§ 46 Законодавча влада може належати тільки об’єднаній волі суспільства…Об’єднані

для законодавства члени суспільства, тобто держави, називаються громадянами, а

невід’ємними від їх сутності правові атрибути є: основана на законі воля кожного не

підкорятися іншому закону, крім того на якій він дав свою згоду; громадянська рівність –

призначити вищими за себе тільки того з народу, на кого він має моральну здатність

покладати такі ж правові обов’язки, які він може покладати на нього; атрибут громадянської

самостійності – бути зобов’язаним своїм існуванням не чийомусь свавіллю, а своїм власним

правам і силі як члена спільноти, тобто, в правових справах громадянська особистість не

повинна бути представлена ніким іншим.

§ 47 Кожна з трьох вказаних влад в державі представляє собою визначений сан. Всі ці

влади є розгалуженням єдиної голови (яка з точки зору законів свободи не може бути нічим

іншим, аніж об'єднанням самого народу) та розпорошеної маси народу від підданого до

повелителя. Акт, через який народ сам конститується в державу – це початковий договір,

згідно з яким люди відмовляються від своєї зовнішньої свободи, з тим щоб знову прийняти

цю свободу як члени спільності, тобто народу, який розглядається як держава; і не можна

стверджувати, що держава або людина в ній пожертвувала заради якоїсь мети частиною своєї

природженої зовнішньої свободи; бо він залишив лише дику, не основану на законі свободу,

для того щоб в повній мірі досягти свою закону свободу, тобто таку залежність яка виникає з

його власної законодавчої волі. [...]

Друкується за: Практикум з політології / За редакцією Ф.М. Кирилюка. – К.: Видавничий

дім “Комп’ютерпрес”, 2003. – С. 168 – 169.

.

Гегель Г.В.Ф. Філософія права

§182. Одним принципом громадянського суспільства є конкретна особа, котра існує для

себе як самоціль, як сукупність потреб і змішування природної необхідності і свавілля, але

особливий образ у співвідношенні з іншою такою особливістю, дає можливість стверджувати

про свою значимість. [...]

Додаток. Громадянське суспільство є проміжною ланкою, яка виступає між сім’єю і

державою. Розвиток громадянського суспільства настає значно пізніше, аніж розвиток

держави. Його предтечею є якесь самостійне утворення. Саме громадянське суспільство

створене, лише у сучасному світі. Якщо державу називають сукупністю різних осіб, яка є

спільнотою, то тут йдеться власне про визначення громадянського суспільства. Сучасні

фахівці з громадянського права не змогли знайти іншого погляду на державу. В

громадянському суспільстві кожний для себе – мета, все інше для нього ніщо. Однак без

співвідношення з іншими він не може досягнути своєї особливої мети.

§188. Громадянське суспільство містить в собі три наступні моменти:

а) опосередкованість потреби і задоволення одиничного, шляхом його праці і праці та

задоволення потреб всіх інших;

в) дійсність яка утримує у собі спільні свободи, захист особистості через правосуддя;

59

с) турбота про запобігання випадковості, і увага до особистого інтересу як до

загального за допомогою поліції і корпорації.