3. Виконання вправ на розвиток уміння спілкуватися з учнями під час індивідуальної бесіди

Вправа 1. Прочитайте «Лист про педагогічну етику» В. Сухомлинського (8) і дай­те відповіді на запитання:

• Який зміст вкладає В. Сухомлинський у поняття «культура етичних відносин»?

• З'ясуйте історію розвитку замкнутості й хворобливої чутливості щодо вчителів і школи в учня Анатолія. Які форми нетактовної поведінки педагогів спричинилися до цього?

• Які принципи педагогічного такту були порушені вчителями?

• Як потрібно було відреагувати вчительці, коли мати учня тихо запитала її: «Де син?».

• Які причини нетактовності вчительки?

Вправа 2. Ознайомтеся зі змістом бесіди вчителя з вихованцем Ігорем (гл. «При­ємна розмова» з повісті А. Макаренка «Прапори на баштах»). Проаналізуйте:

• Чому так названа глава?

• А. Макаренко докладно описує обстановку в учительській. Що це — просто художній опис? Чи тут наявний педагогічний сенс?

• Учитель обрав для бесіди з Ігорем затемнений куточок в учительській. Чому він так вчинив?

• Які властивості особистості вчителя дали йому змогу ефективно провести бе­сіду з вихованцем?

Вправа 3. Проаналізуйте фрагмент бесіди А. Макаренка з вихованкою («Педаго­гічна поема», Ч. II, гл. 2) з погляду дотримання принципів педагогічного такту. Йдеться про Марусю Левченко, яка ображала на уроках учительку Катерину Григорівну. По­ведінка дівчини неодноразово обговорювалася, багато різних прийомів випробува­но, щоб знайти підхід до неї. Нарешті Антон Семенович сказав:

• Нічого не вийде. І чорт буде, і дурна, й ідіотка. Маруся не поважає людей, і це так швид­ко не пройде.

• Я поважаю людей, — перебила Маруся.

• Ні, ти нікого не поважаєш. Але що ж робити? Вона наша вихованка. Я вважаю так, Кате­рино Григорівно: ви доросла, розумна й досвідчена людина, а Маруся — дівчинка з поганим характером. Давайте не будемо на неї ображатися. Дамо їй право: хай вона називає вас ідіоткою і навіть сволоччю, — адже й таке бувало, — а ви не ображайтеся. Це пройде. Згодні?

Марусині очі глянули мені у вічі й заблищали сльозами образи: вона раптом закрила об­личчя косинкою і з плачем вибігла з кімнати.

Простежте за розвитком подій у «Педагогічній поемі». Як вплинула на Марусю ця розмова?

Вправа 4. Проаналізуйте ситуацію.

У Федька Рибкіна була звичка смішити дітей, і йому було байдуже: перерва зараз чи урок. Одного разу він вимазав своє обличчя чорнилом. Усім смішно. Федько радий, що одним своїм виглядом може смішити клас. Зайшла вчителька і застигла від здивування.

• Це ти чим обличчя забруднив, чорнилом?

• Ага, — кивнув головою раденький Федько.

• А яким чорнилом, оцим? — учителька оглянула чорнильні плями на Федьковому об­личчі й зажурено похитала головою. — Даремно це ти зробив, даремно.

• А що? — занепокоївся Федько.

• Та, бачиш, це чорнило хімічне, виготовляється воно з анілінової фарби, а анілін отруй­ний, він роз'їдає шкіру. Шкіра починає свербіти і братися пухирями.

Федько перелякався.

• Я більше не буду, — пробурмотів він.

• Я також гадаю, що ти більше не будеш, — посміхнулася вчителька й почала урок.

• Дозвольте піти вмитися, — жалібно промовив Федько.

• А що, вже свербить обличчя?

• Ні, але здається, що свербить.

• Ну тоді посидь. Вимиєшся на перерві...

Коли пролунав дзвінок, Федько першим вискочив із класу й щодуху побіг до вмивальника. Там він усю перерву тер обличчя милом, а весь клас потішався з нього.

Після цього випадку Федькові більше ніколи не хотілося на уроках смішити учнів.

(М. Носов. Пляма)

Дайте відповіді на запитання:

• Яку тактику вибрала вчителька у цій ситуації?

• Чи можливі інші варіанти дій учителя?

• Чому у Федька виникало бажання, а потім і потреба смішити дітей?

• Прокоментуйте вираз «він усю перерву тер обличчя милом, а весь клас потішав­ся з нього». Чи можна стверджувати, що вчителька в цій ситуації мала підтримку класу?

• Які емоції збудила у Федька розмова з учителькою? Які наслідки можливі? Зав­дяки яким умовам можна буде досягти позитивних змін у поведінці учня?

Вправа 5. Проаналізуйте ситуацію. Запропонуйте варіант рішення.

У вас як у класного керівника є потреба поспілкуватися з батьками з приводу по­гіршення успішності їхньої доньки-шестикласниці Наталки. Увечері ви завітали до батьків і потрапили на день народження матері, куди вас настійно запросила госпо­диня, яка завжди з повагою ставилася до вчителів. За столом один із гостей запитав вас: «А як там учиться наша Наталя?»

Вправа 6. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

Збуджений, злий Мишко у супроводі старости входить до кабінету класного ке­рівника. Той зайнятий: забиває в стінку цвях, щоб повісити картину. Побачивши Мишка, він спокійно звертається до нього: «Михайле, подай мені, будь ласка, моло­ток!» Мишко подає молоток. «А тепер відійди вбік і подивись, чи не криво висить картина. Ну ось, ми з тобою і впоралися. А тепер поговорімо, що там у вас сталося?» Мишко вже без запальної роздратованості розповів про все, що відбулося. Домови­лися — більше цього не буде. Виходячи, Мишко сказав. «Ви лише покличте мене, я вам завжди допомагатиму в кабінеті». Після цього Мишко став часто заходити в ка­бінет фізики до класного керівника.

(Куриленко Т. М. Задачи и упражнения по педагогике. —

Минск, 1978. - С. 187)

Дайте відповідь на запитання:

• Як можна схарактеризувати дії вчителя в наведеній ситуації з погляду педаго­гічного такту?

• За допомогою яких інших засобів можна було «нейтралізувати» збудженість учня?

• Яке значення для вирішення проблеми культури поведінки учня мала тактов­на взаємодія вчителя з ним?

Вправа 7. Проаналізуйте реакції вчителя на затримку учнем відповіді на питання уроку:

• Сідай, як завжди нічого не знаєш...

• Поки ти зберешся рота розкрити, он скільки рук піднялося...

• Чекати на твою відповідь — гаяти час...

• Ти всіх затримуєш. Швидше, ми не можемо чекати...

• Зосередься. Ми повернемося до цього питання пізніше...

З'ясуйте, в яких реакціях учитель порушив педагогічний такт? Чим це зумовле­но? Переформулюйте нетактовні зауваження.

Вправа 8. Ознайомтеся зі щоденниками учнів одного класу. Проаналізуйте зау­важення, які зробили вчителі та класний керівник. Яких більше: схвалень чи доган? Випишіть три зауваження класного керівника (вчителя), в яких він виявив найбіль­ший такт. Дізнайтеся про реакцію учнів на зауваження в щоденнику.

Вправа 9. Проаналізуйте ситуації, порівнявши поведінку вчителів.

Ситуація 1. На уроці в VII класі вчитель починає опитування з попередньої теми.

• Ей ти, наречено, йди відповідати, — звертається він до учениці-переростка. — Гуляти гуляєш, а уроків не знаєш.

• Коли це я гуляла? — спалахує учениця. Вона почуває себе ображеною і до дош­ки не виходить.

• Вільному воля, — насмішкувато говорить учитель і ставить у журналі напроти прізвища дівчинки одиницю.

• А ти чого розвалився, як колода! — звертається він до хлопчика. І образливе прізвисько «колода» закріплюється за учнем...

(Куриленко Т. М. Задачи и упражнения по педагогике. — Минск, 1978. - С. 178)

Ситуація 2. У шкільному коридорі вчителька, проходячи повз, почула:

— Жених і наречена!

Вона увійшла до класу й запитала:

— Хто це у вас жених і наречена?

Запанувала тиша. З останньої парти хтось вигукнув:

• Новицький і Рум'янцева! У класі почулися смішки.

• Чому ви їх так величаєте? — запитала вчителька.

Ліда сиділа червона. Петрик утяг голову в плечі, ніби чекаючи удару. І знову той самий голос: «Ходять разом. Петро її портфель тягає...»

• А чому ви не смієтеся, коли нерозлучні два хлопчики або дві дівчинки? Клас притих.

• Ви хіба проти дружби?

• Ні, — почулося у відповідь.

• А виходить проти...

(З «Учительської газети») Дайте відповідь на запитання:

1. Як можна схарактеризувати дії вчителів з погляду виховання в учнів людської гідності та бережливого ставлення до гідності кожної людини?

2. Про які принципи педагогічного такту йдеться в поданих ситуаціях?

3. Як слід тактовно вчинити педагогові у першій ситуації для подальшого нала­годження ділового й емоційного контактів з учнями?

Вправа 10. Проаналізуйте «Я-висловлювання» вчителя на невчасне запитання учня під час розповіді на уроці.

«Якщо ти запитуєш мене про щось, коли я розповідаю, я відчуваю роздратуван­ня, бо не готова приділити тобі увагу. Я буду вдячна, якщо ти поставиш своє запитан­ня вчасно, наприклад, коли я закінчу розповідати».

Дайте відповідь на запитання:

• Якою буде реакція учня на зауваження вчителя? Чим вона відрізнятиметься від такого варіанту зауваження: «Чому ти весь час надокучаєш мені своїми запитан­нями?» (або: «Завжди ти зі своїми питаннями», «Потім спитаєш»)?

• Чи дотримані у «Я-висловлюванні» вимоги до формулювання кожної частини повідомлення?

• Яким тоном доцільно вимовити вчителю цю фразу, щоб вплинути на поведін­ку учня?

Вправа 11. Переформулюйте «Ви-висловлювання» («Ти-висловлювання»), яке може викликати негативні емоції у співрозмовника, у «Я-висловлювання», щоб спри­яти ефективному вирішенню проблеми:

«Як тобі не соромно відмовлятися чергувати!»

«Чому ти щодня запізнюєшся?»