Професійно-педагогічне спілкування, його сутність і структура

Мета: усвідомлення специфіки педагогічного спілкування як діалогічної взає­модії; формування установки на особистісно орієнтовану позицію в роботі з аудито­рією; розвиток уміння аналізувати педагогічну діяльність.

Обладнання: фрагменти фільму «Учитель, на якого чекають», схема «Порівняльна характеристика стилів спілкування вчителя», картки із завданнями для аналізу різних аспектів професійно-педагогічного спілкування.

Опорні поняття: педагогічне спілкування; діалогічне педагогічне спілкування; суб'єкт-суб'єктний характер педагогічного спілкування; поліфонія у спілкуванні; мо­дальність у спілкуванні; персоніфікація тексту повідомлення; установка на відповідь; стиль керівництва авторитарний, демократичний, ліберальний; моделювання у спілку­ванні; комунікативна атака; формально-рольове й особистісно орієнтоване спілкуван­ня; комунікативна, перцептивна та інтерактивна сторони спілкування.

План заняття

1. Діагностування ціннісних орієнтацій педагога у професійному спілкуванні.

2. Обговорення головних теоретичних положень.

3. Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти педагогіч­ного спілкування.

4. Моделювання стилю спілкування в індивідуальній бесіді з учнем.

Завдання для студентів

1. Ознайомившись із рекомендованою літературою, підготуватися до співбесіди з наведених питань.

1. 1. Специфіка педагогічного спілкування, його особливості й функції.

1.2. Діалогічне педагогічне спілкування, його критерії.

1.3. Структура педагогічного спілкування.

1. 4. Стилі педагогічного керівництва і стилі спілкування.

Підготуватися до керівництва обговоренням одного питання плану (вправа 1).

2. Виконати вправи 5 (письмово) і 6 (усно).

3. Вибрати педагогічну ситуацію, що потребує індивідуальної педагогічної бесіди, записати зміст ситуації; визначити доцільну позицію — формально-рольову чи особистісно орієнтовану, а також доцільний стиль спілкування.

Індивідуальна робота

Виконання творчих завдань на вибір:

1. Провести дослідження стилів спілкування вчителів або студентів. У звіті вказати:

• тему дослідження;

• кількість респондентів;

• методику дослідження (дібрати з літератури або створити власну);

• висновки і побажання;

• результати подати за схемою:

2. Визначити функції спілкування вчителя на уроці (студентів на заняттях). у звіті вказати.

• висновки і побажання. Результат представити на занятті.

• тему дослідження;

• кількість респондентів;

• час спостережень, місце;

• методику дослідження (дібрати з літератури або створити власну);

• результати подати за схемою:

3. Розробити кодекс спілкування студента педагогічного університету (вчителя в школі). Записати його і запропонувати для обговорення.

4. Підготуватися до проведення бесіди з першокурсниками (учнями) «Славетний випускник Полтавського педагогічного інституту Василь Олександро­вич Сухомлинський».

5. Підготуватися до виконання однієї з рольових позицій на занятті (черговий вчитель, вчитель-дискутант, вчитель-візуалізатор, вчитель-джерелознавець, вчитель-філософ).

Черговий учитель. Його мета — організація початкового етапу заняття, психоло­гічне налаштування аудиторії на взаємодію. Алгоритм дії:

• До початку заняття підготувати дошку (тема, питання).

• Привернути увагу до себе, привітатися, гідно представитися.

• Провести перевірку присутніх, забезпечуючи контактну взаємодію.

• Мотивувати вивчення теми (можна використати прийоми: звернення до влас­ного досвіду, аналіз цікавих прикладів, показ важливості теми тощо). Назвати тему, виокремити основні питання.

• Передати управління заняттям наступному студентові.

Учитель-контролер. Його мета — допомогти групі усвідомити рівень засвоєння опорних понять. Алгоритм дії:

• Осмислити сутність кожного опорного поняття теми. Вільно і грамотно опе­рувати ними.

• Передбачити, які труднощі можуть виникнути у студентів при відтворенні ви­значень (неточність, несвідоме засвоєння), продумати, як забезпечити свідо­ме засвоєння системи термінів до цієї теми.

• Продумати, як ставити питання, у якій послідовності.

• Мотивувати аудиторії важливість виконання цієї роботи.

• Чітко ставити питання усій групі, робити паузу для осмислення і потім ви­кликати студента відповідати.

• Активно реагувати на відповіді, залучаючи аудиторію до аналізу. У разі не­точних відповідей допомогти студенту самому виправити недоліки.

• Використати наочність, ігрові прийоми для активної роботи над термінами.

• Перевірити домашню підготовку групи в зошитах і зафіксувати результати.

• На завершення цього етапу роботи вказати на досягнення і прогалини в знан­нях. Визначити, на що слід звернути увагу надалі.

Учитель-дискутант. Його мета — допомогти аудиторії усвідомити сутність про­блеми. Завдання:

• Залучити аудиторію до обговорення питань, логічно і послідовно ставлячи їх.

• Уважно слухати відповіді.

• Використовувати прийоми рефлексивного і нерефлексивного слухання.

• Виділяти головні думки у повідомленні, визначати різницю в думках.

• Резюмувати повідомлення студентів, адекватно передаючи чужу думку.

• Розпізнавати, коли слухачі не розуміють повідомлення, і надати допомогу.

• Швидко, критично і конструктивно включатися в обмін думками (зупиняти, якщо потрібно).

• Аргументовано висловлювати свою думку.

• Доречно виражати іншим свої почуття.

Учитель-візуалізатор. Його мета — реконструкція змісту теми для допомоги ауди­торії виділяти суттєве в матеріалі. Завдання:

• Стисло, схематично подати основний зміст теоретичного питання теми.

• Заздалегідь представити це на дошці або плакаті у вигляді схеми-конспекту, доцільно розмістивши кожен блок інформації і виділивши головне.

• Заохочується креативність у виконанні роботи.

Учитель-джерелознавець. Його мета — організація обміну думками стосовно прочитаних першоджерел з теми. Завдання:

• Дібрати питання до першоджерел теми (скористатися поданими в хресто­матії).

• Організувати бесіду на основі цих питань для з'ясування, як студенти розу­міють матеріал першоджерел, як оцінюють його важливість для власного про­фесійного зростання.

• Зробити висновок стосовно важливості проведеного обговорення.

Учитель-філософ. Його мета — емоційне завершення заняття. Алгоритм дії:

• Дібрати цікавий і корисний вислів до теми заняття, вивчити його напам'ять, щоб вільно розповісти перед аудиторією, обміркувати його зміст.

• Наприкінці заняття проаналізувати висловлені студентами слушні думки щодо обговорюваної проблеми.

• Пов'язати їх із дібраним висловом, розвинути ідею цього вислову, залучаючи до роздумів групу.

• Сформулювати висновки із заняття.

Досвід переконує, що доцільність розподілу часу між виконавцями вказаних вище педагогічних ролей має бути такою: черговому вчителю, філософу, візуалізатору — по 5 хв., контролеру і джерелознавцю — по 10 хв., дискутанту — 20—25 хв.