїми діями і вчинками. Зменшується втома учнів, покращуються розумові можливості Сприймання перебуває в стадії встановлення, тому якість його різна. Покращується продуктивність та зростає якість пам'яті. Підліток може керувати своєю увагою, розвиток довільної уваги. Мислення поступово стає абстрактним. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті займає спілкування, особливо з ровесниками. Велике значення мас думка ровесників, потяг до самостійності.

Етап: Перевірка д/з. Особливості (вибіркова перевірка виконання д\з). 2. Перевірка раніше засвоєних знань. Можна використати потяг до самостійності при розгляді тверджень, що треба доводити (самостійне відшукання нетрадиційних шляхів доведень розвиває логічне мислення та підносить учня в очах однокласників). 3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація, (вчитель повинен використовувати не лише мимовільну, а й довільну увагу, що є розвиненою в підлітків). 4. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу (використання дедуктивних методів розв'язання, що опираються на абстрактне мислення учнів. Учні в змозі відібрати головне з певного матеріалу, а тому їм можна доручати написання повідомлень з деякої теми, опрацювання, а потім представлення класу додаткової інформації. Керування своєю увагою дозволяє учням на довший час - до 20-25 хв, затримувати свою увагу на об'єкті вивчення. А отже, вчитель може більше часу приділяти обговоренню якогось питання. Тоді як в молодших класах це швидко втомлювало б учнів). 5 Осмислення, узагальнення, систематизація знань. (Мислення у підлітків абстрактне, а тому вони вже можуть самі узагальнювати, будувати з окремих понять систему). 6. Підсумки уроку і повідомлення д/з. (Якщо в молодших класах підсумки уроку підводив вчитель, то при роботі в 7-9 класах це можуть робити і учні.

Сухомлинський: «… дитина – істота. Яка повсякчас змінюється». «Виховувати людину – це передусім знати її душу,бачити й відчувати її індивідуальний світ». Коменський «Якщо ми будемо йти за природою, як завжди, ми ніколи не заблудимо.»