2. Обговорення головних теоретичних положень

Розглядаючи уяву як процес творення людиною на підставі її минулого досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не сприймала й не сприймає, слід визначи­ти її функцію щодо програмування та прогнозування діяльності шляхом створення моделі кінцевого або проміжного продукту. Уява відіграє важливу роль у творчій діяль­ності. Так, вона бере участь у формуванні задуму створення нового продукту. Нестан­дартність педагогічних ситуацій, варіативний характер їх розв'язання дають змогу віднести педагогічну діяльність до діяльності творчої. У зв'язку з цим уява педагога є його справжнім знаряддям праці.

Розробка задуму уроку, планування комплексу дидактичних завдань передбачає своєрідний вихід педагога за межі реальної ситуації, потребує від нього вміння уявити майбутні ситуації педагогічної взаємодії. І якщо мислення педагога допомагає йому застосовувати загальні принципи та механізми педагогічного впливу, то уява дає мож­ливість створювати деталі майбутньої взаємодії, емоційно забарвлювати педагогічні стосунки. Уява потрібна для побудови програм поведінки людини в умовах невизна­ченості ситуації, для продукування образів, які заміщують реальну діяльність. Саме ці особливості уяви мають особливе значення для педагогічної діяльності.

Так, уява вчителя дає йому змогу передбачити майбутню ситуацію педагогічної взаємодії, проектувати способи дії в конкретних ситуаціях, прогнозувати можливі зміни в розвитку особистості учня. Нерідко уяву вчителя розглядають в єдності з емпатією (здатністю до співпереживання) та рефлексією (здатністю до відображення внутрішнього світу учня). Таке відображення забезпечує «емоційну співпричетність». Уміння стати на позицію учня, проникнути в його стан, зрозуміти те, що не висловле­но, ідентифікувати його емоційний стан зі своїм, передбачити розвиток поведінки та почуття — ось ті особливості уяви вчителя, що забезпечують йому ефективну педаго­гічну взаємодію.

Особливу роль уява вчителя відіграє на етапі підготовки до педагогічної взаємодії з учнями. Змістом цього етапу є своєрідне планування структури майбутньої взаємодії. На етапі моделювання ситуації спілкування педагог переводить педагогічні завдання в план комунікативних, розробляючи можливі варіанти втілення свого педагогічного задуму. Головним завданням учителя на цьому етапі є конкретизація можливої (ймо­вірної) картини майбутнього спілкування. Він має уявити внутрішній стан учня, ви­значити рівень його готовності до сприймання навчальних завдань, характер його за­цікавленості у виконанні цих завдань. Педагог мусить уявити всю ситуацію взаємодії з учнем, її просторову організацію, тривалість контакту, врахувати досвід попереднього спілкування з ним. Потрібно емоційно зануритися в атмосферу майбутнього спілку­вання, використовуючи установку «якби». Розв'язати всі ці завдання може тільки вчи­тель з розвиненою уявою.

Кожний педагог має індивідуальні особливості уяви, які виявляються в різній її широті й змістовності, перевазі тих чи інших її видів, у різній силі та яскравості. Це передусім пов'язано з особливістю професійних потреб, інтересів, рівня узагальне­ності професійних знань, розвитку професійних умінь педагога. Чим більше коло інте­ресів учителя, багатший його досвід, глибше знання, тим ширше його уява й навпаки. Особистісний розвиток педагога, його загальна ерудиція, рівень культури є підвали­ною педагогічної уяви.

Індивідуальні особливості уяви вчителя можуть бути пов'язані із властивостями нервових і психічних процесів: швидкістю, легкістю перетворення наявних вражень у нові образи, їх яскравістю, емоційною забарвленістю. Залежно від домінантного напряму професійної діяльності уява вчителя може виявлятися у розв'язанні функ­ціональних (розробка дидактичних прийомів) або психологічних (проектування змін у розвитку особистості учня в процесі педагогічної взаємодії) завдань. Іншими слова­ми, одним учителям краще вдається творча розробка навчального матеріалу, іншим — організація міжособистісного спілкування з учнем і класом.

Визначення та усвідомлення індивідуальних особливостей власної уяви є важли­вим завданням професійної підготовки педагога. Знання своїх переваг та недоліків дає майбутньому вчителю можливість сформувати індивідуальний стиль професійної діяльності, завдяки чому він має змогу усунути недоліки та виявити переваги іншої людини в царині реалізації професійних завдань.