- •1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •2. Сукупні витрати на виробництво продукції (послуг)
- •3. Собівартість окремих виробів
- •Статті загальновиробничих витрат
- •Статті витрат, пов’язаних з операційною діяльністю
- •4. Показники собівартості продукції.
- •5. Управління витратами на підприємстві
- •6. Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •7. Методи ціноутворення
Статті загальновиробничих витрат
Витрати на управління виробництвом – це витрати на оплату праці працівників управління цехів, дільниць тощо; відрахування на соціальні страхування та соціальні заходи для працівників управління цехів та дільниць; витрати на оплату службових відряджень працівників управління цехів та дільниць.
Амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного) призначення;
Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів загальновиробничорго призначення;
Витрати на вдосконалення технології та організації виробництва – зарплата працівникам зайнятим роботою щодо удосконалення організації виробництва, оплата послуг сторонніх організацій, витрати матеріалів, напівфабрикатів на удосконалення технології та організації виробництва;
Витрати на опалення та освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;
Витрати на обслуговування виробничого процесу - оплата праці загальновиробничого персоналу, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом, витрати на здійснення оцінки якості продукції;
Витрати на охорону праці та техніку безпеки;
Інші витрати – внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, інструментів, готової продукції, оплата простоїв, втрати від псування матеріальних цінностей.
Статті витрат, пов’язаних з операційною діяльністю
Адміністративні витрати – загальні корпоративні витрати (представницькі витрати, витрати на проведення річних зборів); витрати на службові відрядження апарату управління; витрати на утримання основних засобів загальновиробничого призначення; винагорода за професійні послуги (юридичні, аудиторські); витрати на зв’язок; витрати на регулювання спорів в судових органах; амортизація нематеріальних активів загальногосподарського призначення.
Витрати на збут – витрати пакувальних матеріалів; оплата праці та комісійні винагороди продавцям і торговим агентам; витрати на рекламу та дослідження ринку; витрати на оплату праці та відрядження працівників, зайнятих збутом, витрати на транспортування, перевірку і страхування готової продукції тощо.
Інші операційні витрати - собівартість реалізованої іноземної валюти; сума безнадійної дебіторської заборгованості; втрати від знецінення запасів; визначені штрафи, пеня, неустойки; витрати на утримання об’єктів соціально-побутового призначення.
Під час складання планової (нормативної) калькуляції визначається величина прямих і непрямих витрат на виробництво одиниці продукції за плановий період.
При цьому більша частина витрат входить до собівартості одиниці продукції у вигляді прямих витрат.
Непрямі витрати включаються до собівартості окремих видів продукції за такими методами (базами розподілу):
метод розрахунку кошторисних ставок (за цим методом розподіляються витрати на утримання та експлуатацію устаткування);
метод пропорційного віднесення непрямих витрат до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (виконанні робіт, наданні послуг);
метод пропорційного віднесення непрямих витрат до обсягу діяльності;
метод пропорційного віднесення непрямих витрат до прямих витрат.
За наявності в структурних підрозділах підприємства (цехах) окремих дільниць із замкнутим виробництвом або дільниць із різним рівнем організації та автоматизації застосовується кілька методів відповідно до конкретних структурних підрозділів.
Суми змінних та постійних загальновиробничих витрат включаються до планової собівартості і розподіляються між окремими видами продукції пропорційно до вибраної бази розподілу за розрахованими коефіцієнтами (на підставі встановлених норм).
Витрати на обслуговування виробництва, а також інші види витрат, на які норми не розроблені, можна включати до нормативної калькуляції згідно з кошторисами цих витрат.
На етапах розробки нової продукції, коли немає комплекту технічної документації та нормативної бази, її собівартість обчислюється тільки як імовірна прогнозна величина. При цьому користуються різними методами прогнозних оцінок, з-поміж яких основними є параметричні методи, зокрема питомих витрат, баловий, кореляційний, агрегатний.
