Тема 7. Влада як соціальний феномен

Влада як суспільне явище. Ознаки влади. Єдність відносин панування і

підкорення, волі і залежності.

Політична влада і державна влада, їх співвідношення. Зміст концепції

поділу влад. Три гілки державної влади: законодавча, виконавча і судова. Їх

взаємозв'язок. Система стримувань і противаг.

Джерела влади. Народ як джерело влади в демократичних системах.

Легітимність влади.

Функції політичної влади: регулювання політичних відносин; організація

і управління державними справами; забезпечення національно-державних

інтересів; контроль за виробництвом і розподілом матеріальних і духовних

благ.

Демократія як форма організації та здійснення влади, суверенітету

народу. Ознаки влади. Безпосередня, пряма і представницька демократія.

Демократія, свобода і відповідальність.

Конституція України про демократизацію українського суспільства.

Основні поняття та терміни

Працюймо самі для утвердження щиро

демократичного та вільного суспільного ладу.

Михайло Грушевський

Влада – це право і реальна можливість здійснювати свою волю,

нав’язуючи її іншим людям.

Ознаки влади – територія, монополія на примус, тривалість у часі,

легітимність та ін.

Види влади – політична, економічна, сімейна, військова та ін.

Політична влада – специфічна форма суспільних відносин, які

породжені відмінністю соціально-структурних інтересів, реальна здатність

певної соціальної групи або індивіда здійснювати свою волю, що виражена в

політиці.

Державна влада – це спеціально організована система державних

органів, організацій та установ, створена для управління усіма сферами

суспільного життя.

Основними рисами політичної влади є: легальність (законність);

верховенство (обов’язковість виконання владних рішень); всезагальність (діє на

основі права від імені всього суспільства); моноцентричність (існування

загальнодержавного центру прийняття рішень); ефективність і результативність

(соціальні результати).

Однією з найважливіших характеристик політичної влади є

легітимність. Легітимність влади (від лат. legitimus – законний, правомірний,

справедливий) – це стан, коли правочинність певної влади визнають

суспільство і міжнародне співтовариство. М.Вебер розробив типологію

25

легітимності, виділивши: традиційне, харизматичне та легальне панування.

Легітимація – визнання чи підтвердження законності прав, владних

повноважень, певних рішень.

Основними елементами влади є суб'єкт, об'єкт, держава, партії,

спільноти людей, окремі індивіди, а також її засоби (ресурси). Суб'єкт – це

безпосередній носій влади, який організовує поведінку об'єкта владними

засобами у потрібному напрямі. Об'єкт – це виконавець волі суб'єкта, адже

влада неможлива без підпорядкування. У демократичному суспільстві об'єкт

влади – народ. У ст. 5 Конституції України записано “Носієм суверенітету і

єдиним джерелом влади в Україні є народ”. Джерелами влади також є: сила;

багатство; становище у суспільстві; організація; знання та інформація. Ресурси

влади – сукупність методів і засобів для досягнення цілей політичними

суб’єктами, зміцнення та розширення політичної влади. До них належать:

структурні ресурси (закони, суд, державний апарат, партійна дисципліна,

авторитет лідера); психологічні ресурси (страх, інтерес, віра, переконання);

матеріальні ресурси (пільги, привілеї).

Теорія поділу влади передбачає існування трьох незалежних гілок

державної влади. Між ними існує механізм стримування і противаги, який

забезпечує неможливість надмірної концентрації влади в одному із владних

інститутів. У сучасній Україні принцип поділу влади закріплений у ст. 6

Конституції України, де зазначається, що державна влада здійснюється на

засадах її поділу: на законодавчу, виконавчу і судову.

Основні функції політичної влади: керівництво і управління соціально-

політичними процесами; нормативно-правова (забезпечення законності і

правопорядку); інтегративна (консолідація всіх сил); контроль за

найважливішими параметрами стабільності та спрямованості розвитку

суспільства та ін.

Політичний режим – сукупність засобів і методів здійснення політичної

влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян і держави. Існують

три основні типи політичних режимів: демократичний, авторитарний,

тоталітарний.

Демократія (від грец. demos – народ і kratos – влада) – це форма

державно-політичного устрою, що базується на визнанні народу джерелом і

носієм влади, та гарантує реалізацію прав і свобод громадян у всіх сферах

життєдіяльності суспільства.

За рівнем залучення народу до прийняття рішень виділяють три основні

форми демократії: пряму, плебісцитарну, представницьку. Представницька

демократія – здійснення державної влади або місцевого самоврядування

делегуванням громадянами своїх повноважень їхнім представникам

(депутатам), які обираються до представницьких органів.

Принципи демократії: народ – єдине джерело влади; воля більшості;

право меншості на опозицію; виборність та змінність керівних органів; поділ

влади; верховенство закону; дотримання прав і свобод люди та громадянина.

Опозиція – форма протистояння, протидії певної соціальної або політичної

групи чи партії офіційному курсу і прагнення боротися якщо не за владу, то за

вплив на неї.

26

Авторитаризм – політичний режим, який характеризується

зосередженням необмеженої влади в руках однієї особи або груп осіб,

звуженням політичних прав та свобод громадян і суспільно-політичних

організацій, повноважень демократичних інститутів, їх суворою

регламентацією, незаперечним підпорядкуванням владі всіх соціальних

структур. Тоталітаризм – політичний устрій, за якого державна влада

здійснює повний контроль за всіма сферами суспільного життя.

Питання для самоконтролю

1. Поясніть, чому владні відносини існують у людському суспільстві?

2. Розкрийте зміст поняття “легітимність політичної влади”.

3. Охарактеризуйте основні види і ресурси політичної влади.

4. У чому відмінність між політичною і державною владою?

5. Які мислителі наголошували на необхідності розподілу влади?

6. Прихильником якої із форм демократії ви себе вважаєте і чому?

7. Прокоментуйте вислів американського президента Авраама Лінкольна

про те, що демократія – це “влада народу, із народу і для народу”.

8. Чи узгоджуються принципи демократії з монархічною формою

правління?

9. Як відбувається процес становлення і розвитку демократії в Україні?