Тема 2. Предмет і структура політології

Політологія як наука про політику, політичні системи, закономірності їх

розвитку і функціонування в державно-організованому суспільстві і на

міжнародній арені. Місце і роль політології у системі суспільних наук.

Теоретична і прагматична політології. Вселюдське, класове і національне в

політології.

Наукові методи в системі вивчення політичних явищ: конкретно-

історичний, системний, біхевіористичний, кількісний, порівняльний, методи

прийняття рішень.

Основні завдання та соціальні функції політології. Зростання ролі науки

про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, національного

відродження України. Значення політології для формування політичної

свідомості і культури студентів.

Структура курсу політології як навчальної дисципліни. Формування нової

системи політичної освіти в Україні.

9

Основні поняття та терміни

У політиці я завше покладав найбільше ваги на

політичну науку, яка мусить вияснити людям

напрямок і ґрунт їх громадської праці.

Михайло Драгоманов

Становлення політичної науки. Античні мислителі започаткували

вивчення політичної мови і політичного ораторства (Платон), дослідили такі

цінності як свобода, право, справедливість, добро тощо.

Як самостійна сфера знань політична наука виникає на рубежі

Середньовіччя і Нового часу, коли політичні процеси почали пояснювати з

допомогою “земних”, а не релігійно-міфологічних аргументів. Основи наукової

політичної теорії закладають Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ш.-Л.Монтеск’є

та ін.

Як самостійна навчальна дисципліна політологія почала формуватися у

ІІ пол. XIX ст. У 1857 р. Ф.Лейбер починає читати курс політичної науки в

Колумбійському коледжі, а в 1880 р. у цьому ж коледжі створюється перша

школа. У Великобританії з 1885 р. функціонує Лондонська школа економічних

і політичних наук.

Процес остаточного становлення політології завершився на

Міжнародному Колоквіумі з політичних наук (Париж, 1948 р.), який був

організований ЮНЕСКО, де політології (політичній науці) було надано статус

окремої науки та рекомендовано включити для вивчення у системі вищої освіти

як загальнообов’язкової дисципліни.

Політологія як новий навчальний курс з початку 1990-х рр. починає

викладатися в усіх вищих навчальних закладах України.

Політологія – це наука про політику, про закономірності розвитку

політичного процесу, про функціонування політичної системи і влади, про

сутність, форми і методи діяльності суб’єктів політики.

Предметом політології є конкретні прояви, процеси, відносини

політичної дійсності, які вивчаються політологами (владні відносини,

політична система, політичне лідерство, політичні партії, рухи тощо).

Політична наука тісно взаємодіє з такими науками, як політична

філософія, політична соціологія, політична географія, політична історія,

політична психологія, теорія міжнародної політики, політичний менеджмент та

ін.

Політологія як наука має розвинену систему категорій –

фундаментальних понять, що відображають найбільш суттєві зв’язки, ознаки,

особливості політичних явищ, процесів, інститутів (політика, політичні

інтереси, політична влада, політична система, політичні відносини, суб’єкт

політики, політична культура та ін.).

Методи політології – сукупність способів здобуття політологічних

знань. Залежно від поставленої мети, виділяють різні методи політичних

досліджень:

10

1. Загальнонаукові: Системний метод – забезпечує цілісне сприйняття

об’єкта дослідження і всебічний аналіз зв’язків між окремими його елементами

в межах цілого; структурно-функціональний метод – передбачає

розчленування політичного явища на складові частини з подальшим аналізом

вивчення їх ролі для суспільства, зв’язків між ними та визначення притаманних

їм специфічних функцій з урахуванням цілісності останньої; історичний –

полягає у вивченні політичних процесів, явищ, політичних систем в

історичному плані з точки зору їх історичного взаємозв’язку та розвитку;

біхевіористичний (від англ. – поведінка) – передбачає дослідження реальної

поведінки суб’єктів політики, незалежно від тієї інформації, яку вони подають

про себе або яка надходить від них.

2. Емпіричні методи – здобуття первинної інформації про політичну

дійсність (шляхом спостереження, експерименту, інтерв’ю, бесіди, аналізу

документів, анкетування і т.д.).

3. До логічних методів належать аналіз (розчленування цілого на

складові) та синтез (протилежне), індукція (умовивід, де на підставі знання про

окреме робиться висновок про загальне) і дедукція (від загального до окремого),

моделювання, математичні та ін.

Функції політології (від лат. function – виконання, діяльність) – це

розв'язання, практична реалізація характерних для неї завдань і проблем.

1). Описова суть якої полягає в констатації фактів політичної реальності, на

підставі чого можна отримати відповідь, якою є ця реальність.

2). Пояснювальна дає відповіді на питання: чому саме ці, а не інші факти

дійсності є у політиці? Дає можливість аналітичним способом з’ясувати

причини різноманітних фактів. 3). Прогностична зводиться до передбачення,

якою буде політична дійсність у майбутньому (прогноз на виборах і т. д.).

4). Інструментальна полягає у розробці певних проектів прийняття рішень

для досягнення конкретного політичного результату (яких заходів вжити?).

5). Нормативно-орієнтуюча (ще називають ідеологічною) функція політології

пов’язана з відповіддю на питання: Що краще? Який вибір варто зробити? Вона

дає змогу зрозуміти, яким чином уникнути фальшивих, безглуздих ціннісних

орієнтацій. 6). Апологетична (апологія – захист, виправдовування). Політична

наука виконує службову роль – виправдання політичної влади в політичній

системі, її цінностей, принципів функціонування, системи політичних рішень, її

політичної еліти. 7). Комунікативна – опрацьовує мову політики, формулює

систему загальнозрозумілих понять і слів і т.д. 8). Соціалізації – входження

людини в політику та ін.

До основних завдань політології належать: формування молоді як

громадян держави, політична соціалізація студентства, формування культури

політичного спілкування та ін.

Питання для самоконтролю

1. Яка відмінність між політологією та політикою?

2. Яке, на вашу думку, завдання політології?

11

3. Який зміст і характер сучасних соціально-політичних процесів в

Україні?

4. Що є предметом і об’єктом політології?

5. Які методи дослідження належать до специфічних методів політології?

6. Які функції виконує політологія як наука та які з них є

найактуальнішими для сучасного українського суспільства?

7. Яка структура політології у ВНЗ України?