3.Функції держави.

До основних функцій держави економісти відносять:

• специфікацію і захист прав власності: якщо трансакційні витрати більше нуля, розподіл прав власності впливає на ефективність використання ресурсів;

• створення каналів обміну інформацією: рівноважна ціна формується на базі розвиненої інформаційної інфраструктури ринку, що дозволяє його учасникам обмінюватися інформацією з мінімальними витратами і спотвореннями;

• розробку стандартів: діяльність держави в цьому напрямі дозволяє понизити витрати вимірювання якості товарів і послуг, а в ширшому плані – організувати грошовий обіг, оскільки універсальна міра обміну є одна з функцій грошей;

• створення каналів і механізмів фізичного обміну товарами і послугами: інфраструктура ринку включає не тільки канали обміну інформацією, але і канали фізичного руху товарів і послуг (транспорт, майданчики для торгів і т. ін.);

•  правоохоронну діяльність і виконання ролі третьої сторони в конфліктах: виникнення непередбачених обставин при виконання контрактів вимагає втручання третьої сторони (судів) для створення гарантій від опортуністичної поведінки партнерів контракту;

• виробництво суспільних благ: зважаючи на проблему безбілетника потрібне використання державою примушення для фінансування виробництва цих благ.

На думку представників НІЄТ, економічна роль держави в умовах ринкової економіки зводиться до здійснення трьох функцій:   

1)  законодавче визначення круга суб'єктів господарської діяльності, а також її об'єктів і взаємин між ними, інакше кажучи, правил, за якими здійснюється економічна діяльність;

2) заохочення, захист і охорона соціально і економічно доцільних форм цієї діяльності, яка здійснюється головним чином за допомогою регулятивних заходів переважно економічного характеру, але в певних межах і владними заходами, позаекономічними, особливо при рішенні трудових, екологічних, охорони здоров'я і деяких інших соціальних проблем народного господарства; 3) недопущення об'єднання в руках органів державної влади двох напрямів діяльності – здійснення владних повноважень і господарської діяльності, направленої на отримання прибутку в тій або іншій формі, за винятком випадків, передбачених законом. Таке поєднання двох видів діяльності деформує кожну з них, створює сприятливі умови для зловживань владою і розповсюдження корупції.

Таким чином, економічна роль держави припускає його діяльність по регулюванню економіки як єдиної системи. З одного боку, воно підтримує функціонування ринкового механізму, а з іншої – забезпечує коректування його дій і усунення негативних наслідків. В соціально-економічній літературі не припиняються дискусії про те, якою повинна бути міра державного втручання в економіку. Без докладного аналізу цих дискусій можна відзначити, що «стала переважати точка зору, згідно якої держава повинна реагувати в першу чергу на різні прояви соціального неблагополуччя; на цій позиції базується практика використання державної власності в усьому світі». Ступінь виконання державою своїх функцій пов'язана з силою (слабкістю) даної держави. Сила держави виражається в можливості розпорядження економічними ресурсами, грошовим багатством. Явною ознакою економічної слабкості є нездатність збирати податки. Це виявляється у виконанні державою своїх функцій, в здатності реалізувати економічну політику, необхідну для стабільного розвитку суспільства.