14/ Які Ви знаєте угоди сот. Які принципи покладені в основу цих угод.

COT є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та пов'язаних з нею угод, Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; проводяться періодичні огляди торговельної політики країн-членів; відбувається врегулювання торговельних суперечок на основі правил, закладених у її правових нормах.

Крім того, Конференцією Міністрів засновані такі Комітети: Комітет з торгівлі та розвитку; Комітет з обмежень, пов'язаних із платіжним балансом; а також Комітет з питань бюджету, фінансування та управління. Ці органи виконують функції, покладені на них багатосторонніми торговельними угодами, а також будь-які додаткові функції, що визначаються Генеральною Радою.

Органи, передбачені багатосторонніми торговельними угодами з обмеженою кількістю учасників, виконують функції, покладені на них цими угодами, і діють у рамках інституціональних рамок СОТ. Ці органи регулярно інформують Генеральну Раду про результати своєї діяльності та перспективні напрямки роботи.

Секретаріат COT виділяє такі ключові принципи міжнародної торговельної системи:

— недискримінація;

— вільна торгівля;

— передбачуваність;

— справедлива конкуренція;

— сприяння розвитку та економічним реформам.

Додаток 1А - Багатосторонні угоди з торгівлі товарами (табл. 3).

Додаток 1В: Генеральна угода про торгівлю послугами (визначає основи режиму торгівлі послугами, права і обов’язки членів СОТ в цій сфері);

Додаток 1C: Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (визначає права і обов’язки членів СОТ в сфері захисту інтелектуальної власності);

Додаток 2: Домовленість про правила і процедури врегулювання суперечок (встановлює умови і процедури розв’язання суперечок між членами СОТ у зв’язку з виконанням ними зобов’язань з усіх угод СОТ);

Додаток 3: Механізм по огляду торговельної політики (визначає умови і загальні параметри оглядів торговельної політики членів СОТ);

Додаток 4: Багатосторонні торговельні угоди з обмеженою кількістю учасників (необов’язкові для участі всіх членів СОТ багатосторонні торговельні угоди):

Угода про торгівлю авіатехнікою;

Угода про державні закупки;

15/ Режим найбільшого сприяння у зовнішній торгівлі

Режим найбільшого сприяння діє відносно транзитнихперевезень/стаття 5 ГАТТ "Свобода транзиту" /. Параграф 5 цієї статтікаже: "Відносно всіх зборів, правил і формальностей, пов'язаних зтранзитом, кожна договірна сторона повинна надати транзитнимперевезень, що йдуть на територію будь-якої іншої договірної сторони абоз неї, режим не менш сприятливий, ніж режим, наданий транзитнимперевезень в будь-яку або з будь-якої третьої країни ". [7, c.65-66]

Режим найбільшого сприяння в рамках ГАТТ охоплює такожобласть маркування товарів. Стаття 9 ГАТТ говорить, що вимоги вщодо маркування товарів, що походять з території іншої країни-члена

СОТ, повинні бути не менш сприятливими, ніж режим наданий будь-якійтретій країні.

Далі, стаття 13, що носить назву "недискримінаційні застосуваннякількісних обмежень "встановлює правило, що жоден з членів

СОТ не повинен застосовувати будь-яких заборон імпорту або експорту якихяких товарів, "якщо тільки імпорт подібних товарів з усіх третіх країнабо їх експорт у всі-треті країни не буде заборонений або обмежений ". [6,c.29-31]

Необхідно мати на увазі, що хоча перша стаття ГАТТ говорить прозастосування режиму найбільшого сприяння до товарів/в тексті

Угоди використаний термін "продукт" і вимагає, щоб "будь-якеперевага, привілей, пільга або імунітет, наданий будь-якійкраїною-учасницею. ГАТТ будь-якого продукту, який походить з/абонаданому для будь-якої іншої країни, було поширено негайно ібезумовно на аналогічний продукт, що відбувається з/або призначений длятериторії інших "країн-учасниць" /. Разом з тим, наведені вище прикладипоказують, що дія РНБ значно ширше і поширюється направила, формальності, межа яких чітко в Угоді не визначена.

Це стало джерелом багатьох конфліктних ситуацій, якірозглядалися робочими групами ГАТТ, їх вирішення містяться впублікувалися Секретаріатом ГАТТ "Аналітичному переліку", дозволяютьдосить чітко визначити як реально діяв РНБ протягом 47-річноїісторії ГАТТ.