Умови та охорона праці

Ще одним важливим напрямком моніторингу соціально-трудо­вої сфери є спостереження за зміною умов та охороною праці на вироб­ництві. В Україні досить велика кількість працівників, зайнятих в умо­вах праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, зо­крема в таких галузях як вугільна, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування, металообробка та ін. Багато людей потерпає від нещасних випадків на вироб­ництві, продовжує залишатись високою частка працівників, що мають професійні захворювання. Головною причиною такого ста­новища є незадовільний стан умов і охорони праці на підприєм­ствах.

На багатьох підприємствах були ліквідовані служби охорони праці, а у зв'язку з відсутністю державного замовлення на перегляд норм та правил з охорони праці значна їх кількість морально застаріла, в той час як науково-дослідні організації відповідного профілю втратили кадри або перепрофілювались.

Немає програм покращання умов праці на багатьох підприємствах, не здійснюється системна робота запобігання травматизму на робочих місцях. Кошти, спрямовані на заходи з охорони праці на підприємствах, не значні порівняно з реально необхідними для відновлення виробничої сфері. Недостатньою є робота з підготовки і реалізації програм покращення умов та охорони праці на підприємствах, сертифікації об'єктів на безпеку праці, надання допомоги підприємствам у придбані норм і правил охорони праці, засобів індивідуального і колектив­ного захисту на рівні регіонів.

Моніторинг умов та охорони праці визначає динаміку масштабів професійних захворювань і травматизму, виявляє підходи до вирішення цих проблем не за рахунок покращення умов праці, а за рахунок збільшення різного роду компенсаційних виплат.

Що стосується джерел інформації для моніторингу умов та охо­рони праці, то роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань, а також про заходи, яких вжито для їх усунення і забез­печення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні норматив­них вимог.

Доходи та рівень життя населення

Важливим у моніторингу соціально-трудової сфери є також спостереження за доходами і рівнем цін на споживчі товари та послуг, що відображаються на рівні життя населення, обґрунтування визначення рівня доходів населення, частки в них заробітної пла­ти як головного джерела підвищення добробуту громадян і стимулу до ефективної праці.

В нашій країні у 2001-2008 роках зберігалися високі темпи зрос­тання рівнів номінальної та реальної заробітної плати, що зумов­лено позитивною динамікою основних показників виробництва та зменшенням обсягів неповної зайнятості. З кінця 2008 року темпи зростання заробітних плат знизилися. Державним бюджетом України на 2008 рік із 1 січня прожитковий мінімум на одну людину встановлено на рівні 592 грн. на місяць, мінімальна зарплата – 515 грн. Текст закону про держбюджет-2008 опубліковано в газеті «Урядовій кур’єр». Цим документом передбачається збільшення розміру прожиткового мінімуму з 1 квітня до 605 грн., із 1 липня – 607 грн., із 1 жовтня – 626 грн.; для тих, хто належить до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей до 6 років: із 1 січня – 526 грн., із 1 квітня – 538 грн., із 1 липня 540 грн., із 1 жовтня 557 грн.; працездатних осіб: із 1 січня – 633 грн., із 1 квітня – 647 грн., із 1 липня – 649 грн., із 1 жовтня – 669 грн.; для осіб, які втратили працездатність: із 1 січня – 470 грн., із 1 квітня – 481 грн., із 1 липня – 482 грн., із 1 жовтня – 498 грн.

Держбюджетом на 2008 рік також встановлюється мінімальна заробітна плата з 1 січня 2008 року на рівні 515 грн., із 1 квітня – 525 грн., із 1 жовтня – 545 грн., із 1 грудня – 605 грн.

У моніторингу доходів та рівня життя населення особливо важ­ливого значення набувають соціальні обстеження. Наприклад, не­зважаючи на описані вище прогресивні тенденції, за даними соціологічних опитувань, що проводилися Інститутом соціології НАН України та фірмою "Соціс", 72 % громадян України відчу­вали себе "найнижчим прошарком" суспільства (6 % – злиденни­ми, 40 % – бідними і 27 % – біднішими за середніх), 22 % – середніми і лише 5 % визнавали себе до трохи заможніших середніх (4 %), заможних (1 %) і багатих (0,1 %). При цьому 3 % опи­таних часто не мали грошей на їжу, іноді жебракували, ще 10 % – не вистачало продуктів харчування, вони іноді голодували, ще 9% вистачало коштів лише на продукти харчування.

Отже, моніторинг доходів і рівня життя населення має включати систематичне вивчення рівня життя, його динаміку і диференціацію за основними соціально-професійними і соціально-демографічними групами населення, та за окремими регіонами України. Основні висновки і пропозиції цього напрямку здійснення моніторингу мають сприяти більш об'єктивному сприйняттю органами влади реальних результатів внутрішньої соціально-економічної політики.

Лекція 15. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин

Мета: ознайомити студента з організаціями, що впливають на розвиток соціально-трудових відносин у багатьох країнах світу.

План:

1. Історія і причини створення Міжнародної організації праці.

2. Керівні органи Міжнародної організації праці і їх структура.

3. Головні цілі та задачі Міжнародної організації праці.

Перелік літератури: [1-3, 8].