18. Побудувати дидактичну модель уроку засвоєння нових знань.

Тема: Т.Піфагора (8кл). Мета: сформувати знання про теорему П. та вміння її застос. до розв’яз. практ. задач.

Т. Піф. та її довед. не займають багато часу, тому залиш час для розв”язув задач. В зв’язку з цим комб урок буде оптимальним типом для вивчення т.Піф. Ця теоре-ма є “найпоширенішою”- до неї підбирають багато задач (і в алг.,і в геом.,і в фізиці) в будь-якому класі (8-11), а самих доведень цієї теореми є більше 100. Все це можна використ для унаочнення. По темі можна пров і урок-лекцію, але при такому підході активізація навчально-пізнавальної ді-ті учнів значно слабне, не забезпечуючи глибокого осмислення навч. матеріалу.

(див таблицю)

Кожен урок має свою структуру, тобто: склад( з яких елементів або етапів складається урок), послідовність(в якій послідовності ці елементи входять в заняття), зв’язок( як вони між собою пов’язані).

Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація учіння школярів; сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язківі залежностей між елементами виучуваного; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку;повідомлення дом.зав.

3. Розробити та обґрунтувати фрагмент уроку з питання осмислення і розуміння учнями навч.Матер.

Засвоєння навчального матеріалу неможливе без глибокого проникнення в суть процесу, явища. Процес проникнення проходить такі етапи: - усвідомлення, - осмислення,-розуміння. Досягти певного осмислення й розуміння навчального матеріалу учні можуть шляхом аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції. У ряді випадків осмислення і узагальнення залежить від того, наскільки вчитель вміє поєднувати позитивне абстрагування (виділення істотних ознак) і негативне (виділення і відхилення неістотних ознак). Аналіз – вичленення ознак, властивостей, відношень, знаходження спільних і відмінних ознак. Синтез – поєднання , складання сатин (дія, зворотна аналізу). Порівняння – виділення ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей. Індукція – метод міркувань від часткового до загального, а дедукція - від відомого загального твердження до часткового.

Тема: Множення десяткових дробів (5 клас). Мета: відкрити правило множення десяткових дробів, сформулювати та навчити учнів користуватися ним при розв’язуванні вправ. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Хід уроку. 1. перевірка д/з. 2. «Мозковий штурм». 3. Пошук правила множення десяткових дробів. 4. робота над правилом . 5. розв’язування вправ (усне, з повним поясненням). 6. Робота з підручником. 7. підведення підсумків. д/з.

Хід уроку. На цьому уроці я буду керуватися конкретно-індуктивним методом викладу матеріалу. Перед учнями ставлю проблему, яка показана на прикладі задачі: знайти площу прямокутника, довжина якого = 1,3 дм, а ширина 0,6 дм. 1. усні виконують малюнок і аналізують розв’язання задачі. 2. виділяють загальні, істотні ознаки (наприклад к-сть десяткових знаків добутку = сумі дес.. знаків множників). 3. за доп. істотних ознак формулюється правило множення дес. дробів. 4. осмисливши і зрозумівши дане правило, закріплюю його на конкретних прикладах (усно і письмово кілька номерів). Це здійснюється в ході евристичної бесіди, в процесі якої вчитель і вияснює чи розуміють учні даний матеріал. Сухомлинський «Сто порад»: «Добивайтесь того, щоб учні ваші побачили, відчули незрозуміле – щоб перед ними постало запитання. Якщо вам удалося цього досягти – маєте половину успіху».№13: «ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення (усвідомлення), розуміння численних фактів, речей, предметів, явищ. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, не осмислене. Шлях від осмислювання фактів, речей, явищ до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, закону, висновку) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодінням знаннями.»