До завдання №2

Зробіть аналіз змісту матеріалу з таких позицій:

• освітнього, виховного, розвивального потенціалу, який у ньому закладений;

• сприйняття його учнями (актуальність, доступність, можливість задовольнити інтереси і потреби, можливі бар’єри сприймання);

• власного сприймання.

Сформулюйте тему свого уроку-діалогу з учнями.

Проведіть діалогізацію змісту повідомлення:

а) здійсніть логічне членування тексту, виділіть головні думки, доберіть прийоми створення ситуацій співроздумів (запитання, проблемні ситуації, порівняння, введення діалогів);

б) обдумайте прийоми організації ситуації співпереживання (персоніфікація змісту, створення образних бачень, застосування словесно-образної та логічної виразності);

в) визначте, яких особливостей змісту бракує для забезпечення діалогізації, проведіть додатковий пошук.

Обміркуйте діалогізацію викладу:

а) як продемонструвати власне ставлення до проблеми, надати інформації особистісного забарвлення;

б) як забезпечити спільність з аудиторією вербальними і невербальними засобами (зоровий контакт, просторове розміщення, ритміко-інтонаційна єдність);

в) як досягти спрямованості мовлення на дітей (звернення, установка на відповідь тощо).

Самоперевірка

Робоча карта – схема діагностики артистизму педагога Ж. Ваганової (програма спостережень із метою визначення загальної оцінки основних проявів педагогічного артистизму):

1. Творче самопочуття, саморегуляція психічної діяльності, емоційних станів.

• Захопленість, наснага, натхненна віддача на уроці.

• Самоорганізація, стабільність творчої форми.

• Самоконтроль, самовладання, керування настроєм.

• Уміння знімати зайву напругу, хвилювання.

• Уміння спокійно ставитися до несподіванок, оперативність у керуванні психічними станами.

2. Чарівність, особистісне самовираження, індивідуальний стиль.

• "Заразливість", уміння зачарувати, веселити симпатію, зацікавити, захопити, здатність опановувати увагу учнів.

• Розкутість, безпосередність і простота поведінки.

• Яскравість, несхожість з іншими вчителями, нестандартність.

• Художній смак, почуття прекрасного, прагнення до краси й гармонії, почуття міри.

• Щирість, особистісна відкритість до дітей.

3. Емоційність, образність поведінки та мовлення.

• Експресивність, широкий діапазон емоційних реакцій.

• Вираження співпереживання, співчуття учневі.

• Емоційна атмосфера на уроці, почуття гумору.

• Незвичність у розкритті змісту уроку, здатність зробити образним новий матеріал.

• Емоційне інтонування мовлення, несподівані ритмічні малюнки, метафоричність, використання "власних" термінів.

4. Зовнішній вигляд, пластичність, зовнішня виразність, уміння в галузі вербального спілкування.

• Експресивні здібності, пластична зображальність.

• Розкутість, відсутність тілесної скутості, уміння триматися впевнено, вільно й природно.

• Мімічні й пантомімічні навички, наявність експресивних, эмоційно-естетичних рухів.

• Жестикуляція, рухи – органічність, природність, темп, доречність/адекватність, ступінь варіантності, багатство, повнота форм, рухова активність – достатня/недостатня; швидкість рухових реакцій; властивості мімічних реакцій (доброзичливість і т.ін.).

5. Інтуїція, уява, творча фантазія.

• Продуктивність асоціацій.

• Швидкий аналіз і точна оцінка педагогічної ситуації.

• Здатність "угадати" дитину, "прочитати" усе в його особистості.

• Уміння захопити, придумати щось цікаве, зробити будь-який об'єкт привабливим для себе й дітей.

6. Імпровізація, педагогічний експромт.

• Швидкість реакцій, спритність, винахідливість.

• Оперативність пам'яті, кмітливість.

• Уміння орієнтуватися в несподіваних обставинах, оцінювати ситуацію й приймати рішення в незапрограмованих умовах.

• Підтримка постійного, гнучкого зворотного зв'язку з класом.

• Оперативність відповіді на зміну умов діяльності, уміння на ходу скорегувати план уроку.

7. Комунікативні здібності, форми стосунків, тон спілкування з учнями.

• Комунікабельність, легкість у спілкуванні, здатність швидко знаходити контакт, уміння організувати первинний контакт із класом.

• Організація спілкування "від учня", співробітництво.

• Доброзичливий тон, дружелюбність, м'якість, почуття такту.

• Відвертість, щирість.

• Рівень розвитку емпатії, співпереживання учням.

• Взаєморозуміння, емоційна ідентифікація.

• Рефлексія, здатність побачити себе збоку.

8. Мовленнєві здібності.

• Виразність, емоційність, динамічність мовлення.

• Мелодійність, широкий діапазон інтонацій, естетична привабливість голосу.

• Ясність, чистота, благозвучність мовлення, дикція.

• Багатство словника, розмаїтість лексики.

• Переконливість, дохідливість, сила впливу мовлення.

9. Спостережливість, управління увагою.

• Уміння вловити зміни в стані дітей за незначними ознаками, здатність проникати у внутрішній світ дитини.

• Стійкість уваги, тривале зосередження.

• Правильний розподіл уваги, його багатооб’єктність.

• Здатність перемикатися, динамічність уваги.

• Ступінь концентрованості уваги.

• Уміння бачити всі деталі, загострене сприйняття.

10. Сугестивна здатність.

• Уміння залучити й утримувати дитячу увагу.

• Емоційно-вольовий вплив на учнів.

• Уміння "заражати" своїми думками, почуттями.

11. Режисерські здібності.

• Інтрига в побудові уроку, наявність емоційної зав'язки на початку уроку, що захоплює.

• Підтримка доцільного темпоритму роботи на уроці.

• Енергійність, активність.

• Творча організація взаємодії з учнями – наявність стратегічної надзадачі, "наскрізної дії", тактичних/ситуативних завдань, безперервності дії.

12. Здатністьдо перевтілення, уміння "звикнути до ролі".

13. Психологічний аналіз уроку з урахуванням артистичності педагога (оцінка за п'ятибальною системою):

а) стиль уроку (які прийоми використовує вчитель; стиль спілкування педагога із класом і ступінь керованості педагогічною ситуацією спілкування). Співвідношення спонукання учнів до діяльності й примусу;

б) особливості самоорганізації вчителя, його психологічна підготовленість до уроку. Усвідомлення власної творчої індивідуальності, особливостей своєї психофізичної природи. Робоче самопочуття, настрій учителя на початку уроку й в процесі. Педагогічна доцільність емоційних переживань учителя на уроці. Зацікавлено, активний, увесь час перебуває в спілкуванні, тримає клас "у тонусі" – байдужний, пасивний;

в) психологічний клімат у класі. Уміння вчителя управляти своїм психічним станом і створити необхідний емоційний настрій.

Доброзичливий, ввічливий і привітний з учнями, індивідуалізує спілкування з різними учнями – недоброзичливий, спілкується тільки зверхньо, з усіма однаково, не диференціюючи спілкування;

г) не боїться відкрито виражати власні почуття, демонструвати свої особливості – думає тільки про престиж, носить "маску", намагається триматися за свою соціальну роль;

д) динамічний і гнучкий у спілкуванні, легко розв'язує проблеми, "гасить" можливі конфлікти, може поставити себе на місце учня, створює в учня стан розуміння – не бачить проблем і не може помітити наміченого конфлікту, неуважний до співрозмовника, створює в нього відчуття нерозуміння;

е) спостереження за діями вчителя на уроці (як педагог враховує особливості сприйняття матеріалу учнями; порівняння плану уроку й процесу його реалізації в практиці – знайти відхилення, пояснити їх причини, вловити, які дії заплановані, а які є результатом імпровізації; здатність до оперативної педагогічної імпровізації в діяльності й спілкуванні).