Тема 12. Політична свідомість і політична

КУЛЬТУРА

Політична свідомість: суть та структура. Зумовленість політичної

свідомості соціально-економічними, історичними та культурними умовами.

Політична свідомість суспільства й особи.

Масова свідомість і її роль у політичному житті. Громадська думка –

специфічний стан суспільної свідомості. Способи вивчення суспільної думки.

Поняття політичної культури. Місце і роль політичної культури в

політичному житті суспільства. Політичні знання, переконання, суспільно-

політична активність. Національна і політична ментальність.

Культура політичних процесів, інститутів політичної діяльності. Форми і

методи виховання політичної культури.

Основні функції політичної культури.

Конституція України як державний нормативний документ для ціннісних

орієнтацій політичної культури суспільства.

Основні поняття та терміни

Політика робиться головою, а не

якими-небудь іншими частинами тіла.

Макс Вебер

Політична свідомість – це сукупність почуттєвих і раціональних,

емпіричних і теоретичних, ціннісних і нормативних, усвідомлених і

підсвідомих уявлень про політичне життя, які визначають ставлення народу до

влади і поведінку останньої.

Змістом політичної свідомості є: політичні ідеї, теорії, погляди,

інтереси, настрої, почуття.

Політична свідомість явище складне і багатоструктурне, і водночас –

цілісне, системне. Тому в науковій літературі існують різні критерії її

типологізації:

1. Залежно від способу освоєння політичної дійсності людською

свідомістю виділяють теоретичну та емпіричну політичну свідомість.

Теоретична політична свідомість – це сукупність ідей, поглядів, учень, які

виникають на основі наукових досліджень політичних явищ і процесів.

Емпірична свідомість виникає на ґрунті повсякденного практичного досвіду

людей і безпосередньо пов’язана з їх політичною поведінкою. Дещо ширшим

утворенням, у якому домінує емпіричне знання, є повсякденна свідомість.

2. Залежно від суб’єкта політичної свідомості виділяють спеціалізовану

і масову політичну свідомість. Носієм спеціалізованої свідомості виступають

партії, спілки, політичні організації, які дотримуються певної політичної

орієнтації, вибирають чи виробляють ідеологічну систему, що служить основою

їхніх політичних платформ. Масова свідомість – широка сукупність

різноманітних за своєю гносеологічною і соціальною природою духовних

38

утворень, які належать широким верствам населення і включають у себе

буденні і теоретичні знання, раціональні та ірраціональні уявлення.

Специфічним виявом масової суспільно-політичної свідомості є громадська

думка – домінантне у суспільстві сукупне судження різних соціальних

спільностей з приводу тих чи інших подій і явищ дійсності.

3. Залежно від рівня відображення політичного життя суб’єктом,

розрізняють політичну ідеологію і політичну психологію. Політична ідеологія

– система концептуально оформлених уявлень, ідей і поглядів на політичне

життя, яка відбиває інтереси, світогляд, ідеали людей, класів, націй,

суспільства, політичних партій, громадських рухів та інших суб’єктів політики.

Політична психологія – це практична свідомість, яка є відображенням

конкретних, чуттєво зафіксованих фактів політичного життя та їх оцінки

людьми на основі свого безпосереднього життєвого досвіду і своєї практичної

вигоди. Найповніше соціальна психологія проявляється у політичних настроях.

Значну роль у сприйнятті інформації про політику, особливо на рівні масової

свідомості, відіграє стереотип. Політичні стереотипи – схематичні,

стандартизовані, стійкі образи чи уявлення про політичні відносини і способи

розв'язання проблем, які склалися на основі минулого досвіду.

Функції політичної свідомості: пізнавальна – є системою знань про

навколишню політичну дійсність; оцінювальна – сприяє орієнтації у

політичному житті, оцінці політичних подій; регулятивна – дає орієнтири щодо

участі у політичному житті; інтегруюча – сприяє об’єднанню соціальних груп

суспільства на базі спільних цінностей, ідей, настанов; прогностична ____________– створює

основу для передбачення змісту та характеру розвитку політичного процесу;

нормативна – створює загальноприйнятий образ майбутнього.

Політична культура – інтегральна характеристика соціальних суб’єктів,

яка виражає процес засвоєння ними політичних відносин і фіксує рівень їх

політичної свідомості, політичної діяльності та поведінки.

Структура політичної культури: культура політичної свідомості

(політичні уявлення та переконання; політичні цінності, традиції, звичаї,

норми; політичні постанови); культура політичної поведінки (культура

політичної участі; культура політичної діяльності); культура функціонування

політичних інститутів (культура виборчого процесу; культура прийняття та

реалізації політичних рішень; культура сприйняття та регулювання соціально-

політичних конфліктів).

Г.Алмонд і С.Верба виокремили три типи політичної культури:

патріархальний – характеризується повною відсутністю у населення країни

інтересу до політичного життя; підданський – зацікавленість суспільства

результатами політичної системи, низький рівень участі громадян у

політичному житті; активістський – значний інтерес громадян як до політичної

системи, так і до особистої активної участі у політичному житті.

Прикладом змішаного типу політичної культури, що формується на

основі трьох чистих типів, є, так звана, громадянська (цивільна) культура.

Політичні субкультури – сукупність політичних орієнтацій, що значно

відрізняються від домінантних у суспільстві.

39

До функцій політичної культури належать: пізнання індивідом

політичних явищ; інтегративна; політизація мас, спільнот, політична

соціалізація особи; консолідація нації; формування ціннісних та

інтелектуальних засад політичної діяльності, участі у прийнятті політичних

рішень, функціонування політичних інститутів; передання політичного досвіду,

політичних традицій від одного покоління до іншого.

Питання для самоконтролю

1. Що ви розумієте під поняттям політична свідомість і які її основні

детермінанти?

2. Які функції політичної свідомості?

3. Що таке громадська думка і які канали її вивчення?

4. Як, на вашу думку, можна узгодити поняття “політика” та “культура”?

5. Які типи політичної культури виділили Г.Алмонд та С.Верба?

6. Як політична культура впливає на процес реформування економіки?

7. Поміркуйте, якими рисами повинна володіти особа з високим рівнем

політичної культури.

8. Чи можна сформувати політичну культуру тільки освітніми засобами?