Дихання й голос як елементи педагогічної техніки

Мета: усвідомлення механізму фонаційного дихання, голосотворення; розвиток діафрагмально-реберного дихання, гнучкості й діапазону голосу; формування елементарних навичок професійного спілкування на початку взаємодії.

Обладнання: таблиці «Будова мовленнєвого апарату», магнітні й відеозаписи вправ.

Опорні поняття: техніка мовлення, фізіологічне дихання, фонаційне дихання, діафрагмально-реберне дихання, ключичне дихання, сила голосу, злетність голосу, тембр, діапазон голосу, висота, резонатор, фоніатрія, гнучкість, темпоритм мовлення.

План заняття

1. Діагностування рівня розвитку фонаційного дихання, гнучкості голосу.

2. Обговорення головних теоретичних положень.

3. Виконання вправ на розвиток фонаційного дихання.

4. Виконання вправ на розвиток голосу.

5. Мікровикладання. Моделювання педагогічної ситуації: проведення початко­вого етапу педагогічної розповіді.

Завдання для студентів

1. Опрацювавши рекомендовану літературу, підготуватися до обговорення питань.

   1. Техніка мовлення та її роль у діяльності вчителя.

   2. Поняття фонаційного дихання. Типи дихання. Механізм діафрагмально-реберного дихання.

   3. Вимоги до професійного голосу педагога, основні причини його порушень.

   4. Шляхи вдосконалення мовленнєвого дихання, гігієна голосу вчителя.

2. Ознайомитися з системою вправ на розвиток фонаційного дихання й голосо­творення, підготуватися до їх демонстрації у групі.

3. Підготуватися до демонстрації початкового етапу розповіді. Обдумати прийо­ми виходу на контакт з учнем.

Список рекомендованої літератури

1. Основи педагогического мастерства / Под ред. И. А. Зязюна. — М., 1989. — С. 85—92.

2. Педагогічна майстерність: Хрестоматія / За ред. І.А. Зязюна. — К., 2008. — С. 71—87.

3. БраунД. Имидж — путь к успеху. — СПб., 1996. — С. 88—117.

4. Василенко Ю. С. О голосе педагога // Сов. педагогика. — 1972. — № 7. — С. 86—92.

5. Никольская С. Т. Техника речи. — М., 1978. — С. 9—14.

6. Станіславський К. С. Робота актора над собою. — К., 1953. — С. 479—486.

7. Томан Іржі. Мистецтво говорити. — К., 1989. — С. 37—47, 220—222.

8. Чиханев В. П. Культура и техника речи учителя // Учителю о педагогической технике. - М., 1987. - С. 73-84.

9. Словник термінології з педагогічної майстерності. — Полтава, 1995. — 64 с.

Хід заняття

1. Діагностування рівня розвитку фонаційного дихання, гнучкості голосу

Для діагностування доцільно використати дві вправи: на вияв індивідуальних особливостей мовленнєвого видиху (вправа «33 Орисі») і на визначення гнучкості го­лосу (вправа «Іди-но сюди!»).

Вправа 1. «33 Орисі». Після вимовляння скоромовки «Як у лісі, на узліссі, стоять 33 Орисі» — зробити глибокий вдих і на видиху рахувати: «раз Орися, дві Орисі, три Орисі, чотири Орисі...» — до повного видиху.

Останнє число — показник розподілу і ємкості дихання.

Якщо студент легко, не напружуючись, не поспішаючи, вимовляє зазначену фор­мулу на одному видиху лише до 10 разів — розподіл і ємкість дихання незадовільні; 11—16 — задовільні; 17—22 — показники високі; 23 і більше — дуже високі.

Вправа 2. «Іди-но сюди!» Студентам дають картки із завданнями:

Звернутися до учня: «Іди-но сюди!», маючи на меті відвернути його від пус­тощів у коридорі.

Звернутися до учня: «Іди-но сюди!», щоб попросити допомогти повісити карту.

Звернутися до учня: «Іди-но сюди!» для заохочення за гарну відповідь з місця і для виклику до дошки.

Інші варіанти.

Студенти виконують завдання, аналізують у групі, який підтекст використано у звертанні.

Аналіз виконання вправ дає змогу зробити висновки про важливість роботи над диханням і голосом учителя, що забезпечують виразність його мовлення.