Список рекомендованої літератури

1. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І. А. Зязюна. — К., 2008. — С. 91—105, 98-102.

2. Педагогічна майстерність: Хрестоматія / За ред. І.А. Зязюна. — К., 2008. — С. 135—150.

3. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении. — М, 1987. — С. 9 —21, 26—33, 97-101.

4. Петровская Л. А. Воспитатель — подросток: пути развития диалога // Учителям и родителям о психологии подростка. — М., 1990. — С. 130—144.

5. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. — К., 1987. — С. 138—146.

6. Щуркова Н. Е. Практикум по педагогической технологии. — М., 1998. — С. 49—54, 58-63, 98-99.

7. Юсупов И. М. Психология взаимопонимания. — Казань, 1991. — С. 6—10.

8. Словник термінології з педагогічної майстерності. — Полтава, 1995. — 64 с.

9. Основи педагогічної майстерності. Тести. — К., 1997. — С. 36—38.

Хід заняття

1. Діагностування ціннісних орієнтацій педагога у професійному спілкуванні

Тест «Чи готовий учитель до діалогу з учнями?»

Перший етап: обираємо позицію

Із двох висловлювань («а» і «б») у межах кожного пункту виберіть ті, які ви по­діляєте.

Моє педагогічне кредо

1. а) Дитина — така сама людина, як і я. Я поважаю її права і зважаю на її життєві потреби;

б) У дитини немає ніякого життєвого досвіду. Я повинен(на) навчити її жит­тя, допомогти сформувати правильні цінності.

2. а) Я бачу недоліки своїх учнів і роблю все, щоб діти стали кращими;

б) Приймаю дитину такою, якою вона є, з усіма її індивідуальними особливо­стями, і відповідно до цього вибудовую стосунки з нею.

3. а) Як учитель я допомагаю дитині в самостійному оволодінні знаннями й навичками, у формуванні її світогляду;

б) Моє завдання — передати дітям знання і домогтися їх ґрунтовного засвоєння.

4. а) Я вважаю, що дитина спочатку повинна засвоїти те, що напрацьовано наукою, а потім висловлювати свої погляди;

б) На своїх уроках я заохочую думки і погляди своїх учнів, навіть якщо вони мають розбіжності із загальноприйнятими.

5. а) Повагу учнів я можу завоювати своїми діями і вчинками;

б) Вважаю, що учні зобов'язані поважати будь-кого з учителів.

Педагогічне спілкування

6. а) Я дуже швидко розумію, наскільки добре учень знає матеріал. Немає сенсу слухати його до кінця;

б) Прагну слухати учня не перебиваючи. У разі утруднень можу поставити на­відне запитання.

7. а) Вважаю своїм обов'язком робити зауваження тим, хто не вміє правильно поводитися на уроці. Якщо це не дає результату, звертаюся по допомогу до батьків;

б) Коли учні заважають мені проводити урок, я не намагаюся всіх перекрича­ти. Тримаю паузу і думаю, як їх залучити до роботи.

8. а) Мені цікаві думки інших педагогів про мій клас. Я уважно вислуховую навіть безсторонні міркування;

б) Я знаю, що деякі педагоги говорять лише про негативні сторони мого кла­су. Мені неприємно це чути.

9. а) Часом учні доводять мене до краю, і я не можу стримати себе від вияву негативних емоцій;

б) Якщо на уроці виникає конфліктна ситуація, я не стараюся брати гору, не пориваюся принизити учня. Пропоную йому розібратися після уроку.

10. а) Я помічаю, що іноді повертаюся додому в пригніченому стані. Бачу, що домашнім це не до вподоби. Прагну працювати над собою;

б) Мої домашні нерідко не розуміють, яка важка у мене робота. І дома я знову змушена всім керувати.

Другий етап: підраховуємо бали

Прочитавши обидва висловлювання («а» і «б»), поставте хрестик у накресленому вами бланку відповідей коло тієї з них, яка вам більше імпонує і, за вашим внутрішнім переконанням, вказує правильний напрям дій учителя. Порівнявши кількість хрес­тиків у кожному рядку, визначте для себе, до якої з тенденцій педагогічної взаємодії з дітьми ви внутрішньо тяжієте більше.

Припустімо, ви поставили найбільшу кількість хрестиків і набрали найбільше число балів у графі «тенденція до рівноправного співробітництва». Про що це гово­рить? Про те, що ви, без сумніву, здатні до побудови рівноправних взаємин з дітьми, визнаєте "їхнє право на самостійність, поважаєте їхнє почуття власної гідності, схильні до аналізу власної професійної діяльності, прагнете до єдності своїх поглядів і дій. Отже, можете працювати з дітьми у режимі діалогових стосунків.

Інший варіант: ви обрали судження, які свідчать про тенденцію до авторитарної взаємодії. Це означає, що ви будуєте відносини з дітьми переважно з позиції «вчитель завжди має рацію» і не схильні довіряти учням, давати їм можливість виявляти са­мостійність. Ви завжди певні своєї правоти і не припускаєте заперечень та інших ду­мок, у вас не виникає необхідності аналізувати свою діяльність. У разі помилок та невдач ви схильні перекладати провину на дітей та їхніх батьків.

Зрозуміло, ми розглянули крайні педагогічні позиції. Вони не завжди виявляються в «чистому» вигляді. Нерідко вчитель залежно від ситуації використовує різні методи. Проте важливо зрозуміти, які ваші головні пріоритети.

(Див.: Фролова Т. Самодіагностика: чи готовий учитель до діалогу з учнями // Директор школи. Україна. — 2002. — № 4.-С. 28-31)