Хід заняття 1. Діагностування рівня сформованості вмінь

Важливим завданням підготовки майбутніх учителів є виявлення у кожного з них на початкових етапах опанування курсу педагогічної майстерності природних здібно­стей педагогічного впливу в умовах шкільного середовища, зокрема класу, шкільних зборів, батьківських зборів тощо. Власне, це вже відбувається під час підготовки май­бутніх абітурієнтів до вступу у вищий навчальний заклад, на відбіркових вступних іспитах, співбесідах, якщо така система впроваджена відповідними кафедрами. Значно критичнішим є становище студентів, які вперше мають випробувати свою творчу педагогічну природу. Може виявитись їхня непридатність для професії і дове­деться приймати відповідальне рішення: вибирати інший фах.

Діагностування педагогічних умінь необхідне вчителеві-початківцю для вироб­лення індивідуальної програми професійного вдосконалення. Вчені розробили чи­мало методик, які стосуються цих питань (Лучшие психологические тестьі для профотбора и профориентации: Описание и руководство к использованию / Отв. ред. А. Ф. Кудряшов. — Петрозаводск, 1992. — 319 с; АнастазиА. Психологическое тести-рование. — М., 1982. — Кн. 2. — 296 с; Общаяпсиходиагностика/Подред. А. А. Бода-лева, В. В. Столина. — М., 1987. — 304 с; Профконсультационная работа со старшеклассниками / Под ред. Б. А. Федоришина. — К., 1980. — 150 с). Вибір методики діаг­ностування узгоджується педагогом на кафедрі, а результати використовуються для розвитку в кожного студента внутрішньої зібраності, організованості, активного вклю­чення у процес педагогічної дії, подолання м'язового затиску, сприймання, спосте­режливості тощо.

Для виявлення творчих здібностей студентові слід підготувати монолог на одну-дві хвилини, трихвилинний виступ у сценічній ролі з партнером, мімічну сценку на одну хвилину тощо. Психологи налічують близько 150 складників творчих здібностей осо­бистості, цілковито придатних і для педагога. Структуруються такі здібності за мотива­ційними, інформаційними, цільовими, результативними та почуттєво-емоційними компонентами у підсистемах спілкування та міжособистісної взаємодії, спрямованості характеру, самосвідомості, творчого досвіду, інтелектуально-творчих здібностей, пси­хофізіологічних якостей творчої особистості (Розвиток творчої особистості в умовах екологічної кризи / За ред. О. В. Киричука, В. В. Рибалки. — К., 1993. — Ч. 1. — С. 58— 71). Педагогові варто вибрати найістотніші для виявлення творчого потенціалу вчите-ля-початківця складники і змоделювати їх в особистісному варіанті.

Попередні практичні заняття (зокрема, 2—4) вже дають підставу і педагогові, і студентам визначитись у власному творчому цілепокладанні. Було виконано чимало вправ, що дають змогу коригувати індивідуальні програми розвитку педагогічної майстерності, їх можна доповнити й іншими, використавши славнозвісне «якщо б» К. Станіславського.

Вправа 1. «Учитель стає актором». Використаймо думку Станіславського: «Ми зараз перебуваємо на уроці. Це реальна дійсність. Нехай кімната, її інтер'єр, урок, всі учні та їхній викладач залишаються в тому вигляді, в якому ми знаходимося. За допо­могою «якщо б» я перекидаю себе у площину неіснуючого, уявного життя і для цього поки що змінюю лише час і кажу собі: «Тепер не третя година дня, а третя ночі». Ви­правдайте своєю уявою такий запізнілий урок. Припустіть, що завтра у вас іспит, а багато чого ще не зроблено. Ось ви й затрималися... Звідси нові обставини й турботи: домашні ваші хвилюються, бо через відсутність телефону не було змоги повідомити про затримку. Один із учнів не потрапив на вечірку, куди його запросили, інший живе далеко від місця пригоди і не знає, як без транспорту дістатися додому... Багато ще думок, почуттів і настроїв породжує такий вимисел. Усе це впливає на загальний стан, який зумовлює все, що відбуватиметься далі. Це — підготовчий етап для переживань. Зрештою, за допомогою цього вимислу ми створюємо підґрунтя, пропоновані обста­вини для етюду, який можна було б назвати «Нічний урок»1.

Вправу можна урізноманітнювати, користуючись принципом «якщо б». Уявімо собі, що цей урок відбувається взимку в неопалюваному приміщенні чи, навпаки, влітку у спеку.

Вправа 2. «Виправдай дію». Студентові пропонують виконати якусь дію (наприк­лад, пройти залом музею, збирати в лісі гриби, підійти до кабінету ректора, куди його викликали, перейти убрід річку, пройти через болото), а потім виправдати її вимис­лом. Завдання можна ускладнювати: збирати гриби під дощем, при сильному вітрі і т. ін. Важливо, щоб додаткові обставини вводились у вправу поступово. Щоб перей­ти грузьке болото, слід відпрацювати саму техніку переходу, а потім відповідати на питання «де?», «коли?», «чому?». Мета вправи — розбудити фантазію виконавців, ви­робити у них потребу виправдовувати певну дію конкретним життєвим змістом.

Припустімо, поставлено найпростіше завдання: увійти до класу. Здавалося б, ви­конати його дуже просто, проте — доки не спрацює «якщо б». Заходжу, щоб попро­щатися з товаришем, щоб вибачитися перед учителем, щоб довести слідчому власну непричетність до якоїсь події тощо.

Виконуючи вправи, важливо не обмежуватися тим, що лежить на поверхні, а по­дбати про тонкощі та непомітні деталі.