4. Аналіз особистих досягнень студентів, перспектив навчання на наступному етапі

У той час, коли журі аналізує роботу студентів і готується оголосити результати, доцільно проаналізувати з групою хід виконання вправ на конкурсі і роботу на занят­тях загалом з погляду педагогічного спілкування. Такий аналіз можна провести як на емоційному, так і на раціональному рівнях.

Важливо, щоб учасники поділилися своїми відчуттями, коли перебували в ролі вчителя, батька, учня, — чи відчували вони бажання вести бесіду, в яких епізодах ви­никало особливе довір'я до співрозмовника, чи не пригнічувала активність партнера у спілкуванні? Такий обмін думками як емоційними враженнями дасть можливість об'єктивно оцінити взаємодію і стане підґрунтям аналізу на раціональному рівні — яку мету поставив учитель, чи інформативна його бесіда, чи логічно поставлені запи­тання, чи вміє він слухати і розуміти співрозмовника, демонструючи зацікавленість у спільній справі, повагу до партнера. Звернути увагу на типові помилки: вимушена бесіда, авторитарна позиція (повчальний характер інформації, менторський тон), ба­гатослів'я, невміння передати ініціативу співрозмовникові.

Загальний висновок має спонукати студентів до активної роботи над собою сто­совно розвитку комунікативних здібностей, щоб забезпечити ефективність дальшого професійного навчання — майстерність учителя в полілозі. Особливої уваги потребу­ють такі вміння майбутнього педагога:

а) реалізувати суб'єкт-суб'єктні стосунки, забезпечуючи обопільну активність у взаємодії;

б) цілеспрямовано передавати ініціативу співрозмовникові, викликати його спонтанні реакції;

в) забезпечувати єдність співрозмовників, знаходячи спільне поле взаємодії і створюючи почуття «ми»;

г) орієнтуватися на відповіді співрозмовника, продовжувати його думки, а не відкидати їх;

д) доцільно використовувати поради, активізуючи прагнення слухача їх одержати.

Урок як діалогічна взаємодія

Мета: поглиблення знань про діалог у навчанні, формування вмінь порівняль­ного аналізу моделей уроку-діалогу і уроку-монологу; розвиток особистісних склад­ників досвіду гуманістичного навчання — діалогічного мислення, педагогічної реф­лексії, емпатії, ідентифікації.

Обладнання: відеозаписи уроків, зразки різних варіантів уроків, опубліковані в педагогічній літературі, роздатковий дидактичний матеріал.

Опорні поняття: гуманістичне навчання, авторитарне навчання, урок-діалог, урок-монолог; співробітництво на уроці, ситуація успіху у навчанні, психологічна позиція вчителя й учня на уроці; персоналізація учня у навчанні; емоційна захищеність учня на уроці, пізнавальна активність учня на уроці.

План заняття

1. Діагностування рівня сформованості позиції студентів щодо ефективності ав­торитарного і гуманістичного навчання, ролі особистості вчителя у забезпеченні усп­ішного навчання учнів.

2. Обговорення головних теоретичних положень.

3. Виконання вправ на формування гуманістичної позиції майбутнього вчите­ля в організації навчання учнів.

4. Моделювання мисленнєвої діяльності вчителя під час розроблення задуму уроку з позицій авторитарного й гуманістичного навчання.