2. Сукупні витрати на виробництво продукції (послуг)
Визначення собівартості продукції відбувається на підставі методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, які розроблені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706 «Про затвердження програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, відповідно до П(С)БО, поділяються на виробничі, адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати.
Виробничі витрати — це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати. До таких витрат, зокрема, відносять: витрати на сировину та матеріали (основні, допоміжні матеріали МШП); на купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій; витрати на паливо й енергію для технологічних цілей; витрати на основну, додаткову заробітну плату та соціальне страхування працівників; витрати на утримання та експлуатацію устаткування (в тому числі амортизаційні відрахування, витрати на проведення технічного огляду, технічного обслуговування, ремонти, які здійснюються для підтримання об’єкту в робочому стані (капітальні ремонти та модернізація збільшують первинну вартість ОВФ і включаються до амортизаційних відрахувань згідно з обраним методом амортизації)); загальновиробничі витрати (витрати на управління, відрядження, придбання спеціальної літератури працівникам окремих виробничих цехів та дільниць, а не підприємства в цілому, як у випадку з адміністративними витратами, витрати на охорону праці, в тому числі на проведення медичних оглядів та забезпечення працівників спецодягом); втрати від браку (втрати від внутрішнього браку, який був виявлений в межах підприємства; витрати, пов’язані з виробництвом певного виду продукту, та частково - загальновиробничі витрати); до витрат від зовнішнього браку, який був виявлений в ході експлуатації споживачем, входять витрати, пов’язані з відшкодуванням споживачу вартості придбаної продукції, витрати на демонтаж бракованих виробів, транспортування та виправлення браку; інші виробничі витрати (витрати з епізодичним випробуванням якості та контрольних випробувань відповідності технологічним вимогам виробу);
До адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, що направлені на обслуговування і управління підприємством: витрати, пов'язані з управлінням підприємством; витрати на утримання та обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського призначення, витрати на обслуговування виробничого процесу (витрати на придбання сировини і матеріалів, контроль якості), податки та збори й інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, крім податків та зборів, що включені до виробничої собівартості; витрати, що пов’язані з підготовкою або перепідготовкою працівників апарату управління та іншого загальногосподарського персоналу.
До витрат на збут належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: витрати на утримання підрозділів підприємства, які пов'язані зі збутом продукції; витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом продукції; витрати, пов'язані з транспортуванням, перевалкою та страхуванням готової продукції, фактичні витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування продукції або гарантійні заміни проданих товарів, якщо на підприємстві не створювався резервний фонд; витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів та на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються підприємством; портові та митні збори тощо, інші витрати, пов’язані зі збутом продукції
Інші операційні витрати: собівартість реалізованої іноземної валюти; сума безнадійної дебіторської заборгованості; втрати від знецінення запасів; визначені штрафи, пеня, неустойки; витрати на утримання об’єктів соціально-побутового призначення.
Метою планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у планованому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства, яка відповідає вимогам щодо її якості.
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обчислення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, а також контроль використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
На підприємствах визначаються такі види собівартості:
Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво.
,
де Vі - випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях; С - собівартість одиниці виробу і-го виду за змінними витратами, грн.; п - кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві; НЗВпп. – незавершене виробництво на початок періоду; НЗВкп – незавершене виробництво на кінець періоду; Бр - втрати остаточного браку.
Собівартість реалізованої продукції обчислюється коригуванням виробничої собівартості на розмір загальновиробничих витрат:
,
де Ср — собівартість реалізованої продукції; Сс.п, Сс.к — собівартість залишків продукції (за виробничою собівартістю) на складі на початок і кінець розрахункового періоду; ПВ – нерозподілені постійні загальновиробничі витрати; Впн – понаднормові виробничі витрати.
Показник повної собівартості застосовується для внутрішніх потреб підприємств, у нього входить уся продукція у вартісному виразі, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Для оцінки прийнятного для підприємства рівня витрат виробництва використовується показник витрат на 1 гривню товарної продукції, який розраховується:
,
де ЗВ – загальні витрати підприємства.