4. Моделювання педагогічної ситуації: формування вмінь переконувати і навіювати

Ця частина заняття може проходити в різних формах.

А) Для формування вміння переконливо висловлювати думку корисно потрену­ватися у застосуванні методу ПРЕС, який допомагає логічно і доказово вибудовувати думку. Кожне висловлювання, за цим методом, складається з чотирьох частин: ого­лошення власної позиції( я вважаю...), пояснення причин свого твердження (тому що...), наведення фактів, прикладів (наприклад...), висновку із сказаного (отже...). Для тренінгу можна взяти крилаті висловлювання («Друзі пізнаються в біді», «Щастя — коли тебе розуміють» тощо). Завдання — запропонувати ситуацію, що викликає важ­ливість розкриття запропонованої думки і висловити протягом 2—3 хвилин свою по­зицію з цього питання.

Б) Корисними також можуть бути невеличкі вправи на застосування навіювання у повсякденній роботі вчителя: на уроці, в індивідуальній бесіді, у виступі перед вели­ким загалом. У запропонованих ситуаціях важливо відпрацьовувати техніку навію­вання — форму словесного вислову і стилю поведінки у прямому навіюванні (наказ, настанова) і непрямому (натяк, осуд, схвалення). Опрацьовувати техніку можна на таких простих ситуаціях:

Учні відволікаються. Треба привернути їхню увагу до запису на дошці (можли­вий варіант: «Увага. А тепер подивилися на дошку...») У цій ситуації наказу важливою є пауза між підготовчою і виконавчою частинами, тон мовлення (впевнений, зацікав­лений), поза вчителя ( у першій половині звернена до учнів, у другій — до дошки). Ефективність здійснення навіювання перевіряється сприйманням аудиторії.

Категоричність інтонації (у м'якій формі) можна тренувати на таких командах:

«Відкрили зошити. Записуємо дату».

«Закінчуйте писати. Передайте зошити».

Важливо звернути увагу на здійснення рефлексивного управління під час оголошення команди, розпорядження: виконання кожної вимоги перевіряється вчителем і доводить­ся до завершення не повторюванням, а невербально (інтонація, погляд, пауза).

Техніку навіювання у настановах можна відпрацьовувати на таких ситуаціях:

Щоб активізувати роботу учнів під час усної перевірки домашнього завдання, вчитель звертається до класу: « Усі уважно слухаємо відповідь товариша, готуємося поставити питання, доповнити його розповідь важливою думкою. Ми слухаємо тебе...»

Перед контрольною роботою: «Пишемо вдумливо, акуратно, красиво...»

Корисними будуть і демонстрації дій учителя в ситуаціях 2 та 6 до вправи 7 цього заняття.

Складнішими є форми непрямого навіювання. Вони вимагають яскравого емо­ційного забарвлення, лаконізму вислову, стриманості та виразності жестикуляції. Тре­нування техніки можна здійснювати у ситуаціях 3,4,5 вправи 9 цього заняття.

В) Розробка і демонстрація бесіди з учнем, що містить переконування і навію­вання. Актуальною і сьогодні є бесіда про шкідливість куріння. Тема ця може розроб­лятися в мікрогрупах з варіантами: для молодших школярів, підлітків, юнаків. Тим самим демонструється необхідність врахування вікових особливостей учнів.

Так, група, яка готує розмову з молодшим школярем, має продумати прийоми, що викликають негативне емоційне ставлення до куріння (огиду, страх, каяття).

Для підлітків — врахувати їхнє прагнення до дорослості, самостійності. У зв'язку з цим звернути увагу на морально-вольовий бік бесіди, на те, що курці — це не «до­рослі», «самостійні», «мужні» люди, а просто раби звички, яка є ознакою недостатнього розвитку в них волі й самовладання. Підлітку треба навіяти також, що необду­мане наслідування інших — ознака несамостійності, недостатньої дорослості, а здатність обрати самостійне рішення — це позитивна якість будь-якої людини.

У бесіді із старшокласниками слід зробити акцент на морально-естетичному боці бесіди про куріння. Доцільними будуть приклади про шкідливий вплив на здоров'я, статеву сферу, особливості пам'яті й мислення, необхідних для оволодівання майбут­ньою професією.

У мікрогрупах розробляється план бесіди, продумуються логіка викладу, виок­ремлюються частини матеріалу, які несуть емоційне навантаження. Визначається тон розмови, загальні умови проведення переконування й навіювання, особлива увага приділяється завершенню діалогу.

Закінчується робота демонстрацією фрагментів бесіди і рефлексією, що перед­бачає визначення здобутків у комунікативній взаємодії і проблем, над якими слід пра­цювати далі.