Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник Педагогічна майстерність Зязюн (2008)...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
20.36 Mб
Скачать

2. Обговорення головних теоретичних положень

Опрацювання рекомендованої літератури дає змогу усвідомити творче самопо­чуття вчителя на уроці як особливий внутрішній стан, який визначає творчий харак­тер його діяльності (4, 6). Важливість такого самопочуття для вчителя зумовлена тим, що воно сприяє інтенсифікації його мисленнєвої діяльності, зрівноваженню процесів подразнення й гальмування, зняттю надмірного збудження, уникненню байдужості. Педагог, самопочуття якого на уроці є творчим, працює натхненно, виважено, впев­нено. Він орієнтується на діалог, співпрацю з учнями.

Класичною для теорії та практики педагогічної майстерності є праця Ю. Львової (6). Уважне ознайомлення з нею дасть можливість визначити ознаки творчого й ре­місничого самопочуття вчителя, психофізичні і соціально-педагогічні умови досягнення творчого самопочуття, опанувати способи його вироблення за допомогою механізмів самовиховання, самоконтролю і самокорекції, оволодіти техніками релаксації, само­навіювання, самоналаштовування на публічну діяльність.

Гарний навчальний ефект дає робота над створенням таблиці «Творче робоче са­мопочуття вчителя», яку доцільно розробити після ознайомлення з рекомендованою літературою. Зробіть спробу самостійно заповнити таку таблицю.

Викликати в себе творче самопочуття штучно неможливо. Учні одразу це помітять. Надмірна афектація, як і надмірна загальмованість, а інколи й екзальтованість педа­гога заважають успішній його взаємодії з учнями.

У забезпеченні творчого самопочуття важливу роль відіграє емоційне налаштову­вання вчителя на урок, зокрема на діалог з учнями, під час якого відбудеться спільне пізнання. Важливо зрозуміти, що стосовно робочого самопочуття педагог перебуває зовсім у різних ситуаціях до зустрічі зі своїми учнями, і коли входить до класу, сповнює учнів очікуванням чогось нового, вносить в атмосферу своє почуття, відтінки свого на­строю, ставлення до дітей. Ці ситуації потребують від учителя різних внутрішніх станів, змісту і форми мовлення, навіть одягу, зачіски, ходи. Заходячи до класу, вчитель-май-стер несе виваженість, доброту, відкритість у спілкуванні. Ці якості педагога — важли­вий інструмент побудови його майбутнього діалогу з учнями. А звідси й прагнення збу­дити у собі ці почуття, настроїти свій розум і серце на хвилю саме тих учнів, до яких іде. Етап психологічного налаштовування на урок і дає учителю змогу попрацювати над собою таким чином, щоб учні побачили й почули вчителя, який приваблює їх. Цей стан — обов'язковий елемент професійної роботи педагога-майстра.

Опрацьовуючи рекомендовану літературу, зверніть увагу на опис техніки налаш­товування, а саме таких прийомів, як: а) мобілізація волі, уваги, відключення від сто­ронніх подразників; б) пошук у собі і в матеріалі уроку емоційного підживлення — «манків»; в) створення в себе оптимістичного настрою, установки на успіх; г) гальму­вання страху, роздратованості, втоми. Такі приготування є суто індивідуальними, за­лежать від типу нервової системи, темпераменту, особливостей характеру вчителя. Проте безсумнівною є вимога щодо роботи педагога над собою, підготовки до спілку­вання з учнями на уроці. Наявність такої підготовки — ознака культури праці вчите­ля. Комусь для цього потрібен тиждень, комусь — година, а комусь досить перерви між уроками, щоб перебудувати себе — пригасити полум'я емоцій, якими жив на по­передньому уроці в «дорослому» 12-а класі, і налаштуватися на серйозну роботу в га­мірному «веселому» 7-6.

У роботі вчителя над собою чільне місце відводиться й самовихованню конст­руктивного, або, за термінологією психологів, позитивного мислення. Важливо фор­мувати в собі оптимістичне самопочуття (згадаймо А. Лінкольна: «Люди щасливі на­стільки, наскільки вони сповнені рішучості бути щасливими»), позитивні установки щодо себе і свого життя, нагадувати собі про відповідальність за себе перед собою та перед іншими людьми. І знову геній А. Макаренко підказує: «...Щасливою людиною потрібно вміти бути» (підкреслено нами. — Авт.). Якщо ви не байдужі до свого профе­сійного щастя і бажаєте навчитися, як «уміти бути» щасливим учителем, — міркуйте разом з авторами запропонованих вам книжок, шукайте власних шляхів.