Тема 14. Планування праці та її оплати.

14.1. Склад, задачі плану, вихідні дані до його розроблення.

14.2. Планування підвищення продуктивності праці

(за техніко-економічними чинниками).

14.3. Плановий баланс робочого часу 1 -го робітника.

14.4. Планування чисельності персоналу.

14.5. Планування фонду оплати праці.

14.6. План підготовки і підвищення кваліфікації працюючих.

14.1. Склад, задачі плану, вихідні дані до його розроблення.

В плані з праці вирішуються наступні задачі:

• створення умов для зростання продуктивності праці;

• покращання структури трудових ресурсів (зменшення частки управлінського апарату, ручної та важкої фізичної праці, підвищення професійного рівня тощо);

• підвищення матеріальної зацікавленості працюючих в досягненні високих кінцевих показників виробництва;

• своєчасне проведення заходів по підготовці кадрів, підвищення кваліфікації.

Зміст плану: у відповідності із вищезазначеними задачами план з праці включає в себе наступні частини:

• план підвищення продуктивності праці;

• план з чисельності;

• плановий фонд оплати праці;

• план підготовки і підвищення кваліфікації працюючих.

Вихідні дані:

• план виробництва, науково-технічного розвитку, капітального будівництва;

• норми часу, норми виробітку, норми обслуговування, штатний розклад;

• заходи по технічному і організаційному розвитку підприємства, що планується;

• тарифні ставки, розцінки, оклади, мінімальна заробітна плата у відповідності до законодавства.

14.2. Планування підвищення продуктивності праці

(за техніко-економічними чинниками).

Продуктивність праці (ПП) визначається шляхом ділення обсягу продукції в натуральному (або вартісному) вираженні на середньоспискову чисельність промислово-виробничого персоналу.

Чинники, що впливають на підвищення продуктивності праці можна об'єднати в наступні 5 груп:

1. Підвищення технічного рівня виробництва (впровадження нової техніки, механізація і автоматизація технологічних процесів, застосування прогресивних технологій, замінників традиційної сировини та матеріалів).

2. Вдосконалення організації планування та управління виробництвом та працею (вдосконалення виробничої структури управління підприємством, комбінування, концентрації, спеціалізації і кооперування).

3. Зміна обсягу і структури продукції, що виробляється.

4. Введення в дію і освоєння нових об'єктів (як правило, в період освоєння нових об'єктів продуктивність праці знижується, тому що або продукція або взагалі не виробляється, або виробничі потужності не повністю використовуються).

5. Інші (галузеві чинники) – можуть бути, а можуть і не бути. Наприклад, зміна умов роботи, дефіцит сировини, зміна її якості тощо.

При цьому необхідно враховувати залишковий вплив заходів минулого періоду.

Методика планування підвищення продуктивності праці за техніко-економічними чинниками базується на наступних принципах:

• виключення подвійного рахунку;

• врахування термінів здійснення заходів в періоді, що планується (врахування фактору часу);

• розрахунок продуктивності праці та її підвищення базується визначенні відносного вивільнення чисельності працюючих( ) під впливом кожного з наведених вище факторів.

Для розрахунку відносного (умовного) вивільнення чисельності ( ) на практиці застосовують спеціальні формули, які наводяться в галузевих інструкціях. Логіка всіх формул розрахунку ( ) наступна:

в чисельнику – зміна трудомісткості;

в знаменнику – ефективний (корисний) фонд робочого часу 1-го робітника.

Доречи – це основний принцип планування чисельності, коли в чисельнику трудомісткість продукції в людино-годинах зіставляється з ефективним фондом робочого часу одного робітника в годинах.

Відносне (умовне) вивільнення ( ) – це та чисельність, яку треба було б мати підприємству для виробництва додаткової продукції ( ), якщо б продуктивність праці залишалася б на базовому рівні.

Приріст продуктивності праці ( в році, що планується, в порівнянні з базовим періодом під впливом всіх чинників, у % визначається так:

, %, (14.1)

де – відносне (умовне) вивільнення чисельності промислово-виробничого персоналу в році, що планується, в порівнянні зі звітним періодом під впливом і-ої групи чинників;

– умовна чисельність промислово - виробничого персоналу.

Умова чисельність ( ) – це та чисельність, яка необхідна підприємству для виконання плану виробництва продукції ( ) , якщо б продуктивність праці залишалась би на базовому рівні ( ):

, (14.2)