5. Моделювання педагогічної ситуації: розроблення та проведення індивідуальної бесіди на запропоновану тему

Для виконання цього завдання студентам пропонують ситуацію, що передбачає проведення індивідуальної бесіди. Наприклад: «Учитель несподівано зустрічає одно­го зі своїх учнів на автовокзалі, де той збирає порожні пляшки. Цей учень нерідко пропускає уроки, посилається на те, що хворіє. Батьки хлопця не звертають уваги на його шкільні справи. Вчитель вирішує провести з учнем та його батьками індивіду­альну бесіду».

Студентам, що працюють парами, потрібно розробити та програти бесіду (на вибір — з учнем чи з батьками). Той, хто грає роль учителя, розробляє хід бесіди, реалізує без­посередньо взаємодію. Його партнер під час спілкування фіксує свої почуття, бар'­єри у спілкуванні, що виникають під впливом дій співрозмовника, наявність чи зник­нення бажання спілкуватися, а також найбільш вдалі дії та висловлювання «вчителя» що сприяли порозумінню, ефективності взаємодії.

Під час бесіди студенти намагаються відпрацювати основні етапи контактно^: взаємодії:

I. Накопичення згоди, подолання бар 'єрів, зняття напруження у взаємодії. Слід до­ повнити умови ситуації, знайти час для проведення бесіди, обдумати дії, що дадуті змогу подолати психологічні бар'єри: настороженість, неспокій, надмірний самокон­ троль. Можливі прийоми: вибір нейтральної теми для початку бесіди, висловленш поглядів на стан співрозмовника («Ви, як я бачу, неспокійні»), уникання спірних пи­ тань, ненав'язливе висловлення припущень щодо поведінки співрозмовника («Вам мабуть, буде цікаво...»).

Етап вважають успішно подоланим, якщо у співрозмовника з'являються пози­тивні відповіді на запитання, знижується напруження, слабшає опір.

II. Пошук збігів в інтересах, знаходження первинної спільності (перехід від «Я» де «Ми»). Студенти розробляють тактику поведінки вчителя з метою збудження первин­ ної потреби у спілкуванні на підставі перших ознак задоволення спілкуванням, вияв} позитивних емоцій. Можливі прийоми: виявлення спільної теми, інтерес до захоп­ лень співрозмовника, демонстрування особистісної подібності, спонукання до по­ шуку нових тем для бесіди. Етап вважається успішно завершеним, якщо «вчителюй вдалося збудити у партнера зацікавленість, зняти недовіру, вступити в контакт.

3. Прийняття якостей і принципів, пошук опертя в якостях особистості. Студен­ти відпрацьовують тактику поведінки з урахуванням не лише інтересів, а й особистіс-них якостей. Можливі прийоми: дати співрозмовникові змогу вигідно показати себе підкреслити бажану якість. Підбиття підсумків («Як виявилося, ми з вами солідарні з поглядах на цю проблему»), уникнення негативного напряму бесіди, подання вчите­лем зразка саморозкриття, підкріплення своєї відкритості, зацікавлення у подальшії взаємодії, висловлення задоволення процесом спілкування («Мені дуже цікаво з вам* розмовляти»). Результатом цього етапу є відчуття взаєморозуміння, готовності де сприйняття особистості співрозмовника в цілому.

4. Виявлення рис, негативних для взаємодії. На цьому етапі стає можливим розпо­чати дискусію, продовжити глибше вивчення особистості партнера, чому сприяє по­мітне зниження напруженості. Студенти мають розробити тактику поведінки вчите­ля, яка забезпечила б подальше взаєморозкриття співрозмовників, зокрема й ви­словлення сумнівів, суперечки, дискусії щодо поглядів, саморозкриття як наведенню прикладів усвідомлення своїх недоліків, перебільшення якостей співрозмовника тощо Результатом є поява у співрозмовника бажання відверто, щиро спілкуватися.

V. Адаптація партнерів, готовність до перебудови. Студенти розробляють тактик впливу на співрозмовника через регуляцію своїх якостей. Прийоми: підкресленню спільності («Зараз ми це вирішимо»), критичні зауваження, але не з метою осуду, повчання, а в ході взаємного обговорення різних особистісних виявів, попереджувальні висловлювання («Я хочу вам щось сказати, але ви не повинні ображатися»), підтримка та стимулювання прагнень до змін. Цей етап завершується формуванням у співрозмовників відчуття «Ми», готовності до спільних дій, взаємопоступок.

VI. Узгоджена взаємодія. Ефективне співробітництво, опертя на контакт, вста­новлений на попередніх етапах. Студенти розробляють тактику поведінки, що спрямована на з'ясування спільного прогнозу, спільних планів і рішень. Прийоми: звернення за порадою, пропонування спільного рішення, передбачення того, що може статися. Підсумком цього етапу є формування стану захищеності, узгодження дій і намірів.

Пари можуть програвати свої варіанти бесіди перед групою. Обговорюються го­товність учителя до взаємодії, вміння організувати діалог, домогтися довірчого тону бесіди, позитивних результатів. Робиться висновок стосовно оволодіння деякими сту­дентами методикою контактної взаємодії та технікою оптимізації спілкування.