Список рекомендованої літератури

1. Педагогічна майстерність: Підручник/ За ред. І. А. Зязюна. — К., 2008. — С. 96, 127— 129, 132-138.

2. Педагогічна майстерність: Хрестоматія / За ред. І.А. Зязюна. — К., 2008. — С. 151— 162, 220-223.

3. Гаврилова Т. П. Учитель и семья школьника. — М., 1988. — С. 6—35.

4. ДобровичА. Б. Общение: наука и искусство. — М., 1980. — С. 52—59.

5. Леви В. Искусство бьіть другим. — М., 1980. — С. 135—138.

6. Корнелиус X., Фейр Ш. Вьшграть может каждьій. — М., 1992. — С. 69—82.

7. СкоттДж. Конфликтьі. Пути их преодоления. — С. 95—115.

8. Филонов Л. Б. Психологический контакт педагога и учащегося как условие успешной профилактики отклонений в поведений школьников // Психологическая профилак-тика недисциплинированного поведения учащихся. — К., 1989. — С. 238—251.

Хід заняття 1. Діагностування комунікативної готовності до діалогу з дитиною

Виберіть один із трьох варіантів відповіді на поставлені запитання. 1. Хто з учнів, на ваш погляд, потребує довірчої бесіди?

а) невстигаючий;

б)недисциплінований;

в) кожний.

2. Які ваші дії, якщо учень ухиляється від бесіди?

а) вимагаю, щоб залишився після уроків;

б) пропоную вибрати прийнятний день;

в) терпляче чекаю слушної нагоди.

3. Які виховні цілі для вас пріоритетні в бесіді з дитиною?

а) уточнення мотивації поведінки;

б) допомога у формуванні почуття особистої відповідальності за вчинки;

в) спонукання до усвідомлення своїх помилок.

4. Якому звертанню до учнів ви віддаєте перевагу?

а) на «Ви»;

б) на «ти»;

в) на ім'я, а не на прізвище.

5. З чого починаєте бесіду?

а) з конкретних запитань;

б) із створення довірчої атмосфери;

в) з повідомлення мети розмови.

6. На чому зосереджуєте увагу?

а) на змісті інформації, яку дістаєте;

б) на підтексті висловлювань;

в) на манерах, зовнішності дитини.

7. Як часто ставите прямі запитання?

а) часто;

б) рідко;

в) ніколи.

8. Яка ситуація у вас складається частіше?

а) більше говорите ви;

б) більше говорить дитина;

в) ви і дитина говорите пропорційно.

9. Яким педагогічним діям віддаєте перевагу в бесіді з дитиною?

а) уважно слухаєте, щоб зрозуміти сенс її слів;

б) як рівні обмінюєтеся думками і почуттями;

в) спонукаєте вислухати вас, щоб зробити певний вплив.

10. Що вам до вподоби у співрозмовникові?

а) самокритичність;

б) довіра;

в) бажання сподобатися.

11. Які ваші реакції на дитячий обман?

а) відверто висловлюєте обурення;

б) терпляче вислуховуєте без коментарів, щоб краще зрозуміти причини;

в) пояснюєте, чому обманювати соромно.

12. Які вияви дитини навіюють вам велику тривогу?

а) потайливість;

б) агресивність;

в) брехливість.

13. Що вважаєте педагогічно доцільним?

а) домогтися від дитини згоди з вами;

б) спонукати до відкритої критики вашої позиції;

в) заохотити прагнення обстоювати свої погляди.

14. Який настрій прагнете ініціювати у дитини наприкінці бесіди?

а) каяття в помилках і діях;

б) упевненість у здатності самій вирішувати свої проблеми;

в) невдоволення собою.

15. Які почуття переживаєте найчастіше після закінчення бесіди?

а) прикрість, бо не побачили щирого каяття дитини у негарних вчинках;

б) задоволення, бо стали ближчі до неї;

в) впевненість, що знайдено шлях до її виховання.

16. Яку бесіду вважаєте педагогічно результативною?

а) якщо вона дала вам змогу краще зрозуміти дитину;

б) якщо ви допомогли дитині краще зрозуміти себе;

в) якщо вона допомогла дитині краще зрозуміти вас.

17. Що дає вам діалог із дитиною у особистісному розумінні?

а) свіжий погляд на світ;

б) імпульс до самовдосконалення;

в) адекватне уявлення про резерви особистості дитини.

Опрацювання результатів: варіант «а» — 3 бали; варіант «б» — 5 балів; варіант «в» — З бали.

Якщо ви набрали понад 55 балів, то у вас достатній рівень комунікативної готов­ності до діалогу з дитиною. Загальна сума менше за 55 балів свідчить про недостатній рівень.

(Риданова И. И. Основьі педагогического общения. — Минск, 1998.-С. 313-315)