Тема 7. Держава як економічна організація.

Мета: Ознайомитися з сутністю цілями та функціями держави. Вивчити найбільш відомі теоретичні моделі держави. Проаналізувати причини нездатності держави в деяких випадках забезпечити ефективну алокацію ресурсів, так звані провали держави, та  можливості їх виправлення. Розглянути інституціональний підхід до державного втручання.

Питання для обговорення:

1. Провали ринку. 2. Сутність та цілі держави. 3. Функції держави. 4. Теоретичні моделі держави. 5. Провали держави та їх виправлення. Питання для самоперевірки

1.Що таке держава?. Це організація чи інститут? 2.Охарактеризуйте основні положення провалів ринку як їх можна виправити. 3.Які функції держави у сучасному суспільстві? 4.Які ви знаєте приклади інституціональної політики держави в Україні?

1.Провали ринку

Під провалами ринку розуміються ситуації, пов'язані з можливими невдачами ринкового механізму в досягненні Парето-ефективності. Іншими словами, в цих ситуаціях ринок виявляється не в змозі забезпечити ефективне використання ресурсів. Традиційна класифікація провалів ринку включає існування суспільних благ, недосконалість конкуренції і неповноту системи ринків, наявність зовнішніх ефектів (екстерналій), неповноту і недосконалість інформації. В економічній теорії виділяються:

• чисто приватне благо - може бути використано тільки тим суб'єктом, який заплатив за нього, і кожна одиниця такого блага може бути продана за окрему платню. Чисте суспільне благо споживається колективно всіма громадянами незалежно від того, платять люди за нього чи ні.

• чисто суспільне благо - характеризується двома основними властивостями: воно є не вибірковим і не виключним в споживанні. Якщо у кого-небудь є можливість споживати товар без плати за нього, то може виникнути стимул зменшити перевагу суспільних благ. Звідси можлива недостатня забезпеченість суспільними благами із-за проблеми безбілетника або колективної дії. У такій ситуації індивідуальна раціональність веде до колективної ірраціональності, оскільки із-за спроб індивідуумів максимізувати власні чисті вигоди кожен починає страждати від недовироблення суспільних благ. Тому, щоб забезпечити (соціально бажане) оптимальну кількість суспільних благ, держава повинна втручатися, вводячи податки і забезпечуючи суспільними благами. У багатьох випадках використання державою примушення (у вигляді оподаткування) може бути єдине можливим способом вирішення проблеми.

Існування економії від масштабу або обумовленої змовою поведінки може привести до неконкурентних ринків, де рішення індивідуальних виробників можуть впливати на кількість і ціни. Коли на ринку переважає монополія або олігополія, кількість пропонованих товарів менша, ніж в конкурентних умовах, а деякий виграш споживача буде переданий фірмам у формі монопольного прибутку і приведе до «втрат мертвого вантажу» в суспільстві. В цьому випадку державі дозволено втрутитися для гарантування оптимального випуску, тобто випуску, який міг би бути отриманий в конкретній ситуації. Антимонопольне законодавство, яке може регулювати ціноутворення і дроблення існуючих монополій, часто служить допустимою мірою втручання.

Зовнішні ефекти існують там, де деякі зовнішні впливи від дій одного індивіда на дії інших приводять до невідповідності приватної і соціальної структур витрат і вигод. Нагадаємо, що до зовнішніх ефектів відносять вигоди і витрати, не відображені в системі ринкових цін. В принципі подолати цю проблему можна, точніше визначивши права власності і організувавши переговори зацікавлених сторін. Проте у багатьох випадках зробити це економічно неможливо із-за трансакційних витрат. Виділяються приватні із значними позитивними зовнішніми ефектами, або так звані соціально значущі блага. По характеру функціонування в економіці вони багато в чому схожі з суспільними благами, оскільки надаються споживачам безкоштовно або за цінами, що не покривають витрати їх виробництва. Тому держава повинна сприяти забезпеченню благами з екстерналіями (одна із сторін,не опосередкована ринком,що робить вплив на добробут інших сторін)в оптимальних кількостях за допомогою інших засобів. Прикладами державного втручання у зв'язку з екстерналіями є державне забезпечення благами з позитивними зовнішніми ефектами за цінами (наприклад, освіта, охорона здоров'я, соціальна інфраструктура), що субсидуються, субсидування тих, хто створює позитивні зовнішні ефекти (наприклад, субсидії в дослідження і інновації), а також оподаткування тих, хто створює негативні екстерналії (наприклад, податок на забруднення). Ще одним випадком провалу ринку є неповнота і недосконалість (асиметрія) інформації, які не дають можливості суб'єктам ринку ухвалювати найкращі рішення. Інформація – рідкісне благо, за яке потрібно платити і часто високу ціну, що багатьом не під силу. Важливу роль в інформаційній забезпеченості грають товариства споживачів, фірми і реклама, засоби масової інформації, органи державної влади. Проте забезпеченість достовірною інформацією – складна проблема, яка важко піддається рішенню навіть за участю держави.

Таким чином, вирішення проблем, пов'язаних з провалами ринку, багато економістів розглядають як сферу необхідного втручання держави в ринкову економіку. Ухваленню рішення про державне втручання повинен передувати аналіз можливостей поліпшення ситуації за допомогою існуючих ринків і створення умов для виникнення нових ринків.