
- •Національна економіка. Загальне і особливе.
- •Структура національної економіки.
- •6. Становлення національної економіки від отримання статусу незалежної держави (1991р.) до сьогодення.
- •7.Економ.Теорія. Її виникнення, розвиток та становлення.
- •8.Класична теорія.А.Сміт, д.Рікардо
- •9.Інституціоналізм.
- •10.Теорія суспільного добробуту.
- •11.Сутність перехідної економіки
- •12.Модель швецької ринкової економіки.
- •13. Модель японської ринкової економіки.
- •Китайська модель ринкової економіки.
- •15. Німецька модель ринкової економіки
- •16. Поняття економічного потенціалу і його загальна характеристика.
- •17. Характеристика земельного капіталу України
- •18. Характеристика водних і лісових ресурсів.
- •20. Людський потенціал України.
- •23. Метелургійний комплекс України
- •24. Будівельний комплекс України.
- •26. Агропромисловий комплекс України.
- •27.Зовнішньоекономічний потенціал України.
- •28.Екологія і її стан в Україні.
- •29.Економічне зростання. Поняття і показники.
- •30.Основні моделі економічного зростання.
- •31.Фактори економічного зростання
- •32.Інфраструктура ринку грошей
- •35. Інфраструктура товарного ринку
- •36.Поняття соціально-орієнтованої ринкової економіки і шляхи переходу до неї.
- •37.Теорії дежавного управління економікою (теорія Дж.Кейнса,неокейнсіанці).
- •39.Бюджетне регулювання економіки.
- •40.Податки і податкове регулювання.
- •Державні замовлення як елемент державного регулювання економіки.
- •43.Сутність соціально-економічної стратегії
- •44.Соціально-економічне прогнозування
- •45. Макроекономічне планування
26. Агропромисловий комплекс України.
Агропромисловий комплекс – це поєднання ланок господарства, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. АПК можна також визначити як сукупність взаємопов'язаних галузей національного господарства, які забезпечують населення продуктами харчування і предметами особистого споживання сільськогосподарського походження. Є чотири основні функ. блоки: а) сільське господарство (рослинництво і тваринництво); б) промислова переробка сільськогосподарської продукції в) сільськогосподарське машинобудування г) виробнича і соціальна інфраструктура (заготівля, зберігання, і реалізація) Підприємства й служби всіх чотирьох блоків взаємопов'язані між собою економічно та технологічно і утворюють складну виробничо-територіальну систему. АПК, вироб -ляючи продукти харчування і непродовольчі товари з сільсь.сировини, працює назабе- зпечення безпосередніх потреб населення. АПК, забезпечує 40 % ВВП. Через низьку продуктивність праці в основній галузі АПК – сільському господарстві, зайнято понад 60% працівників АПК. Основою комплексу є сільське господарство – одна з найваж- ливіших галузей виробничої сфери, яке займається вирощуванням сільськогосподар -ських культур і розведенням тварин для забезпечення населення продуктами харчува- ння, а промисловості – сировиною. Головним засобом виробництва у сільському гос- подарстві є земля, що є природним ресурсом, на якому базується сільськогосподарьке виробництво. С.г. машинобудування має місце в тих місцях де розвинено сільське господарство (Суми, Вінниця) Проблеми: 1.Низький рівень якості машин.2.Наш парк С.М. представлений застарілою технікою.
Рослинництво. Воно спеціалізується на вирощуванні різноманітних культурних рослин.Зернове - на вирощуванні продовольчих хлібних культур – пшениці й жита; продовольчих круп'яних – гречки, проса, рису; фуражних – ячменю та вівса, кукуруд-зи; зернобобових – гороху, квасолі тощо. Україна збирає до 50млн. зернових. Вже в 2007р на ринку зерна був дефіцит. Нашими конкурентами є Аргентина, Канада, Фран- ція, Угорщина. Важлива фуражна культура – овес. Із круп'яних культур в Україні виділяються просо, гречка і рис. Просо, завдяки його посухостійкості, вирощують переважно в степових областях. Зернобобові (горох, квасоля, вика, кормовий люпин, соя) – посіви зосереджені на Поліссі і в Лісостепу. Вирощування технічних культур. льон-довгунець, коноплі; – цукрові буряки; олійні – соняшник, льон-кудряш, соя, ріпак; – троянда, кмин, м'ята тощо;і – валеріана, горицвіт та ін. Провідною технічною культурою в Україні є цукрові буряки, під яки-ми зайнято 26% площі, районом їх вирощування є Лісостеп. Соняшник – вирощують в степовій і частково лісостеповій зонах країни. Волокнистою культурою є льон-довгунець, росте на суглинистих і підзолистих грунтах у Поліссі та передгір'ях Карпат. Лікарські та ефіроолійні культури вирощують на Правобережжі Лісостепу та Криму. Тютюн вирощують в Криму, Придніпров'ї та на Закарпатті. Важлива товарна галузь плодівництва – виноградарство. В Україні вирощують близько 50 сортів винограду. Основні площі виноградників - у південній і центральній частині Степу, передгір'ях Криму і Закарпаття.
Тваринництво. Важлива галузь сільського господарства, що забезпечує населення продуктами харчування. Основні його галузі – скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. До тваринництва також належать рибництво, конярство, бджільництво, шовківництво, кролівництво. Скотарство – одна з найважливіших галузей тваринництва. Воно поширене у всій території України Найбільше великої рогатої худоби – у Карпатах, Лісостепу і на Поліссі, найменше – у Степу. Друга за значенням галузь тваринництва – свинарство. Воно виробляє понад третину м'яса і орієнтується на споживача. Птахівництво розвинене у всіх областях. Розводять гусей, качок, курей, індиків. Найбільша увага приділяється збільшенню поголів'я курей для отримання м'яса і яєць. Створено великі спеціалізовані птахофаб- рики поблизу великих міст, промислових та рекреаційних центрів. Бджільництво по- ширене у всіх зонах, але найкращі умови для його розвитку на Поліссі та в Лісостепу. Галузі, що переробляють сільськогосподарську продукцію. Друга важлива сфера АПК займається переробкою сільськогосподарської продукції. До неї належать деякі галузі легкої промисловості: первинна переробка вовни, льону та інших волокнистих культур, виробництво шкіри. Основною галуззю переробної сфери АПК є харчова промисловість. Вона об'єднує близько 40 галузей, які виробляють продукти харчува- ння і тютюново-ферментаційну галузь. Харчова промисловість має тісні зв'язки з сільським господарством. Визначальну роль для розміщення підприємств галузі має сировина і споживач. До сировини тяжіють цукрова, олійна, рибна, спиртова, галузь. М'ясна, борошномельна, тютюнова галузі мають подвійну орієнтацію: на сировину і на споживача. Підприємства борошномельної промисловості зосереджені у великих містах (Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську та ін Важливе місце у комплексі харчової індустрії має цукрова промисловість. В Україні є понад 190 цукрових заводів, найбільша їх кількість у Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській і Полтавській областях. Олійно-жирова промисловість виробляє олію і рослинні жири та пов'язані з ними продукти. Найбільше їх у Дніпропетровській, Донецькій, Луганській та Кіро- воградській областях. Базою для розвитку плодоовочевої промисловості є овочі-вництво і плодівництво. Основними районами її розвитку є південні області (Одеська, Миколаївська, Херсонська), а також подільські (Вінницька, Тернопільська, Хмельни -цька) та Закарпаття. У Херсонській області, Криму та Закарпатті розвинута також ви-норобна промисловість. М'ясна промисловість забезпечує населення свіжим та мороженим м’ясом, напівфаб рикатами, готовими виробами. За вартістю виробленої продукції ця галузь посідає пе- рше місце у харчовій промисловості. У великих містах розміщені м'ясокомбінати, в яких комплексно переробляється продукція тваринництва. Молочна промисловість виробляє масло, сир, молочні консерви, сухе, жирне і знежирене молоко. За вартістю продукції у харчовій промисловості України вона займає третє місце після м'ясної і цукрової В Україні налагоджено виробництво тракторів і запчастин до них. Підприємства, що випускають сільськогосподарську техніку розміщені у Кіровограді, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Олександрії, Херсоні, Хмельницькому, Тернополі, Львові та інших містах. Найбільші центри виробництва устаткування для харчової промисловості – Біла Церква, Умань, Ніжин. Основними проблемами галузей, що переробляють продукцію АПК, є недостатні виробничі потужності. Тому часто сільськогосподарську продукцію неможливо вчасно переробити. Значні втрати є і в процесі переробки, оскільки устаткування багатьох підприємств застарілі і недосконалі.