Прийоми педагогічної взаємодії

Закономірності ефективної взаємодії педагога з учнями, розглянуті на прикладі бесіди, зумовлюють успіх усього виховного процесу, який не обмежується бесідами, виховними заходами, а становить організацію життєдіяльності вихованця, нескінчен­ної низки педагогічних ситуацій, які потребують певного прийому, певної реакції вчи­теля й учнів у певних обставинах.

Які прийоми, накопичені в педагогічному досвіді, можуть слугувати розв'язан­ню повсякденних ситуативних педагогічних задач? Спочатку з'ясуймо, що таке прийом.

Прийом педагогічного впливу — це спосіб організації певної педагогічної ситуації, який викликає нові почуття й думки учнів, що спонукають їх до самозміни¹.

Звернімо увагу: вплив непрямий, а через нову ситуацію. Завдання вчителя — створи­ти ситуацію (бажано не за шаблоном, несподівану, за контрастом). Завдання учня — під впливом нових обставин, нових почуттів, ними викликаних, вибрати лінію пове­дінки, яка відповідає потребам, інтересам його особистості в цій ситуації. Новий емо­ційний відгук вихованця (його планує вчитель) як нове ставлення до своїх вчинків зумовлює причини подальших змін у поведінці учня.

Залежно від того, які почуття можуть бути викликані новою ситуацією, Е. Натан-зон поділяє прийоми на спонукальні (дія їх розрахована на вияв радості, вдячності, поваги, гордості, віри в свої сили, власної гідності, що сприяють розвиткові нових позитивних якостей) і гальмівні (збуджують негативні почуття — незручності, сорому, розчарування, каяття, жалю і сприяють подоланню негативних якостей, полегшуючи розвиток позитивних). Окремо виділимо, за Н. Щурковою², групу прийомів етичного захисту, що дають учителю можливість зберегти власну гідність, моральний рівень спілкування й захиститися від аморальної поведінки учня, яка провокує на аморальність учителя.

Які основні прийоми охоплюють ці три групи?

Спонукальні	Етичного захисту	Гальмівні
авансування вияв умінь учителя фланговий підхід опосередковування прохання вияв невдоволення	наївний подив питання на відтворення підставляння мотиву посилання на особливості протиставлення переваг вихованця його вчинку	збудження тривоги щодо покарання іронія констатація вчинку натяк уявна байдужість уявна недовіра

Яким є механізм дії гальмівних та спонукальних прийомів? Покажемо, скорис­тавшись працями Е. Натанзон³ (див. табл. на с. 140).

Радимо також скористатися матеріалом «Словника термінології з педагогічної майстерності» (Полтава, 1995. — С. 33—37), що дасть можливість усвідомити сутність спонукальних, гальмівних прийомів та етичного захисту вчителя.

Насамкінець поміркуймо над такими положеннями:

— використання різних прийомів, знання технологій, володіння техніками впливу ефективне, якщо тло нашої професійної позиції гуманістичне, якщо педагогічні сто­сунки ґрунтуються на взаємній повазі вчителя та учнів, на утвердженні гідності і шко­ляра, і педагога. Поважаймо індивідуальність кожного, створюймо умови для розвит­ку позитивного в кожній особистості!

Для того щоб ефективно спілкуватися, важливо розвивати спостережливість, пе­дагогічну уяву, вміння розуміти експресію поведінки. У цьому нам допоможе здатність до децентрації, готовність прийняти роль іншого — учня, батьків, колеги, стати на їхню позицію, зрозуміти їх.

Учителю-початківцю часто бракує взаєморозуміння через безпредметні розмови або, ще гірше, нетактовне розпитування учнів. Зміст наших бесід повинен містити цікаве нашим школярам і нам. Вчителю про це слід подбати заздалегідь, дібрати ва­ріанти цікавих розмов.

Учитель має будувати правильні стосунки з колегами, адже у педагогів мета одна. Спілкуючись із школярами, важливо дбати про авторитет колег. Втрата авторитету колегами може певною мірою послабити і ваш педагогічний вплив на дітей.

Вибудовуючи стосунки з батьками, потрібно бути їм помічником, а не шукати в них засіб для розправи за власну безпомічність у спілкуванні з дітьми.

Наведені техніки спілкування, схарактеризовані прийоми — це лише ключі для розкриття учня до взаємодії. Потрібний ключ слід ще підібрати — будьмо обережни­ми, щоб не зламати тендітних стосунків, будьмо творчими педагогами!

У системі освіти відбувається гуманізація навчання і шкільного життя загалом. Цей процес визначено як мету і стратегію діяльності школи. Як альтернативу автори­тарному стилю педагогічного керівництва вчителі сприйняли ідеї педагогіки співро­бітництва, організації навчання на особистісно гуманній основі спілкування з учня­ми. Сутність цих ідей полягає у створенні комунікативного забезпечення навчання шляхом встановлення контакту з учнями, ведення з ними діалогу.

Удосконалення системи взаємодії вчителя з учнями на уроках нині сприймаєть­ся як істотний резерв поліпшення якості шкільного навчання, активізації пізнаваль­ної діяльності учнів, розвитку їхніх пізнавальних інтересів. Якими є шляхи розв'язан­ня цих завдань?