Тест «Аналіз переконування"

Перевірте свої вміння виділяти тезу й аргументи в доведенні. З цією метою ознайомтеся із ситуацією: знайдіть тези та аргументи.

Ситуація

Рибу споживало спочатку невелике коло осіб, але під кінець зими Таранець необачно ви­рішив залучити й мене.

Він приніс у мою кімнату тарілку смаженої риби.

• Ось вам риба.

• Бачу, тільки не візьму.

• Чому?

• Тому що несправедливо, рибу треба давати всім колоністам.

• З якої речі? — почервонів Таранець від образи. — 3 якої речі? Я дістав ятері, я ловлю, мокну на річці, а давати всім?

• Ну й забирай свою рибу: я нічого не діставав і не мокнув.

• То це ми вам на подарунок...

• Ні, я не згоден, мені все це не подобається, і несправедливо.

• У чому ж тут несправедливість?

• А в тому: ти ж ятерів не купував. Ятері подаровані?

• Подаровані.

• Кому? Тобі? Чи всій колонії?

• Чому — «всій колонії"? Мені...

• А я так гадаю, що і мені, і всім. А сковорідки чиї? Твої? Спільні? А олію соняшникову ви випрошуєте у куховарки, — чия олія? Спільна. А дрова, а піч, а відра? Ну, що ти скажеш? А я ось заберу у тебе ятері, і справі кінець. А найголовніше — не по-товариському. Мало чого — твої ятері! А ти для товаришів зроби. Ловити ж усі можуть.

• Ну, добре, — сказав Таранець, — хай буде так.

(Макаренко А.С. Педагогічна поема. — К., 1973. — С. 21).

Дешифратор.

Теза: Рибу треба давати всім колоністам.

Аргументи:

1. А сковорідки чиї? Спільні.

2. А олію соняшникову ви випрошуєте у куховарки, — чия олія? Спільна.

3. А дрова, а піч, а відра?

1. А найголовніше — не по-товариському. Мало чого — твої ятері! А ти для това­ришів зроби. Ловити усі ж можуть.

2. Обговорення головних теоретичних положень

З'ясування теоретичних положень теми може проходити в різних формах: як дис­кусія, як аналіз літературних джерел, як зіставлення різних схем-конспектів з цієї проблеми.

З'ясовуючи місце переконування і навіювання в системі комунікативного впли­ву, слід виходити з того, що науковці виокремлюють чотири основні способи кому­нікативного впливу: навіювання, переконування, наслідування, зараження (своїм на­строєм). У педагогічній діяльності найважливішими є переконування і навіювання. Вони різні за механізмами впливу на особистість.

Переконування передбачає звернення передусім до свідомості людини з опертям на її почуття й досвід з метою формування в неї свідомого ставлення до норм пове­дінки. Іншими словами — зміни поглядів, зняття фільтрів для надходження нової інформації. Навіювання — це звернення до неусвідомлюваної сфери психіки. Мета його — формування установок до дії. Це певна підказка, яку людина приймає при зниженій критичності.

Отже, завдання цих способів комунікативного впливу різні — формування по­глядів, переконань і створення установок. Механізми процесів переконування і на­віювання також відмінні.

В основу переконування покладено логіку доведення, що збуджує критичність сприймання, зумовлює свідоме осмислення проблеми. Механізм навіювання — підказка, яка спирається на потреби людини і спонукає її до дії. Це стає можливим за умови довіри, яка знижує критичне ставлення до інформації.

Формула переконування: — дістав інформацію — зрозумів — маю певне ставлення, тобто прийняв для себе як значуще — керуватимуся цим у своїй діяльності й поведінці.

Формула навіювання: — прийняв підказку — дію. Підказка, подана в готовому ви­гляді, приймається, бо спирається на потреби.

Результат переконування — переконання, які можна змінити у подальшому при достатній аргументації. Результат навіювання — віра.

Отже, психологічні способи впливу на особистість—різні. Відмінні й форми впливу.

Форма переконування: роз'яснення, розповідь, бесіда, лекція, доведення.

Форма навіювання — команда, наказ, вказівка, розпорядження, настанова, натяк, схвалення, осуд.

Під час організації переконування слід дотримуватися певних вимог, до яких належать:

• цілеспрямованість (див.: В. О. Сухомлинський. «Як виховати справжню людину»);

• врахування відповідності віковим особливостям та індивідуальності учня;

• доказовість, логічність;

• гармонія фактів і висновків, уникнення моралізування (завдання вчителя — дібрати факти для підведення учнів до самостійних висновків);

• опертя на досвід учнів, узгодження поглядів попереднього досвіду з новими. Переконування є ефективним за таких умов:

• переконаність самого вихователя;

• активна взаємодія в процесі осмислення проблеми;

• почуття міри в роз'ясненнях; —підкріплення розмови дією, діяльністю вихованців.

Хибні переконання у школярів виникають як наслідок негативних поглядів і нега­тивного життєвого досвіду свого й інших. Серед них типовими є (за А.І. Кочетовим¹): «нехтувати правилами поведінки в школі може лише людина з сильним характером», «працювати з повною віддачею сил — непотрібне зусилля» тощо.

Перебудову хибних переконань слід здійснювати у трьох напрямках: формуван­ня в класному колективі здорової громадської думки, створення спеціального цінно­го індивідуального життєвого досвіду, мотивоване спростування хибних переконань.

Серед прийомів розхитування хибних переконань А. І Кочетов виокремлює наступні:

• включення у взаємодію зі школярем особистостей, які мають погляди, проти­лежні хибним;

• окреслення перспектив дотримання хибних переконань;

• доведення до парадоксу логіки міркувань;

• спростування аргументації;

• протиставлення цінностей в духовному світі особистості;

• вияв довіри і прагнення допомогти у з'ясуванні проблеми;

— відкрита дискусія між неправильними переконаннями і здоровою думкою класу. За І.Ю. Шварцем², у педагогічному процесі розрізняють такі види навіювання:

Вимоги до навіювання:

• здійснювати вплив від першої особи. При цьому дивитися на співрозмовника, в очі, говорити впевнено;

• головний інструмент при навіюванні — інтонація. Треба вміти акцентувати ключові слова. М'якість і сила голосу особливо впливові.

Умови навіювання:

• авторитет вихователя;

• сугестивна обстановка, що звужує свідомість (тиша, спокій, зосередженість, пасивність);

• експресія мовлення вчителя.

У роботі вчителя переконування й навіювання часто підкріплюють одне одного. Переконуючи учнів у красі поведінки, вчитель наводить яскраві факти, які своєю су­гестивною силою впливають на установки учнів (навіювання виступило складовим елементом переконування).

Вплив на іншу людину, тим більше дитину, і шляхом переконування, і шляхом навіювання — тонка та відповідальна справа. Недаремно Д. Карнегі велику увагу при­діляв викладу певних правил, яких варто дотримуватися кожній людині, а найбільше — педагогу. Серед них:

• Переконуючи — уникати суперечок.

• Дотримуватися дружнього тону.

• Дати співрозмовникові (учневі) більше можливості висловлювати власну думку.

• Дивитися на речі очима співрозмовника, щоб зрозуміти його.

• Звертатися до благородних мотивів співрозмовника. •Яскраво драматизувати ідеї, які пропонуються.¹

У цілому, загальний психологічний знаменник комунікативної взаємодії з учнем може бути представлений як піклування, влада старшого — люблячої людини, яка не воює з учнем, проти нього, а діє разом із ним проти його негараздів.