1. Визначити основні світоглядницькі аспекти предмету з фаху і на конкретних темах показати шляхи їх реалізації.

Світогляд складається з таких підсистем: а) найбільш загальні знання як основа формування поглядів і переконань; б) світоглядні вміння(розумові операції); в) сукупність почуттів, в яких виражається позиція особистості; г) вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей(рішучість, принциповість). Для наукового світогляду характерні такі риси: правильно пояснює минуле і сучасне(малює наукову картину світу), дозволяє передбачити хід розвитку подій і явищ, суспільства і природи:має гуманістичний характер.

Оскільки світогляд являє собою систему наукових, політичних, філософських, правових , естетичних , моральних понять, поглядів переконань, які визначають ставлення людини до оточуючого середовища і до самої себе, то кожний шкільний навчальний предмет являє собою складову єдиного цілого.

Шляхи формування наукового світогляду у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін: а)теоретична спрямованість навчально-виховного процесу; б)здійснення між предметних зв’язків ; в)забезпечення діалектичного мислення на уроках.

Математика належить до предметів природничого циклу. Розширення світогляду учнів на уроках м-ки відбувається за рахунок: одержання с-ми знань учнями, формування в них логічного мислення, уяви, творчості, вміння чітко і правильно формулювати думки і міркування, ознайомлення з укр. і світов. вченими, вміння відстоювати і аргументувати свою думку, доводити твердження, ознайомлення з методами розв. задач, приймати нестандартні рішення. Так, при введенні понятті ф-ції (7 кл.) доцільно ознайомити учнів, з тим, як історично формувалося поняття ф-ції, назвати вчених, які займалися цим питанням (Лейбніц, Бернуллі, Ейлер і ін), вказати, що привело до необхідності введення цього поняття (практ. потреби фізики, хімії, природознавства і ін). Під час формув. заг. поняття ф-ції використати приклади залежностей, що задаються різними способами (за допом. формул, графіка, таблиці), відомі учнем з поперед класів. Все це розширює світогляд учнів, вчить їх робити висновки, узагальнювати При вивченні графіків ф-й учні здобув. знання, які потім використовують. При вивченні інших предметів і у житті - з'язок з життям, міжпредметні зв'язки. При розв. задач і практичних завдань виховується цілеспрямованість, наполегливість, учні знайомляться

із способами їх розв’язання і методами доведення. Для того, щоб розширити світогляд учнів на уроках матем-ки, слід використовувати різні методи (наочні, словесні, практичні), дотримуватися принципів науковості, свідомості, активності, доступності й емоційності. Сухомлинський говорить про між предметні зв’язки, не тільки в зіткненні з іншим матеріалом, іншим предметом, скільки в характері розуміння праці.

2. Визначити та обгрунтувати, які вікові та індивідуальні особливості учнів будете виховувати на різних етапах уроку.

Вік: підлітки-8 клас. Тип уроку-комбінований. Я обрав саме комбінований урок, бо: 1. він найчастіше використовується в шкільній практиці. 2 Включає в себе особливості інших типів уроків. Коротка характеристика підлітків: Підлітковий вік - складний етап пов'язаний із статевою зрілістю На початкових етапах (у дівчат 11-13 рок». хлопців -12-14) спостерігаються значні відхилення в діяльності центральної нервової системи, підвищується активність підкіркових структур головного мозку, зменшується самоконтроль. Це обумовлює відомі особливості поведінки підлітка, його непостійність, вибуховість, знижений контроль за своїми діями і вчинками. Зменшується втома учнів, покращуються розумові можливості Сприймання перебуває в стадії встановлення, тому якість його різна. Покращується продуктивність та зростає якість пам'яті. Підліток може керувати своєю увагою, розвиток довільної уваги. Мислення поступово стає абстрактним. Для підлітка характерна розкиданість інтересів. Значне місце в його житті займає спілкування, особливо з ровесниками. Велике значення мас думка ровесників, потяг до самостійності.

Етап: Перевірка д/з. Особливості (вибіркова перевірка виконання д\з). 2. Перевірка раніше засвоєних знань. Можна використати потяг до самостійності при розгляді тверджень, що треба доводити (самостійне відшукання нетрадиційних шляхів доведень розвиває логічне мислення та підносить учня в очах однокласників). 3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, мотивація, (вчитель повинен використовувати не лише мимовільну, а й довільну увагу, що є розвиненою в підлітків). 4. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу (використання дедуктивних методів розв'язання, що опираються на абстрактне мислення учнів. Учні в змозі відібрати головне з певного матеріалу, а тому їм можна доручати написання повідомлень з деякої теми, опрацювання, а потім представлення класу додаткової інформації. Керування своєю увагою дозволяє учням на довший час - до 20-25 хв, затримувати свою увагу на об'єкті вивчення. А отже, вчитель може більше часу приділяти обговоренню якогось питання. Тоді як в молодших класах це швидко втомлювало б учнів). 5 Осмислення, узагальнення, систематизація знань. (Мислення у підлітків абстрактне, а тому вони вже можуть самі узагальнювати, будувати з окремих понять систему). 6. Підсумки уроку і повідомлення д/з. (Якщо в молодших класах підсумки уроку підводив вчитель, то при роботі в 7-9 класах це можуть робити і учні.