3. Виконання вправ на формування вмінь аналізувати перекопувальний вплив, технологію реалізації сугестивного впливу; на конструювання переконування й навіювання в ході бесіди

Вправа 1. Ознайомтеся з текстом лекції А.С. Макаренка «Дисципліна, режим, за­охочення, покарання» (Педагогические сочинения: В 8-ми т. — Т.4. — М.: Просве-щение, 1984. — С.139—153). Проаналізуйте хід міркувань автора:

• У чому хоче переконати А.С. Макаренко слухачів?

• Які логічні кроки здійснює педагог, щоб довести головну тезу? Для цього про­ведіть логічне членування тексту, виокремте складові думки кожного кроку.

• Проаналізуйте початок виступу: як Антон Семенович налаштовує слухачів на взаємодію, привертає їхню увагу до теми розмови.

• Охарактеризуйте прийоми активізації думки слухачів у ході виступу.

Вправа 2. Прослухайте запис виступу В.О. Сухомлинського «Витоки громадянсь­кої зрілості»(реставрований у 1982році фірмою «Мелодия»), проаналізуйте майстерність педагогічного переконування:

• визначте надзавдання виступу, ідею, яка спонукала педагога на розмову з ауди­торією;

• виокремте положення, якими Василь Олександрович доводить свою позицію, простежте логіку їх пред'явлення;

• з'ясуйте, наскільки гармонійно подаються факти й висновки, яскраво драма­тизуються ідеї;

• зверніть увагу на вступну частину виступу і його завершення, подумайте, чому саме так побудував автор свою розмову;

• охарактеризуйте елементи навіювання, які використано у процесі переконування;

• зробіть висновок: чи переконав вас В.О. Сухомлинський у можливості розв'я­зання проблеми виховання громадянина?

Вправа 3. Перегляньте уривок «Березневий вік» відеозапису лекції Ш.О.Амонашвілі (Лекции ПІ А. Амонашвили: О воспитании дочери. Вечно восходящая исти-на // Международньїй центр гуманной педагогики: Педагогический лекторий МЦР. — БУБ уісієо), де розглядається проблема виховання у дітей почуття турботи про батьків.

• Які думки викликала у вас розповідь Ш.О.Амонашвілі про його перший лист доньці? Чи вдалося педагогу залучити вас до співроздумів? Яким чином?

• Що ви уявляли, слухаючи цей уривок? Чи справили на вас враження словесні картини, представлені автором?

• Чи звернули ви увагу на зовнішню виразність педагога, яка допомагала довести думку? Які невербальні сигнали свідчили про переконаність мовця і його бажання допомогти ауди­торії усвідомити важливі виховні сентенції? Наскільки конгруентна його позиція?

• Що спільного в ідеях В.О.Сухомлинського (див. вправу 2) і Ш.О.Амонашвілі у запропонованих уривках? Яка педагогічна проблема завдяки переконанню цих муд­рих педагогів стає для нас значущою?

Вправа 4. Проаналізуйте уривок із промови класного керівника з позиції вимог до переконувального впливу.

Ситуація: учні п'ятого класу не вийшли на прибирання своєї ділянки. У зв'язку з цим педагог проголосив:

— Скільки раз вам говорили, що порушувати дисципліну не можна. Як ви могли таке вчинити?! У вас немає ніякого почуття відповідальності. Ви осоромили мене. Доведеться вжити суворих заходів, аби ви зрозуміли...

Завдання. Яких помилок припустилися вихователі. Як, на ваш погляд, доцільно побудувати переконування (у чому переконати дітей, як вплинути на них)?

Вправа 5. Ознайомтеся із ситуацією, яка мала місце в одній із сільських шкіл Полтавщини.

Молода вчителька Катерина Олексіївна почула, що її шестикласники вітаються один з одним фашистським вигуком «Хайль!». Відверто поводити себе таким чином вони не наважувалися, і навряд чи пряма розмова переконала б їх.

Катерина Олексіївна обрала інший шлях. Організувала перегляд фільму про Ве­лику Вітчизняну війну з наступним обговоренням. Особлива увага була приділена фак­там, які розповідали про те, що приніс фашизм людям планети: розстріл мирного на­селення, концтабори... Вчителька читала вірші про війну, ілюструвала їх малюнками дітей різного віку, в яких відбито горе дитини, яка пізнала війну. І саме в ці хвилини прозвучав запис «Хайль!, «Хайль!», «Хайль!», який нагадував, що таке фашизм і що він несе людям.

Завдання. 1. Продумайте свій варіант закінчення бесіди, продемонструйте його.

2. У чому складність перевиховання у цій ситуації? Чому у школярів могла ви­никнути така звичка?

3. Чому педагог створила такі умови для розуміння сутності вчинку? На які сфери особистості спрямований вплив?

4. Який можливий результат проведеної роботи?

Вправа 6. Проаналізуйте опорні питання, які розробив педагог, готуючись до роз­мови з учнями на тему:«Що таке совість?»

1. Якою є безсовісна людина? Намалюй її портрет словесно. А тепер спробуй так само, через вербальний опис, створити портрет совісної людини. У чому буде прин­ ципова різниця? І чи буде вона?

2.1 совісний, і безсовісний бажають щастя. Хто з них ближче до нього?

3. Учень, який не вивчив уроку і заховався за спину свого товариша від учителя, — це людина совісна чи, навпаки, безсовісна?

4. Чи можеш ти пригадати епізод зі свого життя, коли «совість замучила»? Не тре­ба розповідати епізод, опиши лише свій стан.

5. Коли ти бачиш зморене обличчя мами і занепокоєне обличчя батька, що гово­рить твоя совість? Чи вона мовчить, бо ти ще не дорослий?

6. Чи знаєш ти конкретну людину, про яку можна сказати, що у неї є совість?

7. Чи не прикро тобі, що безсовісні люди часто експлуатують совісних людей, домагаючись своїх корисливих інтересів?

8. Іноді людина чинить проти своєї совісті. їй соромно потім. Що б ти порадив такій людині, позбавляючи її від неминучого сорому?

9. Виміряти совість неможливо. Але, може, ти міг би сказати, чи задовольняє тебе міра твоєї совісності, чи достатня вона, щоб сором рідше мучив тебе?

(Н.Е .Щуркова. Классньїй час: Поговорим о жизни...: Материальї для воспитате-лей и классньїх руководителей. — М.:АРКТИ, 2005. — С. 44—45)

Завдання. 1. На які вимоги до організації переконування учнів в необхідності мати внутрішній регулятор поведінки — совість — орієнтується педагог?

2. Про які умови слід подбати, щоб учні замислилися над цією проблемою?

Вправа 7. Проаналізуйте педагогічну техніку навіювання, застосовану А.С. Ма-каренком у ситуації «Ховрах»: Я сказав:

• Ховрах!

• Ну, що? — запитав він через плече.

• Підійди до мене!

Він не поспішав виконати мій наказ, роздивляючись мої чоботи і зазвичай риючись в ки­шенях. До залізного холодку моєї волі я додав трохи вуглецю:

— Підійди ближче, тобі кажу!

Навколо нас затихли і лише Петько Маликов перелякано шепнув: -Ого!

Ховрах попрямував до мене, надуваючи губи і прагнучи збентежити мене пильним погля­дом. За два кроки він зупинився і захитав ногою, як учора.

• Стань струнко!

• Як це ще струнко? — пробурмотів Ховрах, проте витягнувся і руки витяг з кишень, але праву грайливо поклав на стегно, розчепіривши спереду пальці.

Карабанов зняв цю руку зі стегна.

— Дєтка, якщо сказано «струнко», так гопака танцювати не будеш. Голову вище!

Ховрах зсунув брови, але я бачив, що він уже готовий. Я сказав:

— Ти тепер горьківець. Ти повинен поважати товаришів. Чинити насильство над меншими ти більше не будеш, правда?

Ховрах заклопотано закліпав повіками й осміхнувся якимось мініатюрним хвостиком ниж­ньої губи. У моєму питанні було більше погрози, ніж ніжності, і я бачив, що Ховрах на цій об­ставині вже поставив акуратне нотабене.

Він коротко відповів:

— Можна.

(Макаренко А.С. Педагогические сочинения: В 8-ми т. — Т.З. — М.: Просвещение, 1984. — С. 325 —326.)

Завдання. 1. Виокремте елементи навіювання, які реалізував педагог.

2. Проаналізуйте, за допомогою яких засобів досягає А.С. Макаренко потрібного педагогічного результату.

3. Програйте ситуацію. Продумайте тон, яким вимовляються слова, міміку, пан­томіміку. Чи вдається вам при програванні ситуації досягти бажаного результату? Що не вдалося? Чому?

Вправа 8. Проаналізуйте наступні висловлювання: «Ти на це питання не можеш відповісти», «У тебе погана пам'ять, тому слухай уважно», «Ти дуже неуважний, ніко­ли не слухаєш, про що говорять». З'ясуйте, які наслідки в розвитку учня можуть ви­кликати такі зауваження педагога. Пригадайте, чи зустрічалися у вашій шкільній прак­тиці подібні висловлювання. Як вони впливали на учнів? Перефразуйте вказані за­уваження, щоб забезпечити прогресивний вплив на дитину.

Вправа 9. У поданих нижче педагогічних ситуаціях визначте необхідність або не­доцільність навіювального впливу; сформулюйте мету навіювального впливу; підберіть оптимальний для цієї ситуації спосіб навіювання; розробіть і реалізуйте навіюваль-ний вплив у словесній формі.

Ситуація 1. П'ятий клас ранньої весни виїхав на заміську прогулянку до лісу на берег річки. Один з учнів раптом вигукнув: «Хлопці, гайда купатися!» Усі кинулися за ним до річки. Вода була ще прохолодною, купатися було не можна. Учитель повинен негайно прореагувати.

Ситуація 2. Школа готується до проведення огляду чистоти. IX класу доручено прибирання пришкільної території. Розробіть систему навіювального впливу клас­ного керівника, визначте його вид і форму.

Ситуація 3. Учні VII класу без особливого ентузіазму зустріли повідомлення про екскурсію на завод. «Знову будуть агітувати за ПТУ!» — почулися вигуки. Як здійсни­ти непряме навіювання, щоб викликати інтерес до екскурсії?

Ситуація 4. Петро, учень VIII класу, зазвичай спокійний і врівноважений, сьо­годні на уроці фізики нагрубив учителю. Провести навіювання (як класний керівник) шляхом непрямого осуду.

Ситуація 5. Сашко, учень VI класу, запізнився на урок. Провести непряме навію­вання у формі іронії, гумористичного зауваження.

Ситуація 6. Під час прогулянки до лісу Оленка не може перестрибнути через не­велику канаву, яку всі її однокласники щасливо подолали. Що повинен зробити вчи­тель, щоб допомогти дівчинці подолати страх?