58

ТЕМА №6. ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ТА ВЕДЕННЯ СТРАХОВОЇ УГОДИ.

1. Договір страхування , його зміст та значення.

2. Добровільне страхування і страховий поліс: співвідношення між ними.

3. Порядок укладання договору страхування.

4. Права та обов’язки сторін у добровільному страхуванні.

5. Право страховика.

6. Право страхувальника.

і

7. Зобов’язання страховика.

8. Зобов’язання страхувальника.

9. Визначення «страховий поліс»

10. Структура страхового поліса.

11. Тимчасові поліси.

12,Обовязки сторін при настанні страхового випадку.

13.Порядок виплати відшкодування.

Н.Загальні умови дії страховика при настанні страхових подій.

15. Характеристика вплив на розмір сплати відшкодування.

16. Порядок і розмір виплати відшкодування.

17. Підстави відмови у виплаті відшкодування.

1. Договір страхування, його зміст та значення.

Правові відносини між суб’єктами страхування встановлюються шляхом укладення договору страхування.

У Законі України «Про страхування» (розділ III, ст. 10) визначено, що договір страхування є письмовою угодою між страхувальником та страхови­ком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхо­вого випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, ви­значеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено до­говір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі і визначені строки та виконувати інші умови договору страхування.

Страховики, які здійснюють страхування життя, зобов’язані вести пе

соніфікований (індивідуальний) облік договорів страхування життя в порядку та на умовах, визначених Уповноваженим органом.

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнута угода за всіма істотними умовами.

У страхуванні комплекс істотних умов, що становлять зміст договору, на­ведено в правилах страхування.

У статті 17 Закону говориться, що правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

Важливим моментом при укладанні договору страхування є досягнення домовленості за істотними умовами, викладеними в правилах страхування.

2. Добровольче страхування і страховий поліс: співвідношення між ними. Правила добровільного страхування повинні містити:

1. Перелік об’єктів страхування.

2. Порядок визначення страхових сум та (або) розмірів страхових виплат.

3. Страхові ризики.

4. Виключення зі страхових випадків і обмеження страхування.

5. Строк та місце дії договору страхування.

6. Порядок укладення договору страхування.

7. Права та обов’язки сторін.

8. Дії страхувальника у разі настання страхового випадку.

9. Перелік документів, що підтверджують настання страхового Випадку та розмір збитків.

10. Порядок і умови здійснення страхових виплат.

11 .Строк прийняття рішення про здійснення або відмову у здійснення стра­хової виплати.

12. Причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкоду­вання.

13. У мови припинення договору страхування.

14. Порядок вирішення спорів.

15. Страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори стра­хування життя.

16. Страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя.

17.Особливі умови.

Факт укладання договору може посвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою добровільного страхового договору і мі­стить усі його істотні умови.

3. Порядок укладання договору страхування.

Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заяв­ляє про свій намір укласти договір страхування.

Заява повинна містити явно виражений характер волевиявлення страху­вальника до укладення договору. В ній необхідно зазначити всі суттєві особли­вості ризику, який передбачається страхувати.

Подану заяву страховик може прийняти або відхилити залежно від змісту інформації, наведеної в ній.

При укладанні договору страхування страховик має право запросити в страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудито­ром та інші документи, необхідні для оцінювання страховиком страхового рин­ку.

У статті 18 Закону зазначено, що договір страхування життя може бути укладений як шляхом складання одного документа (договору страхування), пі­дписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, документами, підписаними стороною, яка їх надсилає. У разі надання страхувальником, що виражає намір укласти договір страхування, такий договір може бути укладений шляхом наді­слання страхувальникові копії правил страхування та видачі страхувальникові страхового свідоцтва (поліса), який не містить розбіжностей з поданою заявою.

Заява складається в двох примірниках, копія заяви надсилається страху­вальникові з відміткою страховика або його уповноваженого представника про прийняття запропонованих умов страхування.

Договір страхування як цивільно-правова угода відноситься до реальних договорі. Це означає, що він набуде чинності тільки після внесення повної суми страхового платежу або визначеної його частини.

4. Права та обов’язки сторін у добровільному страхуванні.

Страхувальники, згідно з укладеними договорами страхування, мають

право вносити платежі лише в грошовій одиниці України, а страхувальники - нерезиденти - в іноземній вільноконвертованій валюті або у грошовій одиниці України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Якщо дія договору поширюється на іноземну територію відповідно до ук­ладених угод з іноземними партнерами, то порядок валютних розрахунків регу­люється відповідно до вимог законодавства України про валютне регулювання.

Страхова виплата здійснюється тією валютою, яка передбачена догово­ром страхування, якщо інше не передбачено законодавством України.

Отже, договір страхування є юридичним фактом, з яким норми права по- вязують виникнення страхових правовідносин. Крім того, він виступає регуля­тором поведінки сторін у цих правовідносинах, який безпосередньо визначає права та обов’язки його сучасників.

5. Право страховика

Стаховик виробляє умови страхування і пропонує страхові послуги своїм клієнтам.

Старховик має право не виплачувати страхове відшкодування коли пору­шені страхувальником умови страхування. Підстави відмови у виплаті перелі­чені в ст. 25 Закона України «Про страхування»

6. Право страхувальника.

Страхувальник має право на одержання від страховика страхову виплату при настанні страхової події.

7. Зобов’язання страховика.

У статті 20 Закону перелічено такі обов’язки страховика:

1. Ознайомити страхувальника х умовами та правилами страхування.

2. Впродовж двох робочих днів, як тільки стане відомо про страховий випадок, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшко­дування страхувальникові.

3. При настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або ви­плату страхового відшкодування в передбачений договором страху­вання строк. Страховик нече майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки, тобто штрафу або пені, розмір якої визначається умовами договору страхування.

4. За заявою страхувальника в разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним до­говір страхування.

5. Тримати в таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші обов’язки страховика.