
- •1/ Поняття, предмет, та система зовнішньоекономічного права.
- •2/ Поняття зед, її принципи та види.
- •3/ Правовий статус суб’єктів зед та їх види.
- •4/ Види джерел правового регулювання зед.
- •5/ Експорт та імпорт.
- •6/ Зовнішньоекономічна операція.
- •7/ Мета, завдання, система і види державного регулювання зед.
- •8/ Основні види суб’єктів державного регулювання зед.
- •9/Поняття і види спеціальних правових режимів зед.
- •10/ Компетенція органів державного регулювання зед.
- •11/ Повноваження Міністерства економіки України щодо регулювання зед.
- •12/ Надайте характеристику правового становища торгово-промислових палат як органів недержавного регулювання зед.
- •13/ Повноваження Торгово-промислової палати України.
- •14/ Які Ви знаєте угоди сот. Які принципи покладені в основу цих угод.
- •15/ Режим найбільшого сприяння у зовнішній торгівлі
- •16/ Економічних методів державного регулювання зед.
- •17/ Основні правила застосування тарифних та нетарифних методів.
- •18. Правове регулювання ліцензування зовнішньоекономічних операцій.
- •19. Види зовнішньоекономічного договору.
- •20. Вимоги, які ставляться до форми зовнішньоекономічного договору
- •21. Система умов зовнішньоекономічного договору
- •22. Як визначається кількість та якість у договорі.
- •23. Визначення ціни і умов платежів у зовнішньоекономічному договорі.
- •24. Рекламації та санкції у зовнішньоекономічному договорі.
- •25. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •26. Правове регулювання валютних операцій
- •27. Повноваження нбу в сфері валютного регулювання.
- •28. Види рахунків, які відкриваються клієнтам банками України.
- •29. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •29Державна реєстрація іноземних інвестицій.
- •30. Види гарантій, які надаються іноземним інвесторам в Україні.
- •31. Регулювання спеціальних (вільних) економічних зон.
- •32. Характеристика правового режиму митного ліцензійного складу.
- •33. Поняття та ознаки товарообмінних (бартерних) операцій в зед.
- •34. Операції з давальницькою сировиною в зед.
- •35. Порядок реалізації на митній території України готової продукції виробленої з давальницької сировини.
- •36. Якими органами і у якому порядку проводиться антидемпінгове розслідування
- •37. Умови, за яких субсидія визнається нелегітимною.
- •38. Порядок проведення антисубсидиційного розслідування
- •39. Компенсаційні заходи. Порядок їх застосування.
- •40. Форми відповідальності суб'єктів зед за порушення законодавства про зед.
- •41/ Загальні засади юридичної відповідальності суб’єктів зед.
- •42/ Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •43. Адміністративно-господарські санкції за порушення норм законодавства у сфері зед.
3/ Правовий статус суб’єктів зед та їх види.
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та
особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і
дієздатність
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають
постійне місцезнаходження на території України (підприємства,
організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші
види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни,
консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні
фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні
об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи,
майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних
суб'єктів господарської діяльності;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб,
які не є юридичними особами згідно з законами України, але які
мають постійне місцезнаходження на території України і яким
цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати
господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської
діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України
(філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на
території України
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської
діяльності України
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені
законами України.
Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління
в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій
4/ Види джерел правового регулювання зед.
До основних джерел належать:
1) міжнародні договори;
2) національне законодавство;
3) звичаї.
У практиці міжнародної торгівлі використовуються такі джерела міжнародного правового регулювання:
o Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (1980);
o Конвенція ООН про давність позову в міжнародній купівлі-продажу товарів (1974);
o Конвенція про право, що використовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів (1985), та ін.
Найбільш широко в практиці міжнародної торгівлі використовується Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу, прийнята у Відні в 1980 р. Це міжнародний документ, що має практичне значення при підписанні і виконанні зовнішньоторговельних контрактів. Віденська конвенція була розроблена комісією ООН про право міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) з метою визначення єдиних норм, що регулювали б міжнародні торгові договори.
Учасниками Віденської конвенції є понад 30 країн, зокрема, Австрія, Китай, Німеччина, Італія, Польща, Швейцарія, СІЛА, Ірак, Франція та ін. На території України Конвенція вступила в дію з 1 лютого 1991 р.
Віденська конвенція складається з чотирьох частин і 101 статті, в яких докладно визначається порядок підписання договору міжнародної купівлі-продажу (ч. II) і його основні умови (ч. III). Віденська конвенція не регламентує всі аспекти міжнародної купівлі-продажу. Матеріали Віденської конвенції охоплюють широке поле питань з регламентації договірних відносин між контрагентами з різних країн походження.