Список рекомендованої літератури

1. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А. Зязюна. — К., 2008. — С. 87—90, 106-110, 129-132.

2. Педагогічна майстерність: Хрестоматія / За ред. І.А. Зязюна. — К., 2008. — С. 191—210.

3. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — М., 1987. — С. 114—117, 177-180.

4. Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социальная педагогическая психология. — СПб., 2000. — С. 333-335, 352-354.

5. Регуш Л. А. Тренинг педагогической наблюдательности // Вопр. психологам. — 1983. - № 3. - С. 86-93.

6. Станиславский К. С. Работа актера над собой // Собр. соч.: В 8 т. — М, 1954. — Т. З, ч.І.-С. 96-130.

7. Юсупов И. М. Психология взаимопонимания. — Казань, 1991. — С. 74—76.

Хід заняття

1. Діагностування індивідуальних особливостей уваги та спостережливості студентів

Визначити індивідуальні особливості уваги та спостережливості можна за допо­могою вправ.

Вправа 1. Визначення обсягу уваги. На картках записано 9 знаків (цифр чи літер), наприклад: З, Ф, М, X, Б, С, Л, Т, Ч або 16278435 9. Сприйнявши цю інформацію протягом трьох секунд, відтворіть її на папері. За результатами роботи визначають кількість та правильність указаних літер чи цифр.

Вправа 2. Визначення здатності до розподілу уваги. Запишіть числа від 1 до 20 і

водночас рахуйте вголос від 20 до 1. Зафіксуйте час виконання вправи, кількість до­пущених ПОМИЛОК.

Вправа 3. Визначення здатності до переключення уваги. Складіть таблицю: двадцять літер українського, двадцять літер латинського алфавіту, десять геометричних фігур, десять абстрактних понять, п'ять арифметичних дій на додавання, п'ять арифметичних дій на ділення, п'ять арифметичних дій на множення, десять назв меблів, десять лінгвістичних термінів. Якомога швидше прочитайте вголос складену таблицю.

Швидкість, із якою прочитана таблиця, і є швидкістю переключення уваги (кількість знаків поділити на секунди).

Вправа 4. Визначення рівня розвитку спостережливості. Назвіть членів своєї на­вчальної групи — в кого сірі та карі очі, темне та світле волосся. Опишіть зовнішній вигляд, емоційний стан сусіда, що сидить сьогодні поруч. Порівняйте цю інформа­цію з тим, що помітили вчора.

2. Обговорення головних теоретичних положень

Під час підготовки відповіді на питання слід пам'ятати, що в курсі психології сту­денти докладно розглянули значення уваги та спостережливості в діяльності людини, зміст та функції цих психічних процесів. Так, увага становить спрямованість і зосе­редженість свідомості на об'єкті чи предметі, що підвищує рівень сенсорної, інтелек­туальної чи рухової активності.

Увага дає вчителеві змогу вибірково сприймати ситуацію педагогічної взаємодії, співвідносячи її з метою та завданнями діяльності, контролювати реалізацію заздалегідь розробленої програми педагогічної взаємодії. Увага вчителя є своєрідним регулятором активності його професійної діяльності. Особливості уваги вчителя передусім визнача­ються специфікою педагогічної діяльності. Об'єктом його уваги має стати внутрішній світ учня, а також система організованої педагогічної взаємодії, що формує його ду­ховність, особистісну зрілість. У зв'язку з цим висуваються певні вимоги до розвитку основних властивостей уваги педагога: стійкості, розподілу, переключення та обсягу.

Стійкість уваги педагога характеризується тривалістю зосередження на об'єктах професійної діяльності: системі прийомів та засобів керування психічним розвитком учня у навчально-виховному процесі. Стійкість уваги є необхідною умовою доведен­ня педагогічного завдання до кінця. Чинником, який позитивно впливає на стійкість уваги, є наявність професійної спрямованості педагога, потреби у спілкуванні з учня­ми, розвинутості вольових процесів.

Переключення уваги — це довільна зміна людиною спрямування її діяльності. Ця властивість має особливе значення для педагога. Так, упродовж 45 хвилин уроку вчи­тель виконує багато різних завдань: формує в учнів навчальну мотивацію, забезпечує продуктивну комунікативну мережу, створює проблемні ситуації, контролює та оці­нює ефективність пізнавальної діяльності дітей тощо. Тому недорозвинутість здатності переключати увагу може негативно впливати на процес професійного станов­лення педагога.

Розподіл уваги — одночасне виконання людиною двох або кількох видів діяльності. Педагог має досягти високого рівня розвитку цієї властивості. Пояснюється це не тільки тим, що вчитель контролює пізнавальні дії як окремого учня, так і класу в цілому. Він мусить контролювати водночас і власні дії, узгоджувати їх з діями учнів. Правильному розподілу уваги сприятиме сформованість професійних умінь та навичок.

Обсяг уваги визначається кількістю об'єктів, які людина утримує в полі зору за одиницю часу. За цією ознакою увага педагога може бути вузькою або широкою. Здатність педагога бачити усіх учнів у класі одночасно є ознакою широкої уваги.

Розвиток основних властивостей уваги сприяє становленню уважності вчителя. Уважність має тісний зв'язок із спостережливістю. Ця властивість дає педагогові змо­гу добирати найістотніші характеристики, що вказують на індивідуальні особливості учня.

Спостережливість є психічною властивістю, вона ґрунтується на відчутті та сприй­манні. Завдяки спостережливості людина розрізняє ознаки та об'єкти, що мають не­значні відмінності, помічає різницю в подібному, помічає її під час швидкого руху, при зміні ракурсу, має можливість скоротити до мінімуму час сприйняття ознаки, об'єкта, процесу.

Л. Регуш (5) розглядає спостережливість як властивість сенсорної організації, тісно пов'язаної з різними психічними явищами. Спостережливість передбачає доб­ре розвинений зоровий аналізатор, високу абсолютну та відносну чутливість. Вона залежить також від установок та переконань людини. Л. Регуш визначила особливості спостережливості для професій на зразок «людина — людина». Так, для цього типу професій спостережливість повинна охоплювати понятійний, перцептивний та емпатійний компоненти. Спостережливість учителя має такі складові та зміст:

Понятійна складова містить систему професійних знань про вікові та індивіду­альні особливості учнів, механізми становлення дитячих і підліткових груп та їх вплив на особистісний розвиток школяра. Зрілий педагог може побачити у поведінці учня значно більше, ніж початківець.

Перцептивна складова спостережливості виявляється у здатності педагога за зов­нішньою поведінкою учня зрозуміти його внутрішні переживання.

Емпатійна складова передбачає емоційне сприйняття внутрішнього світу дити­ни, вміння відчути та пережити його проблеми.

Розвиток взаємозв'язку між перцептивним, понятійним та емпатійним компо­нентами спостережливості сприяє розвиткові здібності педагога передбачати поведін­ку учнів. Саме тому спостережливість є професійно значущою властивістю особис­тості вчителя. Об'єктом спостережливості педагога є учні (колеги, батьки) і процеси взаємодії з ними. Він повинен уміти:

1. за зовнішньою поведінкою або самою зовнішністю дитини побачити її внутрішні психічні стани;

2. диференціювати ознаки, через які дитина виявляє себе зовні;

3. відчувати зацікавленість дитиною;

4. сприймати як об'єкт спостереження не тільки учня, а й процес організації взає­модії з ним.

Увага й спостережливість — це властивості, які піддаються розвитку та удоскона­ленню завдяки системі вправ. Сучасна психологічна практика має продуктивні тре­нінгові програми для розвитку цих психічних утворень.