Тема 14. Міжнародні політичні процеси

Сучасний світ та його риси. Зростання взаємозалежності – провідна

тенденція світового розвитку. Концептуальні аспекти сучасної цивілізації:

свобода вибору, пріоритетний характер загальнолюдських цінностей,

деідеологізація міждержавних відносин, необхідність співтворчості та

співрозвитку.

Міждержавні відносини та їх місце в міжнародному політичному процесі.

Сутність та основні концепції зовнішньої політики. Співвідношення зовнішньої

і внутрішньої політики.

Національні (державні) інтереси як спрямування зовнішньої політики.

Пріоритети міждержавних відносин. Політична стабільність, конфлікти і війни.

Зростання ролі ООН та інших всесвітніх організацій у міжнародних

відносинах.

Місце і роль України в геополітичному просторі та в розв'язанні

глобальних проблем. Шляхи становлення України як рівноправного учасника

міжнародних відносин. Перспективи входження України до системи

європейських держав і світове співтовариство.

Основні поняття та терміни

Самостійна Українська держава повинна будуватися,

спираючись на власний народ, а зовсім не на зовнішні сили.

Наслідком орієнтації Хмельницького на Москву, а Мазепи –

на Швецію стала повна загибель національної держави.

Володимир Винниченко

Міжнародні відносини – історично зумовлена форма інтегративних

тенденцій між суб’єктами світового співтовариства, системна сукупність

43

політичних, економічних, соціальних, дипломатичних, правових, військових і

гуманітарних зв’язків між ними.

Види міжнародних відносин: за сферами суспільного життя –

економічні, політичні, воєнно-стратегічні, культурні, ідеологічні; на основі

взаємодіючих суб’єктів – міждержавні, міжпартійні, відносини між різними

неурядовими асоціаціями, приватні та ін.

Основні форми міжнародної взаємодії: 1). Співпраця. Найбільш

взаємовигідна форма співпраці називається стратегічним партнерством.

2). Суперництво – мирний характер боротьби за реалізацію національного

інтересу. 3). Конфлікти. Типи конфліктів: а) міжнародна криза –

напруженість, яка не переростає у збройний конфлікт; б) тероризм –

суспільно-небезпечні насильницькі діяння, крайня форма політичного

екстремізму, що звертається до систематичного насильства і залякування,

політичних вбивств, провокацій, масових фізичних розправ над людьми; в)

війна – великомасштабний конфлікт між державами, що намагаються

досягнути цілей організованою збройною боротьбою.

Зміст політичних відносин становить боротьба за силу (владу і вплив)

на міжнародній арені. Серед параметрів сили суб’єкта міжнародних відносин

називають: геополітичне положення, населення, природні ресурси,

індустріальні можливості, військову могутність, волю до дії, політичне

керівництво, дипломатію, внутрішню організацію, імідж держави.

Геополітика – політологічна концепція, що вбачає у політиці (головно

зовнішній) тієї чи іншої держави визначальну роль географічних факторів

(ПЕС, с. 67).

Зовнішня політика – діяльність держави у міжнародних справах з

регулювання її стосунків з іншими державами та народами. Зміст зовнішньої

політики визначається тим, що кожна держава на міжнародній арені прагне

реалізувати свій національний інтерес.

Національний інтерес – захист, збереження і примноження тих

цінностей, які є істотними для існування певної держави.

До сфери національних інтересів України входять: утвердження і

розвиток України як незалежної демократичної держави; збереження

територіальної цілісності держави та недоторканості її кордонів, установлення

взаємовигідного співробітництва; входження національного господарства до

світової економічної системи; захист прав і свобод громадян і юридичних осіб

за кордоном; створення умов для підтримки контактів з українською

діаспорою; розповсюдження у світі образу України як надійного і

передбачуваного партнера.

Національна безпека – це певний стан захищеності життєво важливих

інтересів громадянина, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх

загроз, які є необхідною умовою збереження та примноження духовних і

матеріальних цінностей.

Зовнішньополітична діяльність держав базується на загальноприйнятих

принципах міжнародного життя. Принципи міжнародної політики: мирне

співіснування; невтручання у внутрішні справи інших держав; рівноправ’я;

повага суверенітету; розв'язання суперечок мирними засобами; добросовісність

44

у виконанні державами взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Загальнолюдські цінності – світоглядні ідеали, моральні норми, які

відображають духовний досвід усього людства.

Міжнародне право – сукупність юридичних норм, що регулюють

відносини між державами та іншими суб’єктами міжнародного спілкування.

Міжнародні організації – об’єднання держав, національних громадських

організацій та індивідуальних членів з метою розв'язання питань реґіонального

або глобального характеру, відвернення та врегулювання військових

конфліктів.

Європейська інтеграція – процес поступової уніфікації та зрощування

національних економік європейських держав з метою подолання суперечностей

між інтернаціоналізацією господарського життя та обмеженими можливостями

внутрішніх ринків.

Урядові (міжурядові) міжнародні організації: ООН; ЮНЕСКО та інші

установи ООН; Рух неприєднання; ОБСЄ; ОПЕК; НАТО; Рада Європи;

Європейський союз; Ліга арабських держав; Організація африканської єдності;

СНД; ЧЕС; Вишеградська четвірка та ін.

Неурядові міжнародні організації: Всесвітня федерація профспілок;

Міжнародна демократична організація жінок; Всесвітня Рада миру; Всесвітня

федерація демократичної молоді; Міжнародна спілка студентів; Грінпіс та ін.

Україна: член-засновник ООН з 1945 р.; член МВФ з 1992 р.; член МБРР

з 1992 р.; член РЄ з 1995 р.; член МПА з 1999 р.; Асоційований член СНД.

Відносини “Україна – Європа” – напрям і одне з найважливіших завдань

зовнішньої політики України, спрямованої на подолання її штучного відриву

від Європи, повернення до кола провідних європейських держав.

Глобальні проблеми сучасності – сукупність явищ та процесів, які

створюють загрозу нормальному розвитку і самому існуванню країн світу і

потребують для відвернення їх катастрофічних наслідків спільних зусиль.

Основні групи глобальних проблем пов’язані із: взаємодією людини і

природи – екологічна, енергетична, сировинна, продовольча, демографічна;

взаємодією людини і суспільства – боротьба з голодом і недоїданням,

розв’язанням проблем освіти та культури, боротьба з хворобами, епідеміями,

захист від “забруднення” духовного середовища життя людини; сферою

міжнародних відносин – проблема збереження миру, боротьба з міжнародним

тероризмом і злочинністю, подолання економічної відсталості держав, заборона

зброї масового знищення.

Питання для самоконтролю

1. Як ви розумієте поняття “міжнародна політика”?

2. Хто виступає суб’єктами міжнародних відносин?

3. За допомогою яких засобів держави реалізують міжнародну політику?

4. Який з відомих вам геополітичних векторів можна вважати

найбезпечнішим для України? Відповідь обґрунтуйте.

5. Що ви розумієте під поняттям “геополітика”?

45

6. Які геостратегічні орієнтири української політичної еліти ви знаєте?

7. Які аспекти реалізації національних інтересів ви знаєте?

8. Які ви знаєте критерії сили країни на міжнародній арені? Стисло

охарактеризуйте їх.

10. Як ви розумієте поняття “глобальні проблеми сучасності”?

46

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ