Тема: "Майстерність побудови діалогічної взаємодії на уроці"

Завдання:

1. Розробіть модель індивідуальної бесіди. Стисло опишіть мету кожного етапу, прийоми впливу, очікувані наслідки.

2. Виберіть відповідно до програми і шкільного підручника тему для уроку, який Ви хотіли б провести у школі. Визначте її як тему майбутнього навчального діалогу з учнями, зробіть аналіз змісту матеріалу.

Рекомендації до виконання самостійної роботи

До завдання №1

Для виконання цього завдання розгляньте ситуацію, що передбачає проведення індивідуальної бесіди. "Учитель несподівано зустрічає одного зі своїх учнів на автовокзалі, де той збирає порожні пляшки. Цей учень нерідко пропускає уроки, посилається на те, що хворіє. Батьки хлопця не звертають уваги на його шкільні справи. Вчитель вирішує провести з учнем та його батьками індивідуальну бесіду". Працювати бажано парами.

Під час бесіди намагатися відпрацювати основні етапи контактної взаємодії:

1. Накопичення згоди, подолання бар’єрів, зняття напруження у взаємодії.

Прийоми: вибір нейтральної теми для початку бесіди, висловлення поглядів на стан співрозмовника ("Ви, як бачу, неспокійні"), уникання суперечливих питань, ненав’язливе висловлення припущень щодо поведінки співрозмовника ("Вам, мабуть, буде цікаво…").

Етап вважається успішно подоланим, якщо у співрозмовника з’являються позитивні відповіді на запитання, знижується напруження, слабшає опір.

2. Пошук збігів в інтересах, знаходження первинної спільності (перехід від "Я" до "Ми").

Прийоми: виявлення спільної теми, інтерес до захоплень співрозмовника, демонстрування особистісної подібності, спонукання до пошуку нових тем для бесіди.

Етап вважається успішно завершеним, якщо вчителю вдалося збудити у партнера зацікавленість, зняти недовіру, вступити в контакт.

3. Прийняття якостей і принципів, пошук опори в якостях особистості.

Прийоми: дати співрозмовникові змогу вигідно показати себе, підкреслити бажану якість. Підведення підсумків ("Як виявилося, ми з вами солідарні у поглядах на цю проблему"), уникнення негативного напряму бесіди, подання вчителем зразка саморозкриття, підкріплення своєї відкритості, зацікавлення у подальшій взаємодії, висловлення задоволення процесом спілкування ("Мені дуже цікаво з вами розмовляти").

Етап вважається успішно завершеним, якщо є відчуття взаєморозуміння, готовності до сприйняття особистості співрозмовника в цілому.

4. Виявлення рис, негативних для взаємодії.

На цьому етапі стає можливим розпочати дискусію, продовжити глибше вивчення особистості партнера, чому сприяє помітне зниження напруженості. Необхідно розробити тактику поведінки вчителя, яка забезпечила б подальше взаєморозкриття співрозмовників, зокрема й висловлення сумнівів, суперечки, дискусії щодо поглядів, саморозкриття як наведення прикладів усвідомлення своїх недоліків, перебільшення якостей співрозмовника тощо.

Етап вважається успішно завершеним, якщо співрозмовник бажає відверто і щиро спілкуватися.

5. Адаптація партнерів, готовність до перебудови.

Прийоми: підкреслення спільності ("Зараз ми це вирішимо"), критичні зауваження, але не з метою осуду, повчання, а в ході взаємного обговорення різних особистісних виявів, попереджувальні висловлювання ("Я хочу вам дещо сказати, але ви не повинні ображатися"), підтримка та стимулювання прагнень до змін.

Цей етап завершується формуванням у співрозмовників відчуття "Ми", готовності до спільних дій, взаємопоступок.

6. Узгоджена взаємодія.

Прийоми: звернення за порадою, пропонування спільного рішення, передбачення того, що може статися.

Підсумком цього етапу є формування стану захищеності, узгодження дій і намірів.