5. Управління витратами на підприємстві

Управління витратами передбачає цілеспрямований вплив на формування витрат, контроль за їх рівнем та економічне стимулювання їхнього зниження.

Система управління витратами включає:

• пошук та виявлення чинників, що впливають на економію усіх видів ресурсів;

• нормування витрат ресурсів;

• планування витрат за їхніми видами;

• облік та аналіз витрат;

• економічне стимулювання економії ресурсів та зниження витрат.

На підставі аналізу розробляється комплекс заходів, спрямованих на зниження сукупних витрат на виробництво та реалізацію продукції.

У практиці управління набувають поширення сучасні методи управління витратами, найвідомішими з яких є бюджетування та контролінг.

Бюджетування – система управління ресурсами організації, що включає у себе планування основних показників діяльності підприємства зі складанням конкретних бюджетів, їх виконання та контроль, аналіз відхилень та прийняття основних управлінських рішень.

За умов бюджетування вводиться поняття центру відповідальності, тобто місця, де відбувається безпосереднє планування та здійснення витрат (цех, дільниця). Відповідальність за рівень цих витрат несуть працівники за місцем їх здійснення.

Однак за умов бюджетування висока роль належить і координаційному центру витрат (тобто вищому керівництву) через те, що максимізація доходів (мінімізація витрат) кожного структурного підрозділу не завжди призводить до росту доходів усього підприємства в цілому.

Згідно з системою бюджетування, лімітується рівень витрат за обов’язкового мінімуму доходів. Послідовна реалізація такого принципу в усіх підрозділах підприємства здатна забезпечити формування реального фінансового плану та бюджету підприємства.

Контролінг – сукупність методів оперативного та стратегічного управління: обліку, планування, аналізу та контролю, поєднаних в єдину систему, що спрямована на досягнення визначеної мети (максимізація прибутку, збільшення частки ринку).

За допомогою контролінга відбувається синтез фінансового та виробничого обліку, що дозволяє приймати рішення з огляду на перспективу навіть на нижчих рівнях управління, тобто з’являється можливість для активного управління реалізацією та прибутком.

Координація службою менеджменту діяльності служб маркетингу, контролінгу, фінансів та інформаційних служб дозволяє забезпечити довготривалу ефективну діяльність підприємства за умов мінливості зовнішнього середовища функціонування підприємств.

Джерелами зниження собівартості продукції є ті затрати, за рахунок економії яких знижується собівартість продукції, а саме:

• затрати уречевленої праці, які можуть бути знижені за рахунок поліпшення використання засобів і предметів праці;

• затрати живої праці, які можуть бути скорочені за рахунок зростання продуктивності праці; адміністративно-управлінські витрати.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у структурі собівартості.