3. Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій

Вправа 1. Загальний розгляд ситуації. Студентам пропонують дібрати педагогічну ситуацію, розглянути різні стратегії поведінки партнерів у взаємодії, використовую­чи наведену схему:

Під час виконання вправи доцільно: а) визначити дії, висловлювання, міміку, пантоміміку учасників взаємодії, за якими можна діагностувати ту чи ту стратегію; б) спроектувати оптимальний або неоптимальний розвиток ситуації; в) обговорити міру відповідальності учителя за розвиток ситуації в оптимальному напрямі.

Вправа 2. Виявлення умов та обмежень, що зумовлюють вибір тієї чи іншої стратегії. Виходячи із ситуації, яку студент вибрав для аналізу в попередній вправі, визначити:

а) за яких умов вибір конкретної стратегії в такій ситуації буде ефективним;

б) до яких наслідків може призвести систематичне використання вчителем однієї й тієї самої стратегії;

в) які особливості учасників ситуації не дають змоги вдаватися до певної стратегії;

г) які індивідуальні особливості вчителя роблять використання певної стратегії неефективним.

Вправа 3. Виявлення впливу індивідуальних особливостей студента на розв'язання конкретної ситуації.

За результатами тестування студент розглядає свою найвірогіднішу поведінку в ситуації та можливі наслідки її регулярного некритичного використання. Аналізуються також «втрачені можливості» внаслідок недооцінки та ігнорування інших стратегій.

Вправа 4. Аналіз вибору вчителем стратегії взаємодії і прийому впливу на учня.

Ознайомтеся із ситуацією.

Молода вчителька літератури увійшла до VIII класу і у відповідь на своє вітання почула: «Маю честь», яке Сергій супроводжував характерним лицарським жестом та ухилом. Як реагувати?

А. Виставити за двері: «Піди прогуляйся і обдумай свою поведінку».

Б. Не звернути уваги й почати урок.

В. Сприйняти вітання: «О, поціновувач літератури!» Мені саме потрібна твоя до­помога (роздати зошити, оформити дошку тощо).

Визначте стратегії дії вчителя, вкажіть, які з них демонструють збіг мети педагога і школяра. Назвіть прийоми, використані вчителем у запропонованих варіантах, сха­рактеризуйте можливі наслідки дії цих прийомів.

Вправа 5. Вибір варіанта етичного захисту педагога.

Студентам роздають картки із записаними на них ситуаціями і пропонують про­демонструвати прийом етичного захисту, що коригує поведінку учня. Приклади ситуацій:

1. Школяр підходить до педагога: «У нас урок в якому кабінеті?» (немає звертан­ня, прохання, вітання).

2. Старшокласник учителю у присутності товаришів: «Вчителем я ні за що не буду. Що я, дурень?»

3. Учитель дає вказівку: «Відкрийте підручники на сторінці 36». Учень з місця: «Яка сторінка?»

1. Учень молодому вчителеві: «Бачу, що навряд ви нас чогось навчите».

У вирішенні цих ситуацій важливо, щоб майбутні вчителі не вдавалися до мора­лізування, прямих випадів, а змогли гідно розв'язати проблему, стимулюючи розви­ток учнів.

4. Рольова гра «Позиція»

Мета гри: розвиток здатності ідентифікувати себе з особистістю учасників спілку­вання, формування гуманістичної спрямованості педагогічної діяльності.

Правила гри: група поділяється на три підгрупи, які беруть на себе ролі учасників ситуації (учитель, учень, клас). У кожній підгрупі спільно вибирають рішення щодо застосування певних прийомів, аналізу дій.

Гра складається з шести етапів.

Етап 1. Усвідомлення мотивів (робота в підгрупах). Усі три підгрупи (вчитель, учень, клас) переглядають фрагмент фільму «Педагогічні ситуації» — «Вийди з класу» — (можна роздати картки з текстом) для обговорення мотивів поведінки й обґрунтуван­ня своїх дій у заданій ситуації.

Короткий зміст ситуації: вчитель креслення перевіряє домашнє завдання учнів, звертаючи увагу на його наявність та акуратність виконання. Один зі школярів по­відомляє, що не виконав роботу (хоч і почав працювати, що видно із зошита). Вчи­тель нагадує йому, що це сталося не вперше, і, незважаючи на пояснення учня, який не був присутній на уроці через хворобу, пропонує йому залишити клас. Хлопець зво­лікає. Тоді педагог ставить умову: клас буде затриманий на перерві стільки часу, скільки учень затримається на уроці. Клас завмирає. Учень виходить.

Етап 2. Рефлексія (міжгрупова взаємодія). Кожна підгрупа в особі одного чи кількох учасників (для доповнень) розповідає ситуацію як виконавець своєї ролі, ха­рактеризуючи таким чином позицію вчителя (учня, класу).

Етап 3. Узгодження мети. Спочатку в підгрупах обговорюються заявлені позиції, уточнюється їхнє розуміння, здійснюються корективи. Результат — з'ясування мети (запис її на дошці). Потім іде спільний пошук виходу на взаємодію. Результат — фор­мулювання спільної мети.

Етап 4. Вибір прийомів (робота в підгрупах). Обговорення варіантів розв'язання задачі в обраній стратегії співробітництва. Доцільно обдумати прийоми стосовно трьох критичних моментів у запропонованих обставинах: учень признається, що не вико­нав завдання; вчитель знає, що учень хворів; учень не виходить із класу.

Результат — обґрунтування доцільного прийому з позиції вчителя, учня, класу (підгрупа готова оголосити своє рішення).

Етап 5. Програвання прийомів. Демонстрування рішення кожною підгрупою. Об­ґрунтування. Запис прийому на дошці.

Етап 6. Аналіз прийомів (дискусія між підгрупами). Проводиться з позиції співвіднесення мети, засобів і результату. Пошук найсприятливішого варіанту, що забезпечує співробітництво.

Результат: виголошення того, як сприймаються запропоновані рішення кожною рольовою групою, як сприймається нова позиція вчителя. З'ясування причин, що змінюють позицію педагога, гуманізують її.

Як висновок визначення переваг стратегії співробітництва, спонукальних прийомів у взаємодії вчителя з учнями.

К онкурс майстерності

педагогічного спілкування в діалозі

Мета: логічне та емоційне завершення роботи з опанування технології педагогі­чного спілкування в діалозі; аналіз професійної готовності майбутнього вчителя до педагогічної взаємодії; усвідомлення перспектив подальшого розвитку.

Обладнання: тексти з описом ситуацій, плакати з опорними конспектами на тему «Професійне педагогічне спілкування».

План заняття

1. Психологічне налаштовування на роботу.

2. Виконання вправ на підготовлену комунікацію.

3. Проведення індивідуальної бесіди як спонтанної взаємодії.

4. Аналіз особистих досягнень студентів, перспектив навчання на наступному етапі.

Завдання для студентів

1. Підготуватися до демонстрації педагогічної взаємодії в діалозі, тему якого заз­далегідь обрано і проаналізовано студентом у домашній контрольній роботі.

2. Оформити у вигляді плаката опорний конспект однієї з тем блоку занять «Про­фесійно-педагогічне спілкування» для візуалізації теоретичних питань.

3. Підготуватися до організації однієї із вправ на психологічне налаштовування аудиторії на заняття (вправи на саморегуляцію фізичного і психічного стану; органі­зацію уваги, уяви; підготовку мовного апарату тощо).