- •Рецензент н.В. Микитенко, канд. Екон. Наук, доц.
- •Управління розвитком персоналу
- •Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом
- •Умовні позначення, що використані з метою допомогти студентам диференційовано підходити до вивчення курсу:
- •Тема 1. Сутність управління розвитком персоналу План лекції
- •1. Розвиток персоналу як фундаментальна основа процесу управління персоналом
- •Компоненти розвитку персоналу
- •2. Сутність концепції розвитку персоналу в організації
- •Орієнтовний зміст розділів концепції розвитку персоналу
- •3. Стратегія управління розвитком персоналу
- •4. Сутність управління розвитком компетенцій персоналу
- •Види компетенцій:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Управління соціальним розвитком персоналу План лекції
- •1. Стратегія соціального розвитку організації: сутність та основні методичні підходи до формування
- •Інформація про стан зовнішнього соціального середовища підприємства
- •Інформація про стан внутрішнього соціального середовища підприємства
- •Прогнозна інформація
- •2. Комплексна система індикаторів, критеріїв та показників оцінки ефективності стратегії соціального розвитку
- •Ключові індикатори та показники оцінки стратегії соціального розвитку підприємства торгівлі
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Планування, аналіз і звітність у процесі управління розвитком персоналу План лекції
- •1. Планування процесу управління розвитком персоналу організації
- •2. Аналіз соціально-психологічного розвитку трудового колективу сприятливий психологічний клімат
- •Ефективної організаційної культури
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Планування навчання персоналу План лекції
- •1. Оцінка потреб у навчанні персоналу організації
- •Об’єктом оцінювання при визначенні потреб у навчанні є
- •Роль працівників в управлінні виконанням посадових обов’язків:
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Організація навчання персоналу на підприємстві План лекції
- •1. Методи навчання персоналу на підприємстві
- •Методи навчання персоналу: на робочому місці і поза робочим місцем Форми навчання: лекції, семінари, наставництво, курси, стажування, перепідготовка і підготовка за суміжними професіями тощо.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Формування і розвиток кадрового резерву План лекції
- •1. Сутність і порядок формування кадрового резерву
- •2. Планування кар’єри як основа розвитку персоналу організації
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Управління кадровими інноваціями План лекції
- •1. Кадрові інновації: сутність та класифікація
- •4. Соціальна та економічна ефективність кадрових інновацій
- •Методи оцінки в залежності від форми вираження кінцевого результату
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованих джерел Нормативно-правові джерела
- •Основний
- •Додатковий
- •Інтернет-ресурси
Питання для самоперевірки
Які елементи містить розвиток персоналу? Наведіть його визначення.
Які мотиви спонукають сьогодні працівників до розвитку та самовдосконалення?
Чим, на ваш погляд, відрізняються поняття «професійний розвиток» і «соціальний розвиток працівників» ?
Як впливають наслідки атестації на службово-посадове переміщення працівників в організації?
Який зміст ви вкладаєте у поняття «кар’єрист»? Чи можна називати кар’єристом будь-яку особу, яка здійснює просування по службі?
З яких етапів складається процес планування кар’єри?
Якими методами можна управляти службовою кар’єрою працівників?
У чому відмінності між поняттями «службова кар’єра» та «кар’єра»?
Тема 7. Управління кадровими інноваціями План лекції
Кадрові інновації: сутність та класифікація.
Принципи і методи управління нововведеннями в управлінні персоналом.*
Мотивація кадрових інновацій.*
4. Соціальна та економічна ефективність кадрових інновацій.
Рекомендовані джерела
Основні: 8, 9
Додаткові: 19, 20, 22
Інтернет-ресурси, періодичні видання: 34, 36
Міні-лексикон: кадрові інновації, соціальна ефективність кадрових інновацій, економічна ефективність кадрових інновацій.
1. Кадрові інновації: сутність та класифікація
Кадрові інновації
– це цільова діяльність із впровадження
кадрових нововведень, спрямована на
підвищення рівня і здатності кадрів
вирішувати завдання ефективного
функціонування і розвитку
соціально-економічних структур
організації
і її підрозділів
Організаційні нововведення – це процеси освоєння нових форм та методів організації й регламентації виробництва і праці, а також інновації, що припускають зміни співвідношення сфер впливу (як по вертикалі, так і по горизонталі) структурних підрозділів, соціальних груп або окремих осіб.
Управлінські інновації – цілеспрямована зміна складу функцій, організаційних структур, технології і організації процесу управління, методів роботи апарату управління, орієнтоване на заміну елементів системи управління (або всієї системи в цілому) з метою прискорення, полегшення або поліпшення рішення поставлених перед підприємством завдань.
Економічні інновації на підприємстві можна визначити як позитивні зміни в його фінансовій, платіжній, бухгалтерській сферах діяльності, а також у сфері планування, ціноутворення, мотивації, оплати праці і оцінки результатів діяльності.
Соціальні
інновації виявляються у формі
активізації людського чинника шляхом
розробки і впровадження системи
удосконалення кадрової політики;
системи професійної підготовки і
удосконалення працівників; системи
соціально-професійної адаптації знов
прийнятих на роботу осіб; системи
винагороди і оцінки результатів праці.
Це також поліпшення соціально-побутових
умов життя працівників, умов безпеки
і гігієни праці, культурна діяльність,
організація вільного часу
Управління
інноваціями в кадровій роботі –
забезпечення ефективних масштабів і
темпів оновлення в кадровій роботі
відповідно до поточних і перспективних
цілей організації, сучасних закономірностей
розвитку науково-технічного прогресу,
вимог і стандартів держави і профспілок
у соціальній галузі, розвитком ринку
Залежно від інноваційного середовища, корпоративної культури, ієрархічної структури та життєвого циклу розвитку підприємства умовно визначають ступінь інноваційного розвитку персоналу. Враховуючи стратегічно-тактичні цілі існують чотири рівні розвитку практики управління персоналом.
Рис. 17. Ступінь інноваційності розвитку управління персоналом в організації
Рівень 1. Обмежується вирішенням оперативних задач, для якого характерна недосконалість наявного регламенту в сфері кадрової оцінки та атестації персоналу.
Рівень 2. Зображує слабке інноваційне середовище, відповідальність за управління персоналом здійснюється відповідно до розпоряджень адміністрації підприємства, але без залучення лінійних керівників, які намагаються використовувати окремо ізольовані методи впливу, що розраховані на довгострокову перспективу.
Рівень 3. Ілюструє, що лінійні керівники в порядку профілактики беруть кадрові питання у свою компетенцію та самостійно, імпровізуючи, вирішують їх як «ремонтні задачі на лінії».
Рівень 4 (інноваційна активність). Посадових осіб управління персоналом розглядають як стратегічних партнерів, які входять до керівної команди підприємства разом з лінійним керівництвом та за участі співробітників. Вони мають повноваження щодо розвитку, реалізації та контролю концепції інноваційного розвитку, що орієнтована на довгострокові цілі. Ця сприятиме виконанню планів підприємства та інтеграції важливих функцій управління персоналом.
