2. Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання
Санація - це комплекс послідовних взаємозв'язаних заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення ним прибутковості та конкурентоспроможності.
Основні критерії оцінювання ефективності санації такі:
ліквідність та платоспроможність;
прибутковість;
додаткова вартість, створена в результаті санації;
конкурентні переваги.
Якщо за основу брати критерій прибутковості, то ефективність санації визначається так:
Е =
Результати санації (окрім подолання неплатоспроможності та відновлення конкурентоспроможності) можна оцінити, знаючи додатковий прибуток підприємства, тобто різницю між сумою прибутків після санації і розміром прибутків (збитків) до її проведення. Для об'єктивнішого оцінювання ефективності прогнозований обсяг прибутку приводиться до діючої вартості. Вкладення в проведення санації розглядаються як інвестиції санатора в підприємство, що перебуває у фінансовій кризі, з метою одержання прибутку (в абсолютній чи відносній формі).
Санація підприємства складається з наступних етапів:
перший етап - проведення аналізу причин фінансової кризи з метою прийняття рішення про доцільність здійснення санації. У тому разі, коли підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність і прибутковість, має достатньо підготовлений управлінський персонал, ринки збуту товарів, а виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам економіки країни, приймається рішення про проведення санації;
другим етапом санації є формування стратегічних цілей і тактики її проведення;
на третьому етапі у відповідності до вибраної стратегії розробляється програма санації, тобто система взаємопов'язаних заходів, спрямованих на вихід підприємства з кризи;
на четвертому етапі розробляється проект санації, який містить техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу тощо.
Важливим компонентом санаційного процесу є координація та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Контролюючі органи повинні своєчасно виявляти й використовувати нові санаційні резерви, а також приймати об'єктивні кваліфіковані рішення щодо подолання можливих перешкод для здійснення оздоровчих заходів.
Проект санації може мати таку структуру:
1. Загальна характеристика підприємства:
фактичний фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізованої продукції, прибуток, заборгованість, коефіцієнт платоспроможності та ліквідності);
аналіз причин, внаслідок яких підприємство потрапило в скрутне фінансове становище;
перспективи виходу з цього стану.
2. План фінансового оздоровлення:
виробнича програма на найближчі роки (назва продукції, кількість, вартість);
баланс грошових доходів і витрат (суму необхідної допомоги в розрізі конкретних джерел показують окремо);
розрахунок ефективності заходів, спрямованих на оздоровлення підприємства.
3. Прогнозовані кінцеві результати реалізації проекту. План фінансового оздоровлення може бути складений у формі бізнес-плану. Такий бізнес-план спрямовано на відновлення платоспроможності й досягнення ефективної діяльності з урахуванням наданої державної підтримки для проведення санаційних заходів.
Обсяг грошових коштів (Іс) для оздоровлення фінансового стану неплатоспроможного підприємства можна розрахувати за формулою:
де В – необхідна загальна сума витрат на здійснення санаційних заходів, які забезпечать рентабельну роботу підприємства; Р – обсяг внутрішніх резервів підприємства, визнаного неплатоспроможним; Д – обсяги державних субсидій та субвенцій.