Зміст лекції

1. Мета й завдання та предмет навчальної дисципліни «Психологія мотивації»

Навчальна дисципліна «Психологія мотивації» є актуальним для формування науково-світоглядної культури майбутнього спеціаліста-психолога як науковця-дослідника і як практичного психолога. Цей курс розширює горизонт науково-методологічної культури студентів, поглиблює їх уявлення про зміст, структуру та механізми мотиваційних сил особистості, що енергетично спрямовують поведінку.

Вивчення курсу є формою узагальнення і завершення багатьох ліній теоретичної та практичної підготовки спеціаліста-психолога у галузі практичної психології. В процесі вивчення курсу здійснюється зв’язок з навчальним матеріалом таких дисциплін як «Загальна психологія», «Психологія особистості», «Соціальна психологія», «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психологія управління», «Психологія конфлікту», «Основи психотерапії», «Психологія сім’ї», «Історія психології».

Передумовою вивчення курсу «Психологія мотивації» є також практичні дисципліни, які включають основи потребово-мотиваційної сфери діяльності практичного психолога в корекційно-консультативній роботі, тренінгах, рефлексивного й нерефлексивного слухання, саморегуляції.

Мета - формування системи теоретико-методологічних знань у галузі мотивації людини, поліпшення якісних показників роботи засобами сучасних методів матеріальної, трудової та статусної мотивації персоналу, а також формування в менеджерів з персоналу знань, умінь і навичок мотивації персоналу організації та його оцінювання, розвиток здібностей, які дають змогу займатись управлінською, організаційною, методичною, діагностичною, інноваційною діяльністю в управлінні організаціями, беручи до уваги їх розвиток і ефективно використовуючи кадровий потенціал

Завдання дисципліни — отримання студентами стійких сучасних знань із  психофізіологічних механізмів розвитку мотивації людини, формування в них навичок і вмінь самостійно аналізувати стан мотивації працівників освіти, школярів і їх батьків та розробляти науково-практичні рекомендації щодо її посилення; розвиток здібностей до науково-дослідної роботи, а також самостійності та відповідальності в обґрунтуванні та прийнятті рішень з кореляції мотиваційної сфери особистості.

Об’єктом є потребово-мотиваційна сяера особистості, предметом є вивчення законів, теорій та закономірностей виникнення та прояву мотиваційно-потребової сфери.

Вивчивши цю дисципліну, студент має знати:

• психофізіологічні механізми розвитку мотивації;

• механізми дії законів управління в мотивації діяльності педагогічного та учнівського коллективу;

• сутність мотиваційного моніторингу;

• сучасні підходи до дослідження проблем мотивації навчальної діяльності;

• теорії і моделі мотивації шкільного колективу, способи активізації його індивідуальної та групової діяльності;

• мотиваційні механізми стратегічного управління саморозвитку всіх учяасників навчального процесу;

• уміти:

• організовувати систему мотивації до професійної діяльності та навчання;

• застосовувати методи й технології мотивації особистості;

•  проектувати заходи щодо посилення самореалізації особи в навчально-виховному процесі та статусної мотивації трудової діяльності;

• розробляти комплексні програми активізації саморозвитку особистості на основі сучасних методів мотивації навчальної та трудової діяльності;

• розкривати й досліджувати фактори, що сприяють розвитку професійної мотивації практичного психолога в закладах освіти, а також ті, що гальмують її;

• планувати й організовувати ефективну діяльність у процесі розв’язування завдань мотивації та оцінювання особистості як суб'єкта освітнього закладу.

Для ефективного виконання зазначених завдань у програмі передбачено такі форми навчання: лекції, семінари й тематичні дискусії, імітаційні вправи, аналіз ситуацій, рольові та ділові ігри, елементи акмеологічного тренінгу